Дата документу 30.08.2022 Справа № 554/4674/21
Номер провадження 2/554/1363/2022
Рішення
іменем України
30.08.2022 року місто Полтава
Октябрський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді - Тімошенко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Колесніченко О.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Донського Д.Б.,
представника відповідача Полтавської обласної прокуратури - Цибульської М.Л.,
представника відповідача Державної казначейської служби України - Ткаченко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, -
20.05.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди та втрат на юридичну допомогу, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду за рахунок державного бюджету шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на його користь грошових коштів, а саме : компенсацію моральної шкоди завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури в розмірі 1920000,00грн. та компенсацію сум, сплачених ним у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги в розмірі 750073 грн.
Позов мотивовано тим, що 21 серпня 2015 року о 10 годині 10 хвилин позивач, під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12015170000000693 від 19.08.15, був затриманий працівниками УМВС України в Полтавській області.
В той же день, а саме 21.08.15 о 20 годині 35 хвилин позивачу повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
23 серпня 2015 року, у відповідності до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави № 554/11418/15-к, відносно позивача був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з призначенням, в якості альтернативного запобіжного заходу, заставу в розмірі 48720 грн.
25 серпня 2015 року, зазначені кошти були внесені на відповідний рахунок і Позивача було звільнено з під варти під заставу.
15 березня 2016 року обвинувальний акт відносно позивача Полтавською обласною прокуратурою надіслано до Октябрського районного суду м.Полтави для здійснення судового розгляду (судова справа №554/1955/16-к).
Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2019 року, залишеним без змін Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суд від 21 грудня 2020 року, позивача виправдано за недоведеністю його вини у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст. 368 ч.3 КК України та був скасований запобіжний захід - застава.
До позивача на протязі з 21.08.15 до 21.12.20, тобто на протязі 64 місяців (2015 рік - 4 місяці, з 2016 по 2020 по 12 місяців кожен рік - 60 місяців) застосовувався запобіжний захід, та на протязі цього тривалого часу позивач відчував на себе усі обмеження, передбачені кримінальним процесуальним законодавством для осіб, які мають статус підозрюваного або обвинуваченого, що спричинило позивачу значну моральну шкоду та додаткові витрати на юридичну допомогу на загальну суму 2670073 грн.
Ухвалою суду від 21.05.2021 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
Полтавською обласною прокуратурою поданий відзив на позовну заяву, яким він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи, що позивачем не доведено наявності у нього моральної шкоди на суму 1920000 грн., а витрати на юридичну допомогу у сумі 750073 грн. є витратами часу адвокатом на поїздку із Харкова в Полтаву на судові засідання.
Державною казначейською службою України поданий відзив на позовну заяву, яким він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи це, визначення розміру заподіяння шкоди у судовому порядку готується висновок судового експерта, чеки або договори, яких позивачем не надано.
Ухвалою суду від 21.05.2021 року призначено по справі судово-психологічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні запитання: які індивідуально-психологічні особливості має ОСОБА_1 ? Чи має ОСОБА_1 зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню його як особистості? Якщо має, чи виникли вони внаслідок того, що на протязі 21.08.2015 до 21.12.2020 року ОСОБА_1 перебував у статусі підозрюваного (обвинуваченого) з усіма обмеженнями (практично повна паралізація усіх можливих життєвих стосунків, що викликало утруднення спілкування із оточуючими людьми, відсутність можливості нормально працювати, відсутність можливості реалізувати своє конституційне право бути обраним, погіршення стану здоров'я та родинних відносин) ? Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для ОСОБА_1 ? Якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 страждання (моральна шкода)? Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода) який орієнтовний розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?
Цією ж ухвалою зупинене провадження по справі до отримання експертного висновку.
20.05.2022 року справа повернута судовим експертом після проведення судово-психологічної експертизи та складання висновку експерта № 20225 від 31.01.2022.
Ухвалою суду від 20.05.2022 провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди та втрат на юридичну допомогу, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду - відновлено.
20.07.2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду.
Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позов, просили його задовольнити.
