29 серпня 2022 року Справа № 160/8675/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Хаузхолд Продакшн» про застосування заходів реагування, -
22.06.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Хаузхолд Продакшн» , в якому позивач просить:
-застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський район, місто Синельникове, вулиця Воїнів Афганців, будинок 8 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Хаузхолд Продакшн» (код ЄДРПОУ - 41316232), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 16.12.2021 №227.
Також, позивачем заявлено клопотання встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський район, місто Синельникове, вулиця Воїнів Афганців, будинок 8 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Хаузхолд Продакшн» (код ЄДРПОУ - 41316232), до повного усунення порушень, зазначених в Акті від 16.12.2021 №227.
Позивач в обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначив наступне. У період з 06.12.2021 по 16.12.2021 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Хаузхолд Продакшн» за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, місто Синельникове, вулиця Воїнів Афганців, будинок 8. Під час проведення планового заходу на об'єктах відповідача було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки. Виявлені в ході перевірки порушення зафіксовані в акті перевірки від 16.12.2021 №227 та створюють загрозу для життя та/або здоров'я людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем. Копію акту перевірки отримано відповідачем, зауважень до проведеного заходу та складеного акту від відповідача не надходило. За виявлених порушень, приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Хаузхолд Продакшн» не можуть експлуатуватись до повного усунення порушень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8675/22; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою суду було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Крім цього, зазначеною ухвалою було витребувано у відповідача докази усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 16.12.2021 №227.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 була надіслана сторонами та отримана відповідачем 12.07.2022, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.40).
08.08.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Хаузхолд Продакшн» засобами електронного зв'язку на електронну пошту суду надійшла заява про продовження строку надання доказів усунення порушень, вказаних в акті перевірки від 16.12.2021 №227, та відзиву на позов до 27.08.2022.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 клопотання відповідача задоволено частково, у задоволенні заяви в частині продовження строку на надання відзиву на позов відмовлено, визнано причини неподання витребуваних доказів у строк, встановлений судом, поважними, та встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Хаузхолд Продакшн» строк для надання доказів усунення порушень, вказаних в акті перевірки від 16.12.2021 №227, до 24.08.2022 включно.
17.08.2022 від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, в якому позивачем зазначено, що у період з 03.08.2022 по 12.08.2022 було здійснено позапланову перевірку ТОВ «Ай Пі Джі Хаузхолд Продакшн», за результатом якої складено акт перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту від 12.08.2022 №36. Перевіркою встановлено, що порушення, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей виконані, тобто обставини, які стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування перестали існувати та усунені. На підтвердження вказаних обставин позивачем долучено копію акту від 12.08.2022 №36.
23.08.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Хаузхолд Продакшн» засобами електронного зв'язку на електронну пошту суду надійшла заява про поновлення строку на надання відзиву та прийняття відзиву від 19.08.2022 до розгляду, до якої долучено вказаний відзив.
В обґрунтування заяви відповідачем зазначено, що про існування ухвали про відкриття провадження у справі від 27.06.2022 він дізнався саме 26.07.2022 з Єдиного державного реєстру судових рішень. Раніше будь-якої кореспонденції від суду за цією справою відповідач не отримував. Відповідач зазначає, що приміщення за місцезнаходженням орендує у третьої особи. 22.08.2022 (коли дізнався про існування ухвали від 09.08.2022) він звернувся до орендодавця з вимогою пояснити, чи отримувалось ним (помилково або ж його посадовими особами) кореспонденція від суду для відповідача. На день звернення з даною заявою відповідь від орендодавця відсутня. Також, відповідач 22.08.2022 із адвокатським запитом до ПП «Укрпошта» для отримання доказів вручення ухвали від 27.06.2022. Для отримання відповіді потрібен час. За таких обставин, незважаючи на обставини вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 27.06.2022, задля забезпечення дотримання принципу рівності сторін, повного та всебічного розгляду справи, недопущення формального підходу до здійснення правосуддя, просить поновити строк для надання відзиву та прийняти відзив від 19.08.2022 до розгляду.
Розглянувши вказану заяву відповідача, доводи на обґрунтування поважності пропуску строку на подання відзиву, суд доходить висновку про наступне.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах встановлений Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (стаття 258 КАС України).
