ЄУН 193/740/22
Провадження 1-кс/193/122/22
іменем України
31 серпня 2022 року смт. Софіївка
Слідчий суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі: заявника ОСОБА_3 ,
дізнавача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скару ОСОБА_3 на постанову начальника СД ВП № 9 Криворізького районного управління ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження,
26.08.2022 ОСОБА_3 звернулася до Софіївського районного суду з зазначеною скаргою, в обґрунтування якої вказала, що сектором дізнання ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводилося досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 15.07.2022 до ЄРДР за № 12022046580000023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.
25.08.2022 вона отримала поштою копію постанови начальника СД ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4 , винесену 30.07.2022 про закриття вищевказаного кримінального провадження.
Вважає вказану постанову начальника дізнання необгрунтованою та незаконною, оскільки вона ( ОСОБА_3 ) не ухилялася від явки на виклик дізнавача та не відмовлялася від допиту у якості потерпілої. Наголосила, що повістки дізнавачем вручалися їй несвоєчасно. На визначену дізнавачем дату проведення слідчих дій вона не з'явилася з поважних причин про що надала до відділення поліції відповідну письмову заяву. Крім того, наголосила, що дізнавачем не були допитані свідки з її боку, зокрема ОСОБА_5 та її син ОСОБА_6 , які були очевидцями завдання ОСОБА_7 їй тілесних ушкоджень. Відтак, посилаючись на не проведення дізнавачем всіх необхідних слідчих дій, просила вищевказану постанову начальника сектору дізнання скасувати.
Заявниця ОСОБА_3 в судовому засіданні свою скаргу підтримала і просила її задовольнити, посилаючись на обставини та доводи зазначені у ній.
Начальник дізнання ОСОБА_4 проти скарги ОСОБА_3 заперечувала, в обґрунтування законності винесеної нею постанови про закриття кримінального провадження зазначила, що в ході проведення досудового розслідування було допитано у якості свідка ОСОБА_8 , яка повідомила, що вона була очевидцем сварки, яка відбувалася між її сусідкою ОСОБА_3 та ОСОБА_9 . Під час цієї сварки ОСОБА_9 жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не наносив. З її слів ОСОБА_5 не була присутня під час цього конфлікту. При цьому, при намаганні допитати ОСОБА_5 у якості свідка, працівниками поліції був здійснений виїзд за місцем її проживання, однак вона відмовилася давати будь-які свідчення без участі захисника та отримувати повістку про її виклик до відділення поліції. Крім того, інший свідок ОСОБА_6 , якого теж просила допитати заявниця, на неодноразові виклики дізнавача теж не з'являвся, про причини своєї неявки він не повідомив. Наголосила, що не прибувала двічі за викликом дізнавача без поважних причин також сама заявниця для залучення та допиту її у якості потерпілої. Відтак, посилаючись на те, що під час дізнання, відомості, які ОСОБА_3 повідомила про вчинення стосовно неї протиправних дій з боку ОСОБА_9 , не знайшли свого підтвердження, а тому вона обгрунтовано закрила кримінальне провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.
Вислухавши пояснення заявника та дізнавача, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 12022046580000023, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 7 КПК України встановлені загальні засади кримінального провадження, одною із яких є законність.
Згідно приписів частини 1 статті 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
З частини 2 статті 9 КПК України, яка регламентує цю засаду кримінального провадження, вбачається, що слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.5 ст.38 КПК України, орган досудового розслідування в т.ч. дізнавач зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Однією із форм закінчення досудового розслідування, виходячи з вимог ч.1 ст.283 КПК України, є його припинення шляхом закриття провадження.
Прийняття такого рішення можливе лише після всебічного, повного, об'єктивного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів: показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
У відповідності до положень статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення або встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, або не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до ст.284 КПК України слідчий своєю постановою закриває кримінальне провадження і направляє копію постанови заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику.
Аналіз зазначених норм КПК в їх сукупності, дає підстави зробити висновок, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження повинне ґрунтуватися на всебічному та повному з'ясуванні всіх обставин справи, бути вмотивованим і в ньому повинно бути відображено, чому визнано, що подія, про яку повідомлялось заявником не мала місце чи що в ній відсутні ознаки складу злочину, а також наведені конкретні обставини, які виключають провадження по справі.
Виходячи зі змісту ст.84 КПК України встановлення наявності чи відсутності фактів і обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню здійснюється слідчим на підставі доказів. Тобто, відсутність в діях осіб складу кримінального правопорушення слідчим має бути встановлено на підставі відповідних доказів, отриманих у передбаченому КПК України порядку.
Згідно положень п.3 ч.1 ст.303, ч.1 ст.304 КПК України, на досудовому провадженні заявником, потерпілим, представником потерпілого чи законним представником можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
У відповідності до вимог ст.307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
23.06.2022 ОСОБА_3 звернулася до ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області з повідомленням про те, що на її життя посягав громадянин ОСОБА_9 , який напав на неї та її сина з ножем.
У зв'язку з невнесенням цієї події, усупереч вимогам ст. 214 КПК України, до ЄРДР, згідно ухвали слідчого судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 13.07.2022 зобов'язано посадових осіб відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 від 23 червня 2022 року та розпочати досудове розслідування.
