Ухвала від 31.08.2022 по справі 160/2868/20

УХВАЛА

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа №160/2868/20

адміністративне провадження №К/990/22187/22

Верховний Суд у складіколегіїсуддівКасаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Калашнікової О.В., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2021 року у справі №160/2868/20 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної поліції України, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ №171 о/с від 11 лютого 2020 року Національної поліції України про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції;

- стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 11 лютого 2020 року по дату набрання відповідного рішення суду законної сили.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі № 160/2868/20 залишено без змін.

Ухвалами Верховного Суду від 27 квітня 2021 року та від 29 вересня 2021 року касаційні скарги повернуто скаржниці.

15 серпня 2022 року ОСОБА_1 подано до Верховного Суду касаційну скаргу.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Разом з касаційною скаргою скаржницею подано клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, яке обґрунтовано тим, що первинну касаційну скаргу подано у строк визначений законом, а також повторні касаційні скарги були подані без суттєвих затримок та зайвих зволікань.

Отже, як зазначає скаржниця 12 квітня 2021 року у встановлений законом строк нею первинно подано касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року касаційну скаргу повернуто скаржниці.

Після отримання ухвали про повернення касаційної скарги скаржниця 08 вересня 2021 року вдруге звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою.

29 вересня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу було повернуто. Як зазначає скаржниця, вище вказану ухвалу від 29 вересня 2021 року нею отримано 08 серпня 2022 року.

Враховуючи зазначене просить поновити строк на касаційне оскарження відповідно до частини 3 статті 329 КАС України.

Статтею 329 КАС України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Ухвалу Верховного Суду від 29 вересня 2021 року скаржниці було направлено на адресу зазначену в касаційній скарзі. 09 листопада 2021 року на адресу Верховного Суду повернувся конверт із відміткою про невручення поштової кореспонденції через "закінчення терміну зберігання".

Отже суд касаційної інстанції вчинив всі дії передбачені КАС України, з метою повідомлення скаржниці про повернення її касаційної скарги.

12 липня 2022 року скаржницею подано заяву про отримання копії ухвали від 29 вересня 2021 року. Тобто з моменту останнього повернення касаційної скарги та втретє поданою касаційною скаргою минуло більше дев'яти місяців, що не може свідчити про подання касаційної скарги без суттєвих затримок та зайвих зволікань.

Звертаючи увагу на те, що поважних причин щодо пропуску строку на подання касаційної скарги скаржницею не наведено, суд відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Разом з тим Верховний Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередні касаційні скарги, безпосередньо пов'язані саме з діями заявника щодо належного оформлення касаційної скарги протягом тривалого періоду.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Слід зазначити, що право у визначених законом випадках на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, та не надання скаржницею доказів поважності причин пропуску строку та наведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС Укарїни у касаційній скархі заначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом другим частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені пунктом другим частиною п'ятою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів, із абстрактним зазначенням, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.

Отже касаційна скарга не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 330 КАС України, оскільки скаржницею не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та подання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Керуючись статтями 169, 248, 329-332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2021 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2021 року у справі №160/2868/20 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та подання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом в частині подання касаційної скарги у новій редакції касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді: О.В. Калашнікова

В.М. Соколов

Попередній документ
105995209
Наступний документ
105995211
Інформація про рішення:
№ рішення: 105995210
№ справи: 160/2868/20
Дата рішення: 31.08.2022
Дата публікації: 05.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (28.11.2023)
Дата надходження: 08.09.2023
Предмет позову: визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку
Розклад засідань:
30.11.2023 09:30 Третій апеляційний адміністративний суд
21.12.2023 10:00 Третій апеляційний адміністративний суд