29 серпня 2022 року Справа № 160/7766/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, відповідача-3 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
01 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладену в листі-повідомленні начальника відділу обслуговування громадян №23 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 0400-010226-8/49419 від 12.02.2022 року та рішенні Головного спеціаліста відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про відмову у призначенні пенсії від 11.05.2022 №046350009671;
- зобов'язати Головне об'єднане управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до пільгового (підземного) стажу роботи, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах, при призначенні пенсії, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», період навчання ОСОБА_1 в ПТУ №72 м.Кіровське з 01.09.1996 року по 30.03.2000 рік та період роботи машиністом електровоза підземним 4-го розряду з повним робочим днем під землею на ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» з 01.10.2014 по 31.05.2015 рік - період відсутності даних в індивідуальних відомостях інформації про сплату внесків та спеціальний стаж та здійснити призначення пенсії з дня звернення з заявою, про призначення пенсії, з 04 травня 2022 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії, проте до страхового стажу позивачу не зараховані спірні періоди роботи, навчання, що надають право на призначення пенсії. Вказав, що стаж його роботи підтверджується трудовою книжкою та отриманими довідками. Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладена на страхувальника. Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
21.06.2022 року від відповідача 1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо заявленого позову та зауважив, що заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, тому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії.
22.06.2022 року від відповідача 2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо заявленого позову та зауважив, що позивач до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із документами та заявою про призначення пенсії не звертався. Рішення про відмову у призначенні пенсії було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за результатами розгляду заяви позивача, яка надійшла із електронної централізованої бази ППВП.
05.07.2022 року від позивача до суду надійшли заперечення на відзив відповідача 1, в яких підтримано позицію, викладену в позовній заяві.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 року клопотання ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог повернуто без розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 року до участі у справі в якості третього відповідача залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
09.08.2022 року від відповідача 3 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо заявленого позову та зазначив, що Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11.05.2022 №046350009671 було відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, передбаченого частиною третьою статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до наявних документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку, пільговий стаж роботи позивача становить 20 років 11 місяців 06 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.10.2014 по 31.05.2015 у ПАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ», оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня сплата страхових внесків та інформація про спеціальний стаж за даний період. Зауважив, що згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, відсутні відомості по спеціальному стажу роботи позивача за період з 01.10.2014 по 31.05.2015. Також, до страхового стажу позивача не враховано період навчання за фахом з 01.09.1996 по 30.03.2000, скільки в дипломі професійно-технічного училища №72 м. Кіровське Донецької області від 30.06.2000 №12683669 та додатку до нього відсутня дата вступу. При цьому, в поіменній книзі учнів професійно-технічному училищі №72 м. Кіровське денного відділення Головного управління (Донецької) народної освіти м. Донецьк за період з 02.10.1995 по 01.09.1998 за №7974 зазначено особу - ОСОБА_1 (прізвище зазначено не вірно). Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Кіровським МВ ГУМВС України в Донецькій області, позивач - ОСОБА_1 . Крім того, в трудовій книжці від 19.07.2001 НОМЕР_3 не зазначено підставу внесення запису про навчання за спірний період. Інших документів на підтвердження спірних періодів роботи, позивачем надано не було. Також відповідач 3 зазначив, що вимога позивача щодо зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію за віком на пільгових умовах є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.
Отже, відповідач 3 вважає, що в діях органів Пенсійного фонду України не вбачається будь-якої неправомірності, при обчисленні розміру страхового стажу застосовано норми чинного законодавства.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи встановлено, що 04 травня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до відділу обслуговування громадян №23 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надав: трудову книжку, довідку про підтвердження пільгового стажу роботи №1-4/456 від 01.03.2022р., особисту картку, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.08.2017р., диплом та атестат про навчання в ПТУ №72 м.Кіровське та інші документи.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11.05.2022 №046350009671 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
До страхового та пільгового стажу не враховано:
- період з 01.09.1996 по 30.03.2000 - навчання за фахом, оскільки у дипломі від 30.06.200 №12683669 та додатку до нього відсутня дата вступу, а у первинних документах зазначено прізвище ОСОБА_2 , що не відповідає паспортним данним ( ОСОБА_2 );
- період з 01.10.2014 по 31.05.2015 - робота у ПАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ», оскільки відсутня сплата страхових внесків, згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 12.05.2022 № 0400-010226-8/49419 повідомило позивача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Положеннями статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії на пільгових умовах мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Тобто, виключно у випадку не підтвердження записами трудової книжки пільгового стажу, виникає необхідність подання додаткових документів, та/або, у випадку необхідності пошуку свідків чи звернення до даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII передбачено, що встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
За правилами статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5статті 45 Закону № 1058-IV).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 4.1. Порядку № 22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Згідно з пунктом 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності);
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2. цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління (пункт 4.3 Порядку № 22-1).
