31 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/4229/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ України, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (далі - третя особа, ОСОБА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення оформлене висновком комісії щодо розгляду звернення у сфері містобудівної діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування України від 15.02.2022 що звернення ОСОБА_1 від 21.12.2021 не може бути підставою для здійснення позапланової перевірки; зобов'язання Державну інспекцію архітектури та містобудування України призначити та провести позапланову перевірку об'єкта будівництва на земельній ділянці за кадастровим номером 0721882002:02:001:0132 за адресою по АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є співвласником в праві спільної сумісної власності житлового будинку АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності. На суміжній ділянці, яка належна ОСОБА_2 , в період 2019-2021 років останнім, як зазначає позивач, незаконно без наявності відповідних дозвільних документів (паспорта забудови та повідомлення про початок виконання будівельних робіт) здійснено забудову земельної ділянки капітальними спорудами на відстані 0,45 м. від межі земельної ділянки позивача.
Позивач вказує, що дані забудови здійсненні з порушенням чинних норм у сфері будівництва, а тому звернувся до ДІАМ України щодо необхідності проведення перевірки щодо порушення чинних норм у сфері будівництва на земельній ділянці за кадастровим номером 0721882002:02:001:0132.
Однак, рішенням ДІАМ України від 15.02.2022 відмовлено у проведенні позапланової перевірки, так як звернення заявника не може бути підставою для проведення зазначеної перевірки.
Позивач вважає, що рішення є протиправним, так як зі змісту вказаного рішення неможливо встановити причини необґрунтованості позапланової перевірки, а також будь-які інші обставини, які спростовували проведення такої перевірки.
Також позивач вказав, що задоволення позовних вимог щодо зобов'язання ДІАМ України провести позапланову перевірку є ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права.
За наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.06.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.81).
У відзиві на позовну заяву від 30.06.2022 (а.с.87-89) представник відповідача позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що є чітко зазначені підстави для проведення позапланової перевірки, а відтак проведення позапланових перевірок з інших підстав забороняється.
Зазначає, що позивач повинен звернутись до ДІАМ України зі зверненням щодо ведення будівельних робіт на об'єкті будівництва.
З огляду на наведене вважає, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а щодо проведення позапланової перевірки, то як зазначає представник відповідача, постановою Кабінету міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану».
Також зазначила, що прийняття замість рішення, яке визнається протиправним, іншого рішення та давати вказівки, які свідчать про вирішення питання, слід розцінювати як вимогу про втручання в дискреційні повноваження відповідача та, яка виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
З врахуванням наведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю.
06.07.2022 на адресу Волинського окружного адміністративного суду надійшли письмові пояснення щодо позову від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , в яких останній не погодився з тлумаченням та правовою оцінкою фактичних обставин справи, наданих позивачем. Вважає позовні вимоги безпідставними. Просив письмові пояснення щодо позову врахувати під час вирішення спору (а.с.93-95).
Інших заяв по суті справи від сторін не надходили. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 - є співвласником в праві спільної сумісної власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 (а.с.46).
Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до Олицької селищної ради Луцького району з приводу самочинного будівництва в селі Котів на суміжній земельній ділянці для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за кадастровим номером 0721882002:02:001:0132 (а.с.25-26; 27).
Листами від 14.09.2021 №1209/01-03-2/2-21 (а.с.67) та від 28.12.2021 №С-1629/01-20/2-21 (а.с.60) Олицька селищна рада Волинської області повідомила позивача, що власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_3 за кадастровим номером 0721882002:02:001:0132 є ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ №348518, який зареєстрований управлінням Держкомзему у Ківерцівському районі 13.10.2011 року за № 072180001002461. Право власності набуто на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2011 №684. В державному акті зазначена адреса житлового будинку та кадастровий номер земельної ділянки. Окрема поштова адреса господарським будівлям на земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, не присвоюється.
У листах також зазначається, що будівництво господарських споруд на земельній ділянці за кадастровим номером 0721882002:02:001:0132 здійснюється на підставі будівельного паспорта на нове будівництво господарських будівель та споруд, виданого відділом містобудування та архітектури, інфраструктури, екології Луцької райдержадміністрації 06.12.2021, зареєстрованого за №912.
Листом ДІАМ від 14.09.2021 №144/05/13-21 повідомлено, що ДІАМ не має повноважень на проведення перевірки (а.с.28-29).