Відтак, 15.07.2022, за вищевказаним повідомленням ОСОБА_3 до ЄРДР за № 12022046580000023 була внесена інформація про кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст. 126 КК України.
За час проведення дізнання, як видно з матеріалів вказаного кримінального провадження, дізнавачем проведено лише допит свідка ОСОБА_8
30.07.2022 за постановою начальника СД ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4 вищевказане кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Як видно з названої постанови, повідомлення ОСОБА_3 щодо вчинення відносно неї протиправних дій з боку ОСОБА_9 , не знайшло свого підтвердження з огляду ще й на те, що сама заявниця ОСОБА_3 , на неодноразові виклики дізнавача не з'являлася без поважних причин для її допиту у якості потерпілої, а ОСОБА_5 , яку заявниця просила допитати у якості свідка, взагалі відмовилася від отримання повістки дізначача та від давання показань при її відвідуванні поліцейськими.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що під час здійснення виклику вказаних осіб, дізнавачем не у повному обсязі було дотримано положення ст. 135 КПК України.
Згідно зі статтею 133 КПК України слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою.
Сам же порядок виклику таких осіб передбачений положеннями ст. 135 КПК України, згідно з якими особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду (ч. 1, 2,6 ст. 135 КПК).
Згідно положень ч. 9 ст. 135 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
Між тим, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, начальником дізнання ОСОБА_4 вперше викликалася заявниця ОСОБА_3 для допиту у якості потерпілої на 26.07.2022, при цьому відповідна повістка останній була вручена не за три дні, а лише за день до цього, що суперечить положенням ч. 9 ст. 135 КПК України. Необхідність здійснення таких процесуальних дій у стислі строки, матеріали кримінального провадження не містять. До того ж, як повідомила заявниця під час розгляду відповідної скарги у суді, що не заперечувала дізнавач, ОСОБА_3 на той час працювала в ТОВ «МАРКЕТОПТ», а тому їй очевидно потрібно було більше часу для повідомлення роботодавця про необхідність явки за викликом до дізнавача.
Що стосується повторного (другого) виклику ОСОБА_3 на 29.07.2022 о 10:00 год. До дізнавача, то таку повістку останній було вручено своєчасно 26.07.2022, проте коли ОСОБА_3 не з'явилася на визначені дату, час та місце, дізнавач прийняла передчасне рішення про поважність її неявки.
Так, як видно з матеріалів скарги, 29.07.2022 ОСОБА_3 звернулася до начальника СД ВП № 9 Криворізького РУП ОСОБА_4 з заявою про відкладення слідчих дій за її участі через її бажання залучити до участі у кримінальному провадженні її захисника. На такій заяві мається печатка відділення поліції про її отримання саме 29.07.2022, час реєстрації цієї заяви не зазначений. (а.с. 4).
Суд зауважує, що така заява ОСОБА_3 в матеріалах кримінального провадження відсутня.
Що ж до відмови ОСОБА_5 від отримання повістки про її виклик та від давання показань загалом, при явці поліцейського за місцем її проживанням, то слід зазначити, що за змістом положень ч. 1 ст. 136 КПК України підтвердженням відмови такого свідка від отримання повістки може бути відповідний відеозапис, акт складений поліцейським у присутності свідків про відмову від отримання виклику та попередження про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань, а не рапорт начальника сектора дізнання.
Водночас, доказів виклику та вручення свідку ОСОБА_6 повісток матеріали кримінального провадження взагалі не містять.
Слідчий суддя вважає, що під час проведення дізнання даного кримінального проступку дізнавачем не з'ясовано та не перевірено всіх обставин, на які містяться посилання в заяві про вчинення кримінального правопорушення, що унеможливило встановлення істини у кримінальному провадженні.
Так, дізнавачем здійснювалось дізнання не в повній мірі та зроблені висновки по кримінальному провадженню про відсутність події кримінального правопорушення передчасно без отримання всіх необхідних доказів.
Зокрема, оскаржувана постанова ґрунтується виключно на показаннях свідка ОСОБА_8 .
Крім зазначеного, дізнавачем для повного та об'єктивного з'ясування обставин не допитано потерпілу ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які на переконання потерпілої були очевидцями події.
У матеріалах кримінального провадження маються письмові пояснення від ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , проте слід зауважити, що відповідно до змісту частини восьмої статті 95 КПК України пояснення учасників кримінального провадження, не можуть використовуватися як джерело доказів у справі.
Слідчий суддя критично відноситься до таких пояснень, оскільки під час їх надання вищеназвані особи про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві пояснення не попереджувалися.
Зазначене вказує на неповноту проведення слідчих дій та передчасність, до отримання всіх, необхідних належних та допустимих доказів, формування висновків щодо відсутності події кримінального правопорушення, що вказує на обґрунтованість скарги та є підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст. 2, 7, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 , - задовольнити.
Постанову начальника СД ВП № 9 Криворізького районного управління ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12022046580000023 за ознаками кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, - скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 12022046580000023 від 15.07.2022 повернути Сектору дізнання відділення поліції № 9 Криворізького районного управління ГУНП в Дніпропетровській області для продовження проведення досудового розслідування (дізнання).
Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1