29 серпня 2022 року Справа № 160/9109/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/9109/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
30.06.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, які виражені у рішенні від 21 січня 2022 року про відмову у перерахунку моєї пенсії щодо переведення на пенсію за віком та неврахування при обчисленні розміру моєї пенсії довідки про заробітну плату №03-57-10/30 від 19.01.2022 року, виданої Управлінням Державної казначейської служби України у м.Павлограді Дніпропетровської області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату мені пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідки про заробітну плату №03-57-10/30 від 19.01.2022 року, виданої Управлінням Державної казначейської служби України у м.Павлограді Дніпропетровської області, починаючи з 19 січня 2022 року.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 30.06.2022 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
Ухвалою суду від 01.07.2022 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 01.07.2022 року витребувано у відповідача 1,2 додаткові докази по справі, а саме копії:
- пенсійної справи позивача;
- звернення позивача про переведення на пенсію за віком разом із додатками;
- рішення від 21 січня 2022 року про відмову у перерахунку позивачу пенсії;
- відомості/інформацію щодо врахування/неврахування при обчисленні розміру пенсії позивача довідки про заробітну плату №03-57-10/30 від 19.01.2022 року, виданої Управлінням Державної казначейської служби України у м.Павлограді Дніпропетровської області (зазначити підстави у разі неврахування);
- листи/відмови (рішення) Пенсійного органу та інші наявні докази щодо суті спору.
18.07.2022 року відповідачем 1 подано відзивна позовну заяву позивача, а також долучені витребувані ухвалою суду докази по справі.
19.07.2022 року відповідачем 2 долучені до справи витребувані судом докази по справі.
03.08.2022 року відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву позивача.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 29.08.2022 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулась до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії/перехід на інший вид пенсії.
До заяви позивач долучила довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених категорії посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби виданої Управлінням Державної казначейської служби України у м.Павлограді Дніпропетровської області за №03-57-10/30 від 19.01.2022 року.
Однак, листом/рішенням Пенсійного органу, їй було повідомлено, що про відмову в перерахунку пенсії.
Відмова мотивована тим, що на думку Пенсійного органу, який безпосередньо розглядав заяву позивача про перерахунок пенсії, не було підстав для обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату №03-57-10/30 від 19.01.2022 року, виданої Управлінням Державної казначейської служби України у м.Павлограді Дніпропетровської області, оскільки станом на 01.05.2016 року в неї не було 20 років роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу».
На думку позивача, така відмова Пенсійного органу є протиправною та такою, що порушує її право на пенсійне забезпечення у зв'язку із ним звернулася до суду із цією позовною заявою.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1
Відповідачем 1 подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що наразі відсутні правові підстави для перерахунок та виплати позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідки про заробітну плату №03-57-10/30 від 19.01.2022 року, виданої Управлінням Державної казначейської служби України у м.Павлограді Дніпропетровської області, починаючи з 19 січня 2022 року.
ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 2
Відповідачем 2 подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що чинним законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 3723-ХІІ.
Крім тоґо, механізм застосування довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», для перерахунку пенсії, призначеної за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відсутній.
V.ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернулася із заявою встановленого зразка затвердженого Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування додаток» 2. Дана форма заяви є єдиною для будь якого виду пенсії.
Протоколом Пенсійного органу, позивачу було здійснено призначення пенсії за віком згідно положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В подальшому у січня 2022 року позивач звернулася до Пенсійного органу із заявою про здійснення перерахунку пенсії та переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Рішенням Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві від 21 січня 2022 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Вказане рішення мотивоване тим, що на думку Пенсійного органу, який безпосередньо розглядав заяву позивача про перерахунок пенсії, не було підстав для обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату №03-57-10/30 від 19.01.2022 року, виданої Управлінням Державної казначейської служби України у м.Павлограді Дніпропетровської області, оскільки станом на 01.05.2016 року стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, становить 19 років 11 місяців 25 днів.
