Справа № 274/4434/22 Провадження № 1-кс/0274/1044/22
31.08.2022 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12022060480000599 від 29.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, про арешт майна,
30.08.2022 слідчий звернувся до суду з вказаним з клопотанням, в якому просить накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, а саме: спортивні штани з манжетами темно-зеленого кольору, кепка джинсова з паписом "AUDI", темно-синя сорочка з написом "Poul Star" розмір "S", належні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Накладення арешту на зазначене майно обґрунтовано необхідністю збереження речових доказів, призначення ряду експертиз у кримінальному провадженні, проведення інших слідчих дій.
Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 КПК України.
Виходячи з беззастережних приписів, що містить ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні ( ч. 3 ст. 172 КПК України).
Частиною 2 статті 172 КПК України встановлено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка та висновки
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області перебувє кримінальне провадження №12022060480000599 від 29.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю, в тому числі, власника майна.
Відсутність в клопотанні контактних даних власника та/або володільця майна унеможливлює розгляд клопотання у строки, визначені ст. 172 КПК України.
Як вбачається зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є тимчасово вилученим, у той час, як ч. 2 ст. 172 КПК України передбачає можливість розгляду клопотання про арешт майна без повідомлення власника майна лише у разі, якщо майно не було тимчасово вилучене.
Водночас, слідча у своєму клопотанні, як не просить його розгляд проводити без виклику власника майна, так і не не зазначає контактних даних власника майна.
Вирішення ж питання про арешт майна без повідомлення його власника без наявності для цього достатніх правових підстав є грубим порушенням права приватної власності.
Також, в обгрунтування клопотання слідча послалась на необхідність збереження речових доказів.
В той же час, частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).
Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Згідно ч. 2 ст. 98 КПК України документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Сукупний аналіз ст.ст. 98, 170, 171, 173 КПК України дає підстави слідчому судді вважати, що клопотання про арешт повинно містити відповідне обгрунтування з абсолютним дотриманням викладених правових норм. У разі подання клопотання про арешт майна у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, в ньому повинно бути зазначено, яким з ознак, визначених в ч. 1 ст. 98 КПК України, відповідає майно, на яке слідча просить накласти арешт, з відповідним мотивуванням відповідно до обставин конкретного кримінального провадження.
Всупереч викладеним вище нормам КПК України в клопотанні про арешт майна не конкретизовано, які ознаки, зазначені в ч. 1 ст. 98 КПК України, містять спортивні штани з манжетами темно-зеленого кольору, кепка джинсова з паписом "AUDI", темно-синя сорочка з написом "Poul Star" розмір "S", які були вилучені протоклом огляду місця подіїї, в чому полягає загроза приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вже вилученого майна.
Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків у строк 72 години.
Слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити прокурору необхідність звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно вимог ст.171 КПК України у встановленому порядку.
Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого повернути прокурору Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , встановивши строк 72 години, з дня отримання ухвали для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі.
Тимчасово вилучене майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого вище строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Ухвала виконується негайно.
Копію ухвали невідкладно направити слідчому, прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА