Справа № 536/486/22
Провадження № 2/536/431/22
23 серпня 2022 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
Головуючого судді - Колотієвського О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Пасєчнікової В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Заява обґрунтована зокрема тим, що 08.07.2011 року між нею та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований у Майбородівській сільській раді Кременчуцького району Полтавської області.
Позивачем вказано, що за час шлюбу з ОСОБА_2 у них народилися діти: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею.
Позивачем зазначено, що шлюбні відносини між ними не склалися з причин відсутності взаємопорозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки.
З липня 2021 року фактично шлюбні відносини між ними припинені, спільного господарства не ведуть, відповідач мешкає окремо.
Позивач вважає, що примирення неможливе та подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
На підставі викладеного просила суд ухвалити рішення, яким:
-шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 08 липня 2011 року у Майбородівській сільській раді Кременчуцького району Полтавської області, про що складений актовий запис № 04 - розірвати;
-після розірвання шлюбу змінити її прізвище ОСОБА_1 , на дошлюбне « ОСОБА_5 ».
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву в якій просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
23.08.2022 року від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнали в повному обсязі.
Суд дослідивши матеріали справи та докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторони по справі 08.07.2011 року уклали шлюб, який зареєстрований у Майбородівській сільській раді Кременчуцького району Полтавської області, про що складений актовий запис № 04, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Сторони по справі мають спільних дітей:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , видане Майбородівською сільською радою Кременчуцького району, актовий запис № 02;
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , видане Виконавчим комітетом Новознам'янської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, актовий запис № 08.
Позивач вважає, що збереження сім'ї є неможливим, суперечить інтересам сторін, тому наполягала на його розірванні.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, також враховуючи повне визнання позовних вимог відповідачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з наступного.
Згідно статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Водночас, відповідно до статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, у заяві від 23.08.2022 року.
Згідно вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачу належить повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, за розгляд справи, тобто 496,20 грн.
Водночас, стягнути з відповідача на користь позивача, 50 відсотків сплаченого судового збору, тобто 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 24, 104, 105, 110, 112-114, 160 СК України, ст. 76, 141, 258-259, 263-265, 273, 352 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 08 липня 2011 року у Майбородівській сільській раді Кременчуцького району Полтавської області, про що складений актовий запис № 04 - розірвати.
Відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 496,20 гривень.
Зобов'язати Управління державної казначейської служби України в Кременчуцькому районі Полтавської області повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору, тобто 496,20 грн. Сплачені кошти за такими реквізитами: платіжне доручення № 8881-6818-3549-0107 від 06.04.2022 року; платник: ОСОБА_1 ; Банк платника: АТ «Банк ТРАСТ-КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 39048249, код банку 38106; отримувач: ГУК у Полт.обл./Кременчуц р-н/22030101, рахунок UA418999980313141206000016219, банк отримувача: Казначейство України, призначення платежу: *;101; НОМЕР_4 ; судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Кременчуцький районний суд Полтавської області.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. О. Колотієвський