29 серпня 2022 року Справа 160/12913/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 стягнення 90362,99 грн.,-
23.08.2022р. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_1 та просить:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РІІОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 90 362,99 грн.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з такого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Згідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем у позові не зазначено адреси електронної пошти відповідача, в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням того, що в умовах воєнного стану адміністративним судом відправка поштової кореспонденції засобами поштового зв'язку не здійснюється через відсутність фінансування, що позбавляє суд можливості дотриматися виконання вимог щодо поштового надсилання відповідачеві процесуальних документів, крім як на електронну адресу.
Частиною 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивачем до позову не додано доказів з відміткою про дату вручення відповідачеві ППР №936538-1315-0417 від 30.06.2018 року, №117490-5352-0417 від 30.06.2019 року, №456360-5340-0417 від 28.02.2020 року, з урахуванням приписів того, що ППР вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення у відповідності до вимог абз.2 п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України, що є порушення ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, додані до позову копії фіскального чеку та повідомлення про вручення без жодної відмітки поштової служби, не містять інформації про дату повернення поштового відправлення. причини такого повернення, що суперечить приписам абз.2 п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України, а відповідно, не є належним доказом відправлення та вручення відповідачеві зазначених ППР у розумінні ст.ст. 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України, що є порушенням ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, судом враховується і те, що не надання позивачем належних доказів про вручення відповідачеві вищенаведених ППР (дотримання процедури узгодження наведених у них сум), що є предметом спору, у спосіб та у порядку, встановлених ст.42 Податкового кодексу України, позбавляє статусу узгодженості сум податкового боргу, які у них відображені, виходячи з вимог п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, а відповідно, як наслідок, передчасність заявлення таких позовних вимог.
Окрім того, відповідно до вимог ч.2, ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до положень п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За приписами п.42.5 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Пунктом 102.4 ст.102 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу.
За викладеного, враховуючи, що податкові повідомлення-рішення ППР 936538-1315-0417 від 30.06.2018 року, №117490-5352-0417 від 30.06.2019 року, а доказів щодо дати їх вручення відповідачеві позивачем суду не надано, то позивач - суб'єкт владних повноважень повинен був звернутися до суду з даним адміністративним позовом щодо стягнення податкового боргу у строк до червня 2022 року, виходячи з положень п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України.
Проте, даний адміністративний позов поданий позивачем лише 24.08.2022р. (згідно вхідного штемпеля канцелярії суду), тобто з пропущенням строку, встановленого п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України та ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом та не додано доказів поважності причин його пропуску в порушення вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Додатково слід вказати, що позивачеві слід детально обґрунтувати суму боргу, що становить 90362,99 гривень.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначення у ньому адреси електронної пошти відповідача, телефону, тощо, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням того, що в умовах воєнного стану адміністративним судом відправка поштової кореспонденції засобами поштового зв'язку не здійснюється через відсутність фінансування, що позбавляє суд можливості дотриматися виконання вимог щодо поштового надсилання відповідачеві процесуальних документів, крім як на електронну адресу;
- доказів з відміткою про дату вручення відповідачеві ППР №№936538-1315-0417 від 30.06.2018 року, №117490-5352-0417 від 30.06.2019 року, №456360-5340-0417 від 28.02.2020 року, з урахуванням приписів того, що ППР вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення у відповідності до вимог абз.2 п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- детальний розрахунок (обґрунтування) податкового боргу;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, п.2 ч.5 ст.160, ч.4, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 стягнення 90362,99 грн. - залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначення у ньому адреси електронної пошти відповідача, телефону, тощо, у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням того, що в умовах воєнного стану адміністративним судом відправка поштової кореспонденції засобами поштового зв'язку не здійснюється через відсутність фінансування, що позбавляє суд можливості дотриматися виконання вимог щодо поштового надсилання відповідачеві процесуальних документів, крім як на електронну адресу;
- доказів з відміткою про дату вручення відповідачеві ППР №№936538-1315-0417 від 30.06.2018 року, №117490-5352-0417 від 30.06.2019 року, №456360-5340-0417 від 28.02.2020 року, з урахуванням приписів того, що ППР вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення у відповідності до вимог абз.2 п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- детальний розрахунок (обґрунтування) податкового боргу.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Позивач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Ільков