Представники відповідачів заперечували проти задоволення позову, просили відмовити у його задоволенні з підстав викладених у письмових відзивах на позов.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши докази в їх сукупності прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до частини 1, 2 та 7 ст.1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Таким законом є Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 267/94-ВР від 01.12.1994.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 267/94-ВР, підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, причому, з урахуванням частини 2 цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Згідно п. 1 ст. 2 Закону № 267/94-ВР, право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдувального вирок суду.
В свою чергу, згідно п. п. 4 та 5 ст. 3 Закону № 266/94-ВР громадянинові відшкодовуються (повертаються), зокрема, суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги та моральна шкода.
Статтею 4 Закону № 266/94-ВР встановлено, що відшкодування шкоди, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного та психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Пункт 2 частини 2 статті 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 13 Закону № 266/94-ВР, розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Відповідно до вимог п.п.8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Згідно із вимогами ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості. Відповідно до вимог ч. ч. 1 ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями чи дією органу державної влади відшкодовується державою незалежно від вини цього органу.
В пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року із змінами від 25.05.2001 року та 27.02.2009 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 зі змінами.
Відповідно до п. п. 35, 38 цього Порядку казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.
За правилами ст. 176 ЦК України юридичні особи, створені державою, не відповідають за зобов'язаннями держави.
Згідно зі ст. 48 БК України Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету. Проте Державне казначейство України не є розпорядником бюджетних коштів та не уособлює державу в бюджетних відносинах.
Відповідно до п. 8 ст.7, пп. 1,2 ст.23 БК України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, які встановлюються Законом України «Про Державний бюджет України».
Отже, стягнення шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, провадиться з Державного казначейства України за рахунок Державного бюджету України.
На теперішній час таким державним органом є Державна Казначейська служба України.
Судом встановлено, що 21 серпня 2015 року позивач, в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12015170000000693 від 19.08.15, процесуальне керівництво в якому здійснювалося Полтавською обласною прокуратурою, був затриманий працівниками УМВС України в Полтавській області та йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
23 серпня 2015 року, відносно позивача був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з призначенням, в якості альтернативного запобіжного заходу, заставу в розмірі 48720 грн.
25 серпня 2015 року, зазначені кошти були внесені на відповідний рахунок і позивача було звільнено з під варти під заставу.
23 грудня 2019 року Октябрським районним судом м. Полтави виправдано позивача за недоведеністю його вини у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст. 368 ч.3 КК України та був скасований запобіжний захід - застава.
Полтавська обласна прокуратура не погодилася із зазначеним рішенням, та оскаржила виправдувальний вирок відносно позивача.
21 грудня 2020 року, ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суд апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 23 грудня 2019 року щодо позивача без змін.
В Касаційному порядку вищевказані рішення суду не оскаржувалися.
Таким чином, до позивача на протязі з 21.08.15 до 21.12.20, тобто на протязі 64 місяців ( 2015 рік - 4 місяці, з 2016 по 2020 по 12 місяців кожен рік - 60 місяців) застосовувався запобіжний захід, що надає ОСОБА_1 , отримавши виправдувальний вирок, який вступив в законну силу 21.12.2020, право на відшкодування втрат на юридичну допомогу та моральної шкоди від незаконних дій Прокуратури Полтавської області, яку він отримав за період з 21.08.15 до 21.12.20, тобто на протязі 64 місяців.
Важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб є встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної шкоди. Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Позивач, на протязі 64 місяців, був вимушений виконувати обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду та повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, що прямо зазначено в ухвалі слідчого судді від 23.08.15 про обрання запобіжного заходу.
Крім цього, позивач, маючи спочатку статус підозрюваного, потім обвинуваченого, розумів, що він повинен утримуватися від спілкування зі своїми підлеглими або іншими особами, так як вони є, або можуть бути, свідками по кримінальному провадженні і це, безумовно, дасть привід слідчим та прокурорам змінити запобіжний захід на тримання під вартою.