Оскільки станом на 01.05.2016 року у гр. ОСОБА_1 не має 20 років роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу", то підстав для обчислення пенсії на підставі довідки про заробітну плату №03-57-10/30 від 19.01.2022 немає.
Вказують, що довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) відсутня. Тому, згідно поданої заяви, відпрацьовано лише звільнення з місця роботи.
Пенсійним органом було рекомендуємо позивачу надати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд починаючи з 1 травня 2016 року та повторно звернутися із відповідною заявою до органів Пенсійного фонду.
Враховуючи зазначене, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у перерахунку пенсії щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень та вважаючи протиправними дії Пенсійного органу позивач звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України від 10.12.2015 року №889-VІІІ "Про державну службу" (далі Закон Закону №889-VІІІ), у зв'язку з чим, стаття 37-1 Закону №3723-ХІІ втратила чинність.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На виконання пунктів 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі - Постанова №622), на підставі якої втратили чинність, зокрема, Постанова №865, а також пункт 1 змін що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №1013. За пунктом 5 Постанови №622 вона застосовується з 1 травня 2016 року.
Нормами Постанови №622, зокрема затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб, а також передбачено, що з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім пенсій осіб з інвалідністю І і II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу", у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу", а також на посадах та на умовах, передбачених Законами України "Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів», виплачуються в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" поновлюється.
Відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу": - мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; -займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно пункту 3-1 Порядку державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу" займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу", мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІ втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3273-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених в пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу», передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
VІІ. ОЦІНКА СУДУ
Отже, враховуючи наведені вище положення, слід дійти висновку, що пенсійне забезпечення позивача після переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» регулюється ст.37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу» (надалі - Закон №3723).
Відповідно до ст.37 Закону №3723 пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622, затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (надалі - Порядок №622).
Відповідно до п.4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за рані та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в п.2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Згідно ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058-ІV), переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Як зазначалось раніше, 19.01.2022 року позивач звернулася з заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".
Одночасно із заявою позивачем було подано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби виданих управлінням Державної казначейської служби України у м.Павлограді Дніпропетровської області за №03-57-10/30 від 19.01.2022 року.
У відповідності до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №03-57-10/30 від 19.01.2022 року, виданої Управлінням Державної казначейської служби України у м.Павлограді Дніпропетровської області зазначений розмір заробітної плати разом в сумі - 35966 гривень.
Як вже зазначалося судом вище, відповідно до ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 ч.1 ст.1 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що особи мають право на одержання пенсії державних службовців за наявності, зокрема, не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а також досягнення такими особами певного віку та наявності страхового стажу, передбаченого абзацом 1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV).
При цьому, зазначений вік визначається ст.26 Закону №1058-ІV.
Тобто, до 01.05.2016 року (дата набрання чинності Закону № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 року, відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» №889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-Х1І.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 попереднього Закону "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 попереднього Закону "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст.37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Отже, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону № 3723 після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону № 3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічний висновок, викладений у рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 року у справі № 822/524/18.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Враховуючи наведене вище, слід дійти висновку, що рішення Пенсійного органу про відмову позивачеві у перерахунку пенсії щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», було прийнято передчасно, без урахуванням всіх обставин справи та положень чинного законодавства, тому останнє підлягає визнанню протиправним та скасування.
Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2022 року про перерахунок пенсії, переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням висновків суду.
Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Дослідивши матеріали справи, слід зазначити, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятого рішення (відмови) у здійсненні перерахунку пенсії позивачу згідно її заяви від 19.01.2022 року.
За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 372,15 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1,2, кожного окремо.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.01.2022 року за №912160185417 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі її заяви від 19.01.2022 року за №452.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2022 року за №452 про перерахунок пенсії, переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням висновків суду.
У задоволенні позову у частині інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 372,15 гривень.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 372,15 гривень.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м.Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДПРОУ 42098368).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 29.08.2022 року.
Суддя В.В. Ільков