Згідно з ст. 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту першого «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58 затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) в якій, зокрема, зазначено:
- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника;
- трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню;
- записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону;
- усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження);
- записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення;
- у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу;
- бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок;
- по закінченні кожного місяця особа, яка відповідає за ведення трудових книжок, подає бухгалтерії звіт про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них і про суми, що одержані за заповнені трудові книжки і вкладиші до них, з додатком прибуткового ордеру каси підприємства.
Згідно із трудовою книжкою НОМЕР_3 , позивач навчався та працював:
- з 01.09.1996 по 30.03.2000 - навчаня в ПТУ №72 м.Кіровське Донецької області;
- з 17.04.2000 по 15.03.2017 - працював машиністом електровоза підземним 4-го розряду з повним робочим днем під землею (ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбаса»);
- з 14.08.2017 по 18.09.2017 - працював машиністом електровоза підземним 2-го розряду з повним робочим днем в шахті (ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу»);
- з 25.09.2017 року по 31.12.2021 рік - працював машиністом електровоза підземним 3-го та 4-го розряду з повним робочим днем в шахті (ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Павлоградське»);
- з 01.01.2022 року по теперішній час - працює машиністом електровоза підземним 4-го розряду з повним робочим днем в шахті (ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу».
Наказом №625 від 29.04.2011 року ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбаса» було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАССА».
Наказом №474 від 20.05.2016 року ПАТ «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАССА» було перейменовано в Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАССА».
Також, з матеріалів справи, а саме, архівної довідки Державної професійної освітньої установи «Єнакіївського професійного горного ліцею» №26 від 12.02.2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 навчався в професійно-технічному училищі №72 м.Кіровське Донецької області (на теперішній час Державна професійна освітня установа «Єнакіївський професійний горний ліцей» з 02.09.1996 року (наказ №34 уч від 02.09.1996р.) по 31.03.2000р. (наказ №10 уч від 01.04.2000р.) за професією: «Машиніст електровоза підземний, електрослюсар черговий та по ремонту обладнання».
Факт навчання позивача в період з 01.09.1996 по 30.03.2000 підтверджується також долученими до матеріалів справи копіями диплому НОМЕР_4 від 30 червня 2000 року та додатку до диплому кваліфікованого робітника, атестату про повну загальну середню освіту НОМЕР_4 від 30 червня 2000 року та додатку до атестату про повну загальну середню освіту, в яких прізвище, ім'я та по батькові зазначено - ОСОБА_1 .
Також, як свідчать матеріали справи та підтверджено даними Єдиного державного реєстру судових рішень, позивачем була подана заява до Павлоградського міськрайонного суду про встановлення факту навчання у професійно-технічному училищі №72 м.Кіровське Донецької області (справа № 185/3471/22).
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2022 року, заява до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту навчання була задоволена. Судом було встановлено, що ОСОБА_1 у період часу з 01 вересня 1996 року по 30 березня 2000 року навчався на денній формі навчання у професійно-технічному училищі №72 м.Кіровське Донецької області, та йому був виданий диплом НОМЕР_4 від 30 червня 2000 року та додаток до диплому, встановленого зразка. Рішенням державної екзаменаційної комісії від 30 березня 2000 р., позивачу присвоєно кваліфікацію машиніст електровоза підземний 4 розряду, електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту обладнання 4 розряду.