Частиною п'ятою статті 162 КАС встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали від 27.06.2022 про відкриття провадження у справі направлено відповідачу засобами поштового зв'язку, при цьому адреса, на яку здійснено відправлення судом, збігається з адресою місцезнаходження відповідача, зазначеного в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Пунктом 1 частини першої статті 241 КАС України до судових рішень віднесено ухвали.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Згідно із рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду 13.07.2022, копію ухвали суду від 27.06.2022 отримано відповідачем 12.07.2022 (а.с.40).
Враховуючи викладене, а також те, що ухвала суду є різновидом судового рішення у відповідності до статті 241 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та необхідність подання відзиву у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
З огляду на дату отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі від 27.06.2022, граничний строк для подання відзиву - 27.07.2022.
Однак, відзив відповідачем сформований та надісланий засобами електронного зв'язку на електронну пошту суду лише 23.08.2022, тобто з пропуском строку, встановленого судом.
За змістом частини першої, четвертої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Отже, поновлення пропущеного строку можливе за наявності поважних причин.
Доводи відповідача в обґрунтування поважності пропуску строку на подання відзиву про те, що про існування ухвали від 27.06.2022 він дізнався 26.07.2022 з Єдиного державного реєстру судових рішень та раніше будь-якої кореспонденції від суду за цією справою не отримував, спростовуються матеріалами справи (а.с.40).
З цих же підстав не враховуються доводи відповідача про неотримання поштової кореспонденції, оскільки орендує приміщення за місцезнаходженням. Доказів звернення до орендодавця із запитом, про що зазначено відповідачем у заяві, не надано.
Інших обставин з підтверджуючим доказами, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію відповідачем прав щодо подання відзиву у строк, встановлениц в ухвалі суду, відповідачем не зазначено, матеріалами справи не встановлено.
Суд звертає увагу, що рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
При цьому, обов'язковість як для учасників судового процесу, так і для суду, є дотримання передбачених статтею 2 КАС України засад (принципів) адміністративного судочинства, одними з яких є розумність строків розгляду справи та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
З огляду на те, що відзив відповідач поданий з пропуском строку, встановленого судом, та без обґрунтування поважності причин пропуску цього строку, суд не приймає до розгляду поданий відзив та вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами.
Поряд з цим, докази, долучені до відзиву, підлягають врахуванню судом, оскільки подані у строк, встановлений ухвалою від 09.08.2022.
Згідно із частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене, а також з урахуванням того, що з 22 серпня по 26 серпня 2022 року включно суддя Бухтіярова М.М. перебувала у щорічній відпустці, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні, а повне судове рішення складено першого робочого дня.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Хаузхолд Продакшн» зареєстровано 04.05.2017, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію юридичної особи за кодом 41316232.
Місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Хаузхолд Продакшн»: 49089, м. Дніпро, вул. Новобудівельна, буд. 5А.
Основний вид діяльності за КВЕД: 17.22 Виробництво паперових виробів господарсько-побутових та санітарно-гігієнічного призначення.
Ступінь ризику суб'єкта господарювання з урахуванням значення прийнятого ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки - високий.
У період з 06.12.2021 по 16.12.2021 на підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №12 від 16.09.2021, повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) №1646/03-21 від 17.11.2021, посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 06.12.2021 №287 Синельниківським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено плановий захід (перевірка) державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки суб'єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Дж іХаузхолд Продакшн», розташоване: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Воїнів Афганців, буд. 8.
Повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 19.11.2021, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 19.11.2021 (номер поштового відправлення 5250002450342) (а.с.30).
Посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 06.12.2021 №287 вручено 06.12.2021 директору Кривохатько Олегу Ігоровичу (а.с.31).
За результатами перевірки складено акт від 16.12.2021 №227.
В ході перевірки встановлено наявність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, допущених Товариством з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Хаузхолд Продакшн» при експлуатації будівель та споруд за адресою: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Воїнів Афганців, буд. 8, що зумовили необхідність звернення позивача до суду з вимогами, що заявлені.
Зміст даних порушень, зафіксованих в акті, полягає у наступному.