Безумовно, застосування до позивача запобіжного заходу у вигляді застави на протязі п'яти років і чотирьох місяців призвели до практично повної паралізації усіх можливих життєвих стосунків, що викликано утрудненім спілкуванням із оточуючими людьми. Позивач не мав можливості нормально працювати, не зміг реалізувати своє конституційне право бути обраним. Крім того, в зв'язку з перебуванням під слідством і судом його стан здоров'я став близьким до критичного.
У відповідності до висновку експерта № 20225 від 31.01.2022 з огляду на глибину та тривалість виявлених під час дослідження ознак, ситуація, що досліджується мала значний деструктивний психотравмувальний вплив на особистість ОСОБА_1 , внаслідок якого йому завдані страждання на моральному рівні (моральна шкода). Також експертом встановлений орієнтовний розмір грошової компенсації ОСОБА_1 за завдані страждання на моральному рівні (моральну шкоду) в 180 мінімальних заробітних плат на момент складання висновку експерта.
Крім цього, з висновку експерта вбачається, що ОСОБА_1 на момент його затримання (21.08.2015) являвся депутатом Октябрської районної ради м. Полтави та після відкриття кримінального провадження ОСОБА_1 був позбавлений вищевказаної виборності, що призвело до втрати доходу та бути обраним в подальшому.
Відповідно до довідки КП «Полтава-Сервіс» за вих. № 9 від 21.09.2021 року вбачається, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 на вищевказаному підприємстві складала 30000 грн., що становить 5 розмірів мінімальної заробітної плати у відповідності до ст.8 Закону Україні «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
Суд, з'ясовуючи усі доводи сторін щодо обґрунтування обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідивши надані докази, оцінив їх, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості, визначаючи конкретний розмір моральної шкоди, виходячи із характеру і обсягу страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і саму можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі, оцінив грошову компенсацію в розмірі 1920000 грн.
Так, згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 2.12.2015 у справі №6-2203цс15, відповідно до ч.3 ст.13 Закону № 266/94-ВР відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менш як одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент перебування під слідством чи судом, при цьому суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
З огляду на викладене, незаконними діями прокуратури Полтавській області, позивачу заподіяно моральну шкоду, наявність якої підтверджена висновком експерта № 20225 від 31.01.2022.
При визначенні розміру компенсації за отриману моральну шкоду, суд вирішив, що, моральна шкода повинна обчислюватися в п'яти мінімальних розмірів заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
У відповідності до ст.8 Закону Україні «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-IX від 15.12.2020, з 1 січня 2021 року мінімальна заробітна платня складає 6000 грн.
Таким чином розмір моральної шкоди складає 64*5*6000=1920000 грн.
Саме такий розмір моральної шкоди повністю відповідає глибині та тривалості моральних страждань позивача від незаконних дій представників відповідача 1. Саме внаслідок таких дій, в очах оточуючих, було повністю спаплюжено його чесне ім'я як добропорядної людини, та, навпаки, штучно наданий до суспільства образ «махрового корупціонера», якого не можна навіть близько наближати до будь-яких посад в органах місцевого самоврядування, виборних органах та господарських суб'єктах.