Разом з тим, 05.10.2021 позивачем повторно направлено звернення до ДІАМ щодо необхідності проведення перевірки щодо порушень чинних норм у сфері будівництва на земельній ділянці за кадастровим номером 0721882002:02:001:0132, на що листом ДІАМ від 17.11.2021 року повідомлено, що звернення ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв'язку з неявкою на засідання Комісії (а.с.33-34).
21.12.2021 знову направлено звернення до ДІАМ про необхідність проведення перевірки щодо порушень чинних норм у сфері будівництва на земельній ділянці за кадастровим номером 0721882002:02:001:0132 (а.с.35-37).
Однак, комісія щодо розгляду звернення у сфері містобудівної діяльності 15.02.2022 вирішила, що звернення заявника не може бути підставою для здійснення позапланової перевірки, про що склала відповідний висновок (а.с.66).
Вважаючи вищезазначене рішення (висновок) про відмову у проведенні позапланової перевірки, позивач звернувся в суд з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
Згідно із частиною 1 статті 3 Закону №3038-VI відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 6 Закону №3038-VI регламентовано, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №3038-VI до уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність».
В розрізі положень частини 3 статті 6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону №3038-VI встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Згідно із частиною 1 статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об'єкта будівництва чи суб'єктів містобудування, забороняється.
Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.
Між тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
У відповідності до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.
Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об'єкта будівництва чи суб'єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Аналіз вказаних положень дають суду підстави дійти до висновку, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється у формі державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення, зокрема позапланової перевірки за наявності підстав передбачених частиною 1 статті 41 №3038-VI та пунктом 7 Порядку №553, у тому числі на підставі звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Тобто, чинним законодавством встановлена певна процедура та підстави щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю суб'єкта містобудування. Проведення позапланових перевірок за відсутності вказаних підстав не допускається.
Варто відмітити, що правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
Отже, встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №464/5990/16-а.
Між тим, як вже було вказано судом, позивач стверджує про здійснення незаконного будівництва на земельній ділянці кадастровий номер 0721882002:02:001:0132 село Котів, Луцького району, Волинської області та наводить нормативне-правове регулювання, порушення якого, на його переконання має місце при здійсненні відповідного будівництва.
Судом також встановлено, що позивач звертався з заявами про проведення перевірки до Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Комісія щодо розгляду звернення у сфері містобудівної діяльності 15.02.2022 вирішила, що звернення заявника не може бути підставою для здійснення позапланової перевірки, про що склала оскаржуваний висновок, з приводу якого суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 71 Порядку №553 з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності.
Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.
Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.
До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).
Розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників.
Заявник, замовник та/або їх представники мають право надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов'язковим відображенням відповідної інформації у протоколі.
У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі.
У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту. У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.
За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.
Висновок комісії повинен обов'язково містити:
дату та місце проведення засідання комісії;
склад комісії, що здійснювала розгляд звернення, та результати голосування («за», «проти» чи «утримався»);
реквізити та суть звернення;
рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.
В той же час, матеріали справи не мають підтвердження того, що висновок комісії від 15.02.2022 щодо розгляду звернення позивача у сфері містобудівної діяльності від 21.12.2021 прийнятий із порушенням процедури прийняття рішень щодо звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Суд акцентує увагу на тому, що всі доводи позивача щодо невідповідності даних в повідомлення про початок будівельних робіт, суд не оцінює по суті, адже предметом розгляду цієї адміністративної справи не є визнання протиправним та скасування повідомлення про початок виконання підготовчих робіт.
Отже, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення, яке оформлене висновком комісії щодо розгляду звернення у сфері містобудівної діяльності від 15.02.2022.
Як наслідок, відсутні підстави для зобов'язання Державної інспекції архітектури та містобудування провести позапланову перевірку об'єкта будівництва на земельній ділянці за кадастровим номером 0721882002:02:001:0132 за адресою по вулиці Незалежності, села Котів, Луцького району, Волинської області, з огляду на похідний характер позовних вимог в цій частині.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд погоджується із доводами ДІАМ про те, що оскаржуваний в межах даної справи висновок комісії щодо розгляду звернення у сфері містобудівної діяльності складений обґрунтовано, на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано та без порушень законних прав позивача в процесі їх вчинення, а тому у задоволенні позовних вимог товариства слід відмовити повністю.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статями 139, 243-246, 255, 257, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський
31 серпня 2022 року