Щодо адміністративної будівлі:
1.Відсутня декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства, що є порушенням абзацу першого частини другої статті 57 Кодексу цивільного захисту України;
2. Посадовою особою не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки, що є порушенням пункту 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ);
3. Приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ EN ISO 7010:2019 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки», що є порушенням пункту 8 розділу ІІ ППБУ;
4. Технічне обслуговування вогнегасників не здійснено відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677, що є порушенням пункту 3.17 глави 3 розділу V ППБУ;
5. Керівник об'єкта, підприємства не забезпечив утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та не забезпечив їх технічне обслуговування, що є порушенням пункту 2.2 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;
6. Підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ не здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування, що є порушенням пункту 1.4 глави 1 розділу V ППБУ;
7. Не надано технічний регламент із перевіряння та технічного обслуговування кожного виду системи протипожежного захисту згідно додатку А.11.2.1., що є порушенням пункту 1.4 глави 1 розділу V ППБУ, ДБН В.2.5-56:2014 п. 7.2.2, ДТСУ-Н CEN/TS 54-14:2009 розділ 11 пункту 11.2.1, ДСТУ 9047:2020 пункту 4.2.2;
8. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ, що є порушенням пункту 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ;
9. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірка не виконано відповідно до вимог ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист», що є порушенням пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ;
Щодо приміщення цеху по виробництву столової серветки:
10.Електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), що є порушенням пункту 1.16 глави 1 розділу ІV ППБУ;
11. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ, що є порушенням пункту 1.20 глави 1 розділу ІV ППБУ;
12. Технічне обслуговування вогнегасників не здійснено відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677, що є порушенням пункту 3.17 глави 3 розділу V ППБУ;
13. Підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ не здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств - виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування, що є порушенням пункту 1.4 глави 1 розділу V ППБУ;
14. Не надано технічний регламент із перевіряння та технічного обслуговування кожного виду системи протипожежного захисту згідно додатку А.11.2.1, що є порушенням пункту 1.4 глави 1 розділу V ППБУ, ДБН В.2.5-56:2014 пункту 7.2.2, ДТСУ-Н CEN/TS 54-14:2009 розділ 11 пункту 11.2.1, ДСТУ 9047:2020 пункту 4.2.2;
15. Приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ EN ISO 7010:2019 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки», що є порушенням пункту 8 розділу ІІ ППБУ;
16. Керівник об'єкта, підприємства не забезпечив утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та не забезпечив їх технічне обслуговування, що є порушенням пункту 2.2 глави 2 розділу ІІІ ППБУ;
Щодо будівлі цеху по виробництву пакетів для сміття:
17. Електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки), що є порушенням пункту 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ;
18. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ, що є порушенням пункту 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ;
19. Технічне обслуговування вогнегасників не здійснено відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за № 225/31677, що є порушенням пункту 3.17 глави 3 розділу V ППБУ;
20. Підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ не здійснюється відповідно до вимог технічної документації підприємств-виготовлювачів та затверджених регламентів робіт з технічного обслуговування, що є порушенням пункту 1.4 глави 1 розділу V ППБУ;
21. Не надано технічний регламент із перевіряння та технічного обслуговування кожного виду системи протипожежного захисту згідно додатку А. 11.2.1, що є порушенням пункту 1.4 глави 1 розділу V ППБУ, ДБН В.2.5-56:2014 пункту 7.2.2, ДТСУ-Н CEN/TS 54-14:2009 розділ 11 пункту 11.2.1, ДСТУ 9047:2020 пункту 4.2.2;
22. Приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ДСТУ EN ISO 7010:2019 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки», що є порушенням пункту 8 розділу IІ ППБУ;
23. Керівник об'єкта, підприємства не забезпечив утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та не забезпечив їх технічне обслуговування, що є порушенням пункту 2.2 глави 2 розділу IІІ ППБУ;
Щодо забезпечення техногенної безпеки:
24. Техногенну безпеку на об'єкті не забезпечено, що є порушенням пунктів 1-7 розділу IІІ ППБУ;
25. Особа відповідальна за виконання заходів з цивільного захисту та техногенної безпеки не пройшла навчання у сфері цивільного захисту, що є порушенням пункту 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України;
26. Персонал не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання, що є порушенням пункту 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України;
27. Об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту проведено, що є порушенням пункту 11 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України;
28. Не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкта, що є порушенням наказу МНС України №98 від 23.02.2006.
Копію акту вручено 16.12.2021 директору ТОВ «Ай Пі Джі Хаузхолд Продакшн» О.І. Кривохатько (а.с.25).
Згідно із відміткою у акті (а.17 акту) зауважень і заперечень не має (а.с.25).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на момент звернення до суду відповідачем не усунуто виявлені в ході перевірки порушення.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно із частинами 5, 11 статті 4 цього Закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Відповідно до частини 1 статті 5 наведеного Закону встановлено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.
Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.
Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.
За наявності у суб'єкта господарювання відокремлених підрозділів планові заходи державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання можуть здійснюватися одночасно в усіх відокремлених підрозділах протягом строку здійснення одного планового заходу.
Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб'єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб'єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб'єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).
Проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) формується інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю).
Згідно із частиною 2 статті 5 цього Закону залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.
Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб'єктів господарювання, яка віднесена:
до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки;
до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки;
до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на п'ять років.
Частиною ч. 4 ст. 5 Закону визначено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв'язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб'єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Частиною 5 статті 5 Закону встановлено, що строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів мікро-, малого підприємництва - п'яти робочих днів.
Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.
Згідно із частинами 1, 2 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Частиною 6 статті 7 цього Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Частиною 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України цей Кодекс регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтями 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до підпунктом 39 пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання.
Згідно з підпунктами 27, 35 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 №3, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань, організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Як вбачається з проаналізованих положень чинного законодавства, позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.
При цьому, суд зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного чи часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямовано на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю людей.
Разом з тим, захід реагування має також спонукаючи характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території розташування об'єкта.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.04.2019 р. по справі № 810/2400/18.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 06.12.2021 по 16.12.2021 на підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №12 від 16.09.2021, повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) №1646/03-21 від 17.11.2021, посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 06.12.2021 №287 Синельниківським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено плановий захід (перевірка) державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки суб'єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Дж іХаузхолд Продакшн», розташоване: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Воїнів Афганців, буд. 8.
Повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення 19.11.2021, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 19.11.2021 (номер поштового відправлення 5250002450342) (а.с.30).
Посвідчення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 06.12.2021 №287 вручено 06.12.2021 директору ОСОБА_1 (а.с.31).
За результатами перевірки складено акт від 16.12.2021 №22, який вручений директору О.І. Кривохатько 16.12.2021 (а.с.25) без зауважень та заперечень.
За результатами планової перевірки встановлено низку порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, допущених відповідачем при експлуатації будівель та споруд, в тому числі, які є суттєвими.
Так, відсутність декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки не дозволяє початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб'єктом господарювання об'єктів нерухомості без погодження з органами ДСНС у Дніпропетровській області.
Відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.
Відсутність відповідних знаків безпеки може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежегасіння.
Відсутність первинних засобів пожежегасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Не належне утримання автоматичної системи пожежегасіння та автоматичної пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежегасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв'язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.
При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум'я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При відсутності схеми підключення електрощиту з пояснювальним написом унеможливлюється у разі виникнення пожежі відключення від електроживлення окремого приміщення.
Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку незвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.
Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.
Відсутність об'єктових тренувань з питань цивільного захисту призведе до невірних дій персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку незвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей та перешкоджає ліквідації надзвичайної ситуації, а в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації або вибуху.
Не проведення ідентифікації об'єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.
Разом з цим, судом встановлено, що відповідачем вчинялись дії щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
26.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Хаузхолд Продакшн» звернулося до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області із заявою про проведення позапланової перевірки стану виконання виявлених порушень, яка зареєстрована за вх.49/3423.
У період з 03.08.2022 по 12.08.2022 на підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №292 від 02.08.2022, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 02.08.2022 №1128 Синельниківським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено позаплановий захід (перевірка) державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки суб'єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Хаузхолд Продакшн» за адресою місце провадження господарської діяльності: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Воїнів Афганців, буд. 8, за результатом якої складено акт № 36 від 12.08.2022 (а.с. 62-70).
За висновком акту позапланової перевірки № 36 від 12.08.2022 порушення вимог законодавства відсутні.
Позивачем у додаткових поясненнях від 17.08.2022 підтверджено, що актом позапланової перевірки №36 від 12.08.2022 щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту встановлено, що порушення, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей виконані, обставини, які стали підставою для звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування перестали існувати..
За таких обставин, у спірних правовідносинах, що склались у цій справі, відповідачем усунено всі виявлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки під час планової заходу, що підтверджено позивачем, тому підстави для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єкта (будівель та споруд) перевірки відсутні.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем доведено відсутність підстав для застосування заходів реагування.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
З огляду на відсутність правових підстав для задоволення позову, клопотання позивача щодо встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат у справі не здійснюється.
Керуючись ст.ст.9, 72-74,77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Короленка, 4) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ай Пі Джі Хаузхолд Продакшн» (код ЄДРПОУ 41316232, місцезнаходження: 49089, м. Дніпро, вул. Новобудівельна, буд. 5А) про застосування заходів реагування - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складено 29.08.2022.
Суддя М.М. Бухтіярова