ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
01 серпня 2022 року м. Київ №855/2/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із позовною заявою
за позовомОСОБА_1
до про Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 через свого представника - ОСОБА_2 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, в якому просив суд:
1) визнати протиправною триваючу до 16.06.2022 бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України і щодо обов'язку:
- так само, як і заяву ОСОБА_1 від 20.08.2021 із виконавчим листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2021 №640/30364/20 для виконання якого 30.08.2021 було відкрито виконавче провадження №66637435 прийняти, опрацьовувати і зареєструвати в день надходження у Автоматизованій системі виконавчого провадження й направлену поштою 20.08.2021 цінним листом з описом вкладення заяву ОСОБА_1 від 20.08.2021 про примусове від 20.08.2021 про примусове виконання виконавчого документу - ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 №826/5426/16 в частині стягнення 22 700 грн. з урахуванням ухвали від 23.06.2021 про внесення виправлень, до якої були долучені вказані ті ухвали, які підписав голова Шостого апеляційного, адміністративного суду;
- і щодо обов'язку розподілити на державного виконавця не тільки два виконавчих листа Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.07.2021 №640/30364/20, а й виконавчий документ від 09.06.2021 №826/5426/16 - ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021, що разом з ухвалою від 23.06.2021 і заявою від 20.08.2021 були надіслані в одному конверті (цінним листом) з штрих кодовим ідентифікатором №0103279578019,
- і щодо обов'язку вжити заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404 за заявою ОСОБА_1 від 20.08.2021 про примусове виконання ухвали від 09.06.2021 №826/5426/16 з урахуванням ухвали від 23.06.2021, видані з підписом голови Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з отриманням повідомлення державного виконавця від 19.07.2021 №66095264;
2) зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України негайно розглянути і вирішити вимоги надісланої 20.08.2021 поштою (цінним листом з описом й штрих кодовим ідентифікатором №0103279578019) заяви ОСОБА_1 від 20.08.2021 про примусове виконання ухвали від 09.06.2021 №826/5426/16 з урахуванням ухвали від 23.06.2021, до якої були долучені вказані ухвали після їх підписання головою Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з отриманням ОСОБА_1 повідомлення державного виконавця від 19.07.2021 №66095264.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2022 адміністративну справу №855/2/22 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2022 відмовлено у прийнятті до провадження справи №855/2/22 за позовом ОСОБА_1 до Вдділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії. Повернуто Шостому апеляційному адміністративному суду матеріали справи №855/2/22 для доопрацювання.
Супровідним листом Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2022 №02.3-08/855/2/22/35519/2022 матеріали справи №855/2/22 направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва та за результатами автоматизованого розподілу були передані судді Іщуку І.О.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Досліджуючи матеріали справи, суд встановив, що позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору, однак відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить звільнити його від сплати судового збору в даній адміністративній справі, так як він є пенсіонером.
Вирішуючи по суті заявлене позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає, що пільги щодо сплати судового збору встановлені статтею 5 Закону України "Про судовий збір", яка визначає перелік осіб, що звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Водночас, матеріали справи не містять доказів, що позивач є особою, яка звільнена від сплати судового збору в силу положень статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко врегульовано законом, а передумовою застосування вказаних приписів законодавства є саме майновий стан особи, яка звертається з клопотанням про звільнення чи відстрочення сплати судового збору.
Суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.
При цьому, згідно з приписами частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не може надавати привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи відсутність доказів позивача про скрутний майновий стан та відсутність коштів на сплату судового збору не звільняє позивача від сплати судового збору в силу закону, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Разом з тим, суд зазначає, що ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
- за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року - 2 481, 00 гривні.
Враховуючи, що позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, то розмір судового збору, що підлягає сплаті, становить - 992,40 грн.
Крім того, відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Разом з тим, в порушення наведених положень позивачем у позовній заяві не зазначено яким чином оскаржувана бездіяльність відповідача порушує безпосередньо права та інтереси ОСОБА_1 та до позовної заяви не додано жодного доказу, що підтверджує наявність порушеного права позивача внаслідок, як він зазначає, допущення відповідачем протиправної бездіяльності.
Отже, відсутність визначення обсягу прав позивача, які порушуються, позбавляє суд можливості встановити, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони за даною позовною заявою, для задоволення яких індивідуальних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, позивач звернувся до суду, який саме легітимний інтерес позивача має захистити суд від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Всупереч зазначеним вимогам законодавства, позивачем до матеріалів позовної заяви додані додатки (копії позовних заяв, копія постанови про закінчення в/п від 14.01.2016, копія рішення від Київської міської ради від 01.10.2015 №100/2003), копії яких є неякісними та нечитабельними.
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду додатків до позовної заяви в читабельному вигляді.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову.
Керуючись, статтями 160-161, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до статей 293-294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.