Це підтверджується змістом публікацій в засобах масової інформації, а саме:
Видання «Полтавщина», стаття ОСОБА_2 від 21.08.15 «Задержан директор коммунального предприятия «Полтава-сервис»», тобто саме в день затримання позивача, без отримання згоди слідчого, оприлюдненні анкетні дані позивача, його посада, зазначені обставини кримінального провадження для формування образу «махрового корупціонера»;
Видання «Полтавщина», стаття Ольги Дудки «Попавшегося на взятке директора КП «Полтава-сервис» вместо милиции увезли в больницу»;
Видання «Полтавщина», стаття Дарини Синицької, «Милиция: директора «Полтава-сервис» задержали за взятку в 1800 $»;
Видання «Полтавщина», стаття Яна Пругло «Директора «Полтава-сервіс», якого затримали на хабарі, вільно пересувається і обіцяє сенсацію»;
Видання «Полтавщина», стаття ОСОБА_3 «Свідки по корупційній справі директора КП «Полтава-сервіс» третій раз не з'явилися у суді»;
Видання «Полтавщина», стаття ОСОБА_3 «Свідки по корупційної справі КП «Полтава-сервіс» вже вчетверте не прийшли до суду»;
Видання «Полтавщина», стаття Ольги Дудки «Підозрюваного в хабарництві керівника «Полтава-сервіс» випустили під заставу в 49 тисяч»;
Видання «Полтавщина», стаття Миколи Лисогор «Головний свідок розповів, як давав хабар директору КП «Полтава-сервіс» Віктору Передерію»;
Видання «Полтавщина», стаття Миколи Лисогор «Розгляд корупційної справи директора КП «Полтава-сервіс» перенесли на місяць, бо в суді не змогли відкрити флешки з доказами»;
Видання «Полтавщина», стаття Анастасії Недогорської «Третій рік триває розгляд справи хабарництва директора КП «Полтава-сервіс»: суд досі допитує свідків»;
Стаття #команда Че «Чергова корупційна схема від міської влади»;
Видання «Полтавщина», стаття ОСОБА_4 «Сергій Чередніченко: я не хочу бути платиною на «Тітанику» Полтавській влади, який йде на дно»;
Видання «Полтавщина», стаття ОСОБА_3 «Суддя Струков заборонив знімати судовий процес по корупційної справі директора КП «Полтава-сервіс»»;
Видання «Полтавщина», стаття Дарини Синицької, «Директору КП «Полтава-сервис» грозит штраф 6,8 т. за трудоустройство жены»;
Видання «Полтавщина», стаття Яна Пругло «Мер Полтави: якщо Трихна передав хабар від мого імені, то я повинен сидіти на лаві підсудних»;
Видання «Полтавщина», стаття Яна Пругло « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на керівника КП «Полтава-сервіс» «купу» кримінальних справ»;
Серія публікацій у виданні Poltava today.
Безумовно, формування та підтримання регіональними засобами масової інформації на протязі більш ніж п'яти років суспільної думки щодо «корупційного» образу позивача, вкрай негативно вплинуло на його психологічний стан, що призвело до тривалої депресії та негативно вплинуло на стосунки в родині.
Таким чином, життя позивача було поділено на «до» та «після» притягнення до кримінальної відповідальності, тому після отримання виправдувального вироку, позивачу потрібно зробити багато зусиль, щоб відтворити своє добре ім'я та репутацію порядної людини.
Крім цього, позивач, під час досудового розслідування отримував правову допомогу від адвоката ОСОБА_5 по договору про надання правової допомоги від 29.08.2015 та додаткових угод № 1 від 29.08.2015 та № 2 від 06.04.2016 на загальну суму 32383 грн., що підтверджується актом виконаних робіт по наданню юридичної допомоги від 06.04.2015.
Крім цього, позивач, під час судового розгляду кримінального провадження в Октябрському районному суді м. Полтави та перегляду виправдувального вироку в Полтавському апеляційному суді, отримував правову допомогу від адвоката Донського Д.Б по договору про захист прав, свобод і законних інтересів обвинуваченого та додаткової угоди від 06.04.2016 на загальну суму 717690 грн, що підтверджується актом виконаних робіт по наданню юридичної допомоги від 22.03.2015.
Таким чином, позивачем доведено отримання юридичної допомоги на загальну суму 750073,0 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 176, 1176 ЦК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, - задовольнити.
Стягнути з Державної казначейської служби України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Октябрським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 06.01.2005, адреса прописки вулиця Хрестовоздвиженська, 52 м. Полтава) рахунок IBAN НОМЕР_2 , банк отримувача АТ «Правекс банк», код отримувача 2332108196, шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку на його користь грошових коштів, а саме : компенсацію моральної шкоди завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури в розмірі 1920000,00 грн., компенсацію сум, сплачених ОСОБА_1 у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги в розмірі 750073 грн. та витрати в сумі 22480,91 грн. за проведення судово-психологічної експертизи, всього 2692553,91 грн.
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач: Полтавська обласна прокуратура, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7.
відповідач: Державна Казначейська служба України, м. Київ, вул. Бастіонна, 6.
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Повне рішення проголошено 31.08.2022 року.
Суддя Н.В.Тімошенко