26 серпня 2022 року Справа № 160/8943/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/8943/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
28.06.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 10 червня 2022 року № К-154/01-27 в оформленні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновленої Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2022 року;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області оформити Довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії на ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року згідно примітки до додатку № 1 та № 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»: стосовно посадового окладу «начальника відділу управління по роботі із персоналом», визначеного виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року, встановленого згідно Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік», помноженої на відповідний тарифний коефіцієнт 3,28, встановлений для 29 тарифного розряду, згідно додатку № 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та окладу за спеціальне звання «полковник служби ЦЗ», визначений виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого згідно Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, помноженої на тарифний коефіцієнт 0,84 згідно додатку № 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та направити зазначену Довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області для перерахунку йому пенсії.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 28.06.2022 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
Ухвалою суду від 01.07.2022 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 01.07.2022 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, а саме копії:
- звернення позивача про видачу оновленої довідки;
- листи/відмови (рішення) у видачі спірної довідки позивачеві та інші наявні докази щодо суті спору.
19.07.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Також, 19.07.2022 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями Верховного Суду у справах №160/14974/21, №160/8725/21, №160/15756/21 та №500/1813/21.
21.07.2022 року позивачем подана письмова відповідь на відзив відповідача на позов.
Ухвалою суду від 25.07.2022 року у задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про зупинення провадження у справі №160/8943/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.
За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 26.08.2022 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, згідно якого внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704.
Відповідно, з дня набрання чинності вказаним судовим рішенням, виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Крім того, відповідач посилається на те, що визнання нормативно-правового акту таким, що втратив чинність, не відновлює дію попереднього акту.
З огляду на викладені обставини, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив такі обставини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
29.01.2020 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, і, відповідно, застосуванню підлягає редакція пункту 4 Постанови № 704, що діяла до внесення змін пунктом 6 Постанови № 103.
У зв'язку з тим, що починаючи з січня 2020 року виникли підстави для перерахунку пенсії, позивач у 2022 року звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області із заявою про видачу довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2022 року згідно примітки до додатку № 1 та № 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»: стосовно посадового окладу «начальника відділу управління по роботі із персоналом», визначеного виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року, встановленого згідно Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік», помноженої на відповідний тарифний коефіцієнт 3,28, встановлений для 29 тарифного розряду, згідно додатку № 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та окладу за спеціальне звання «полковник служби ЦЗ», визначений виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого згідно Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, помноженої на тарифний коефіцієнт 0,84 згідно додатку № 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Розглянувши вказане звернення, відповідач надав відповідь від 10 червня 2022 року №К-154/01-27, в якій зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлені розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13, і 14 (Пункт 4 в редакції Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб»). Інших законодавчих актів стосовно нових посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням на теперішній час не встановлено, тому надати оновлену довідку з новими посадовими окладами та окладами за військовими (спеціальними) званнями не має підстав.
Вважаючи відмову відповідача у наданні нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2022 протиправною та такою, що призвела до порушення матеріального права позивача на перерахунок пенсії із врахуванням розмірів складових грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував такі обставини справи та положення чинного законодавства України.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Згідно із частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина 2 статті 9 Закону №2011).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина 3 статті 9 Закону №2011).
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262 визначені умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно із частиною 3 статті 43 Закону №2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина 18 статті 43 Закону № 2262 встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до положень статті 63 Закону № 2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини 3 статті 51 Закону №2262 перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 року прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала чинності з 01.03.2018 року, далі - Постанова № 704), якою зокрема затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 року) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також, додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (набрала чинності 24.02.2018 року).
Постановою №103 до постанови КМУ №704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови КМУ №704 викладено у новій редакції, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому, згідно пунктом 1 Примітки Додатку 1 постанови КМУ №704 Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (в редакції постанови КМУ № 1041 від 20.12.2017 року) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Згідно з Примітками Додатку 14 Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Виходячи з наведених вище приписів законодавства, пунктом 4 постанови КМУ №704 (в редакції постанови КМУ № 103) визначено, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, тоді як згідно приміток до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено процентний показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
На момент набрання чинності постановою КМУ №704, п.4 вказаного нормативного акту викладений у редакції згідно з п.6 постанови КМУ від 21.02.2018 року №103, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
У подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.
Відновлено дію п. 4 Постанови №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
При цьому, 01.01.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
За приписами ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
З 01.01.2017 року набрав чинності Закон №1774. За змістом пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774 мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Суд звертає увагу, що під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, перевагу належить віддати положенням закону, як акту права вищої юридичної сили.
Також згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають. Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ не втратила чинності, а за юридичною силою є вищою ніж положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, суд не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі №240/11952/19, у справі №200/3774/20-а.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, а не станом на 01.01.2018 року, оскільки положення пункту 4 Постанови № 704, в редакції Постанови КМ №103 від 21.02.2018 року щодо часового визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб як «01 січня 2018 р.», скасоване 29.01.2020 року вищезазначеною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18.
Враховуючи положення п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 та Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII, суд зазначає, що з 29.01.2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Відтак, зміна прожиткового мінімуму для працездатних осіб на кожний календарний рік є підставою для перегляду розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та, відповідно, перерахунку пенсії, призначеної згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.
Також суд вказує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.08.2020 року у справі № 520/2986/19.
Однак, відповідач не вчиняв дій для складання та направлення довідки попри те, що алгоритм дій, які повинні вчинити відповідачі у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103, та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Разом із цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Водночас, відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Таким чином, вирішуючи спір у цій справі слід застосовувати безпосередньо частину четверту статті 63 Закону № 2262-XII у взаємозв'язку із частиною третьою статті 43 Закону №2262-XII, яка визначає, що пенсії особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Бездіяльність/дії (відмова) відповідача порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах.
Наведені у даній справі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року, ухваленому у зразковій справі №160/8324/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року (провадження № 11-20заі20), а також у постановах Верховного Суду, зокрема, від 11 серпня 2020 року у справі №520/2986/19, від 3 вересня 2020 року у справі №400/949/19, від 18 вересня 2020 року у справі №620/1918/19, від 08 жовтня 2020 року у справі №520/4705/19.
З урахуванням вищевикладеного, слід дійти висновку, що позивач має право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення, із зазначенням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 року.
Додатки 1, 14 Постанови № 704 діють при визначенні грошового забезпечення посадового окладу та окладу за званням, які враховуються при розрахунку (перерахунку) пенсії позивача.
Таким чином, з метою забезпечення реалізації такого права позивача, відповідач має видати відповідну довідку із визначенням наведених складових грошового забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Дослідивши матеріали справи, слід зазначити, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірної відмови позивачу в оформленні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновленої Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, станом на 01 січня 2022 року.
За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії.
Щодо розподілу судових витрат.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 10 червня 2022 року № К-154/01-27 в оформленні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області оновленої Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2022 року.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області оформити Довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії на ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року згідно примітки до додатку № 1 та № 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»: стосовно посадового окладу «начальника відділу управління по роботі із персоналом», визначеного виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року, встановленого згідно Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік», помноженої на відповідний тарифний коефіцієнт 3,28, встановлений для 29 тарифного розряду, згідно додатку № 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та окладу за спеціальне звання «полковник служби ЦЗ», визначений виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого згідно Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, помноженої на тарифний коефіцієнт 0,84 згідно додатку № 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та направити зазначену Довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області для перерахунку йому пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 992,40 гривень.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49001, м.Дніпро, вул. Короленко, 4, код ЄДРПОУ 38598371).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 26.08.2022 року.
Суддя В.В. Ільков