Справа № 550/379/22
Провадження № 2/550/172/22
31 серпня 2022 року смт. Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області
в складі : головуючого - судді Оболєнської С.А.,
за участю секретаря судового засідання - Байрачної Н.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт. Чутове цивільну справу №550/379/22 (провадження №2/550/172/22) за позовом ОСОБА_1 до Чутівської селищної ради Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чутівської селищної ради Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний дядько, ОСОБА_2 . Після смерті дядька відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки (паю) в розмірі 3,65 га наданої для сільськогосподарського використання, яка розташована на території Чутівської селищної ради, на яку він як спадкоємець за законом має право. Позивач вказує, що він пропустив строк для прийняття спадщини, оскільки не знав про смерть дядька, який на час смерті перебував у Горбанівському геріатричному пансіонаті ветеранів війни та праці. Враховуючи відсутність у нього свідоцтва про смерть дядька, яке він отримав після винесення 04.10.2021 Чутівським районним судом Полтавської області, рішення про встановлення родинних відносин із дядьком, позивач вказує, що не міг вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Враховуючи викладене, позивач просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою судді від 06.07.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 28.07.2022 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання.
Позивач, у підготовче засідання не з'явився. Надав до суду заяву в якій підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити та визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Від Чутівської селищної ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника громади, а також про визнання позовних вимог ОСОБА_1 .
Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено можливість суду за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у випадку визнання відповідачем позову.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини у справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд виходив з положень ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України про обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доведенню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі і по яким у сторін і інших осіб, які приймають участь у справі, виникає спір.
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами являються будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення сторін та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 14.12.2021 (а.с.4).
Після смерті ОСОБА_2 , на території Чутівської селищної ради Полтавської області відкрилася спадщина, що складається із земельної ділянки (паю) площею 3,65 га наданої для сільськогосподарського використання, яка розташована на території Чутівської селищної ради, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ №041328 виданого Чутівською селищною Радою народних депутатів 26.01.1999 (а.с.28).
Позивач, ОСОБА_1 є рідним племінником померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , що підтверджується копією рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 04.10.2021 (а.с.5).
Як вбачається із листа приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області, Ярового О.Б. позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у заведенні спадкової справи у зв'язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.6).
Згідно Витягу зі Спадкового реєстру від 04.08.2022 за №69661839 вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 спадкові справи не заводилися, а свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.27).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після померлого дядька ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що причинами пропуску строку для подання заяви на прийняття спадщини були: відсутність інформації щодо смерті дядька та відсутність у нього належних доказів у підтвердження родинних відносин з померлим, що позбавляло його можливості отримати повторне свідоцтво про смерть останнього.
Як вбачається з довідки Горбанівського геріатричного пансіонату ветеранів війни та праці Полтавської ОДА від 14.07.2021 за №01-926, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі путівки Управління соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації №279 від 25.10.1997 був зарахований до Горбанівського будинку інтернату. 22.10.1997 здійснено реєстрацію його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_2 помер, про що 08.12.1998 зроблено запис в книзі реєстрації актів про смерть за №3481, та був захоронений на Розсошенському кладовищі (а.с.7).
У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.
Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Виходячи з вищевикладеного, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця і залежить виключно від його власної волі. Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Вищезазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.
Як вбачається із наданих до суду доказів, позивач ОСОБА_1 вчасно не звернувся до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини, оскільки не знав про смерть свого дядька та у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують їх родинні відносини, не мав змоги отримати свідоцтво про смерть останнього.
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, встановлено що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Обов'язок доведення поважності причин пропуску встановленого законодавством строку для подання заяви про прийняття спадщини лежить на позивачу, оскільки відповідно до статей 12,81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Таким чином, суд встановив, що наведені вище причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 є поважними, оскільки останній не міг вчасно звернутися до нотаріальної контори у зв'язку із відсутністю у нього інформації щодо смерті дядька, який проживав в будинку-інтернаті.
Також, за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Гарантоване статтею 6 Конвенції право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип пропорційності тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності, натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Практика Європейського суду з прав людини застосовує принцип пропорційності як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема, й у питаннях захисту права власності. Цей принцип закріплений і у частині 3статті 2 Цивільного процесуального кодексу України.
Разом з цим, при вирішенні цивільно-правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
При вирішенні питання пропуску позивачем ОСОБА_1 строку на прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_2 суд застосовує правило встановлення всіх обставин у даній справі з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, яке не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Таким чином, на підставі викладеного та досліджених доказів, суд надійшов до висновку, що причини, на які посилається позивач щодо пропущення строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 є поважними, пов'язані з об'єктивними обставинами, тому у суду
При цьому суд враховує ту обставину, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
Відповідно до положень ст. 3 ЦК України, яка передбачає загальні засади цивільного законодавства, ними, серед іншого, є судовий захист цивільного права та інтересу, а також справедливість, добросовісність та розумність.
Суд вважає, що наявні у справі докази свідчать, що позивач, який є спадкоємцем за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , у свою чергу, підтвердив пропуск строку на прийняття спадщини з поважних причин, а відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та продовження позивачу строку для прийняття спадщини, достатнього для подання ним відповідної заяви, тривалістю три місяці, початок перебігу якого вираховувати з дня набрання рішенням суду законної сили.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 13, 18, 200, 206, 258, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Чутівської селищної ради Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 - 3 (три ) місяці, після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 .
Відповідач - Чутівська селищна рада Полтавської області, юридична адреса: вул. Набережна, 9 смт. Чутове Полтавської області, п/і 38800, ЄДРПОУ 21047282.
Суддя С. А. Оболєнська