Отже, враховуючи наведене вище, суд зазначає, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів навчання та роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року, справа № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.
Відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав незарахування до страхового та пільгового стажу період навчання за фахом з 01.09.1996 по 30.03.2000, пославшись на формальні неточності у записах первинних документів.
Відповідно до «Інструкцій про порядок ведення трудових книжок працівників», які діяли у періоди роботи позивача бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок
Пунктом 4 Постанови Кабінету міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
З урахуванням викладеного, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Так само на особу не можуть покладатись наслідки виправлення, нечіткого проставлення дат, відбитка печатки у трудовій книжці.
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Однак, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити стаж позивача.
Щодо незарахування до страхового та пільгового стажу позивача період його роботи у ПАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» з 01.10.2014 по 31.05.2015, у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків, згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу, суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 1 Закону №1058-IV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону №1058-IV).
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Таким чином, аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обов'язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на підприємство, як роботодавця, який здійснив нарахування внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
При цьому, невиконання підприємством обов'язку по сплаті страхових внесків не може позбавити позивача соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина (страхувальником), сплачені щомісячні страхові внески.
Чинне законодавство покладає обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків на страхувальника. Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків за спірний період не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Суд зазначає, що відсутність інформації та документів стосовно сплати ПАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» страхових внесків, їх неналежна сплата чи ненадходження таких внесків до Пенсійного фонду, не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача його періоду роботи у ПАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» з 01.10.2014 по 31.05.2015, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа. Факт ненадходження відрахувань до Пенсійного фонду із зарплати позивача за відсутності його вини, не може бути підставою для відмови у зарахуванні йому стажу роботи та, відповідно, для відмови в призначенні пенсії.
Позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення вказаного періоду роботи до страхового та пільгового стажу за порушення, вчинене страхувальником, оскільки згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.
Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не звертався з запитами про надання інформації щодо розміру заробітної плати позивача за спірний період та щодо сплати страхових внесків до вказаного підприємства, в якому працював позивач.
Тобто, відповідач не виконав в повному обсязі свого обов'язку, передбаченого пунктом 4.2 Порядку №22-1 щодо надсилання запитів про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II вказаного Порядку.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.07.2019 у справі №144/669/17, згідно з якою, несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків.
Суд також наголошує, що по спірному періоду роботи позивача наявні записи в трудовій книжці.
Суд зазначає, що не зарахування спірного періоду буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства та надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що за умови надання позивачем до пенсійного органу трудової книжки, архівної довідки, довідки про підтвердження пільгового стажу роботи та інших документів, які підтверджують факт навчання та роботи позивача за незарахований період, а також і з урахуванням повноважень пенсійного органу щодо надання допомоги особам у одержанні відсутніх для призначення пенсії документів та проведення перевірок за наданими для призначення пенсії документами, відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у зарахуванні спірних періодів відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів навчання, роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи також те, що лист-повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010226-8/49419 від 12.05.2022 року не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд приходить висновку, що дії відповідача 3, які полягають у відмові позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, є протиправними, а рішення від 11.05.2022 №046350009671 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги щодо призначення пенсії позивачу, суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Верховним Судом у постанові від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 зазначено, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.
За таких обставин, суд, з метою ефективного поновлення прав позивача, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 04.05.2022 та прийняти рішення із врахуванням висновків суду по даній справі.
Щодо позовних вимог до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, суд зазначає наступне.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку, створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п. 4.10 Порядку, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 04.05.2022 року здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.
Відтак, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській та до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, а тому, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, відповідача-3 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11.05.2022 №046350009671.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового (підземного) стажу роботи, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах, при призначенні пенсії, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період навчання ОСОБА_1 в ПТУ №72 м. Кіровське з 01.09.1996 по 30.03.2000 та період роботи машиністом електровоза підземним 4-го розряду з повним робочим днем під землею на ПАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» з 01.10.2014 по 31.05.2015.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.05.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти рішення із врахуванням висновків суду по даній справі.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання даної позовної заяви, у розмірі 496,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник