30 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/4467/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності щодо не призначення пенсії за віком та зобов'язання призначити пенсію за віком з 27.11.2021 та її виплачувати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 27.11.2021 поштовим зв'язком подала заяву до відповідача про призначення пенсії і додала до неї перелік необхідних документів, які підтверджували її вік 74 роки і трудовий стаж 36 років, яку відповідач зареєстрував 03.12.2021.
Після надходження поданої заяви із додатком документів позивач зверталась до відповідача додатково і особисто з приводу уточнення часу призначення пенсії. При цьому позивач зазначає, що тоді від неї працівники управління стали вимагати додаткових довідок про роботу в Росії і про місце проживання в Росії під час її роботи. Проте позивач покликається на те, що вказані дії безпідставні та протиправні, оскільки основним документом для призначення пенсії є трудова книжка і паспорт громадянина України, а не довідки про місце проживання в Росії.
Крім того, позивач зазначає, що вимога подання вказаних довідок не є підставою для відмови у призначенні пенсії взагалі, через що вона вимушена жити без можливості фізичного існування за відсутності обігових коштів, в тому числі у військовий період в Україні.
Також позивач посилається на те, що з наданої відповіді про відмову в призначенні пенсії, яку отримала 04.02.2022, є очевидним, що рішення прийняте з порушенням норм законодавства.
Водночас ОСОБА_1 зазначає, що за інформацією відповідача, наданою Пенсійному фонду України, позивач із заявою про призначення пенсії не зверталась, хоча нею подана відповідна заява, яка зареєстрована 03.12.2021, із необхідними доказами про її вік, достатній для призначення пенсії, і про її трудовий стаж, що також свідчить про наявність протиправної бездіяльності.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.37).
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.39-44) позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Не допускається пересилання заяви про призначення пенсії поштою. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Позивач з відповідною заявою про призначення пенсії в установленому законодавством порядку до ГУ ПФУ у Волинській області не зверталася. Отже, з метою реалізації свого права на пенсійне забезпечення позивач повинна звернутись до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за встановленою формою.
Система ІКІС ПФУ містить відомості щодо проведення усних консультувань позивача по питанню призначення пенсії за віком, що проводилося спеціалістами сервісного центру 24.09.2021 та 04.02.2022.
Так, 24.09.2021 позивачу роз'яснено необхідність подання уточнюючих довідок для підтвердження періодів роботи та документів, що підтверджують місце проживання. 04.02.2022 спеціалістами управління зазначено про відсутність документів, необхідних для реєстрації заяви на призначення пенсії за віком.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не зверталася до відповідача із заявою про призначення пенсії і будь-яких рішень ним з цього приводу не приймалося, а відтак будь-яких спірних правовідносин, які підлягають захисту судом, між сторонами не існує.
26.08.2022 ОСОБА_1 подала пояснення щодо відзиву, в яких підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.69-72).
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27.11.2021 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із письмовою заявою про призначення пенсії за віком, до якої долучила копії паспорта, свідоцтва про народження, копії дипломів та трудових книжок (а.с.46-60). Дана заява скерована відповідачу поштовим зв'язком та отримана останнім 08.12.2022 за вх.№15962/16-0800-21.
На звернення позивача відповідач листом від 22.12.2021 рекомендував позивачу звернутися особисто з необхідними документами для призначення пенсії за віком до відділу обслуговування громадян №7 (сервісного центру) ГУ ПФУ у Волинській області (а.с.61-63).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні - в соціальній і правовій державі, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року №137-V, яка набрала чинності з 1 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом шостим частини першої статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, який набув чинності з 01.01.2004 (далі - Закон №1058-IV), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною п'ятою статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Суд зазначає, що пенсія та інші форми соціального захисту зумовлені певними особливостями, а саме, призначаються у зв'язку з попередньою трудовою діяльністю (працею) особи, ґрунтуються на примусовому вилучені (крім податків із заробітної плати) з боку держави частини коштів для гарантування функціонування системи пенсійного забезпечення, передбачають безумовний та безстроковий обов'язок держави забезпечувати утримання особи у старості, враховуючи, в тому числі, фінансові можливості такої держави, а також право встановлювати особливі умови для отримання таких форм соціального захисту, які, за будь-яких умов, не повинні суперечити самій суті відповідного права, бути справедливими та недискримінаційними.
При цьому, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2005 року №21-1 (далі - - Порядок №22-1 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затвердженого на виконання наведеного вище Закону, встановлено наступне.
Згідно з пунктом 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Пунктами 1.8, 1.9 Порядку №22-1 встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
При прийманні документів працівник сервісного центру, зокрема, ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта (пункт 4.2 Порядку №22-1).
Згідно із пунктом 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Як передбачає пункт 4.8 Порядку №22-1, заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».
Аналізуючи наведені норми права, слід дійти висновку про те, що реалізовуючи обов'язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний пенсійний орган в межах наданих йому повноважень та відповідно до пенсійного законодавства повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності, роз'яснювати такій особі її права, а також надавати строк для усунення вказаних недоліків.
При цьому, з наведеного слідує також законодавче закріплення за територіальним органу Пенсійного фонду України обов'язку не пізніше 10 днів з дня надходження документів про призначення (перерахунок) пенсії прийняти рішення про її призначення (перерахунок) або про відмову у такому призначенні (перерахунку) із направленням протягом 10 днів особі повідомлення про таке рішення із зазначенням причини відмови та порядку його оскарження.
Аналогічну правову позицію було висловлено в постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №752/18396/16-а та від 18 березня 2021 року у справі №210/1439/16-а.
На підставі зазначених нормативних актів, суд зазначає, що при наявності звернення особи за призначенням пенсії та поданні при цьому усіх необхідних документів, суб'єкт владних повноважень повинен перевірити відповідну заяву, подані документи та прийняти відповідне рішення про призначення пенсії чи про відмову у її призначенні.
У порушення вказаного порядку, відповідачем було надано письмову відповідь позивачу без прийняття рішення у відповідності до встановленого порядку щодо призначення пенсії або відмови у призначенні пенсії.
З матеріалів справи слідує, що позивач двічі особисто зверталась до відповідача по питанню призначення пенсії, а саме 24.09.2021 та 04.02.2022, а також надсилала поштою заяву від 27.11.2021 про призначення пенсії за віком.
При цьому, як вбачається з листа ГУ ПФУ у Волинській області від 05.04.2022 (а.с.65-66), 24.09.2021 спеціалістами сервісного центру роз'яснено позивачу про необхідність подання уточнюючих довідок та документів, що підтверджують місце проживання, а 04.02.2022 вказано про відсутність необхідних документів для реєстрації заяви на призначення пенсії за віком.
Таким чином, в жодному з трьох випадків відповідач не здійснив належної реєстрації заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії та не вирішив в установленому порядку наявність чи відсутність права позивача на пенсію.
Суд критично ставиться до доводів управління про те, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії у зв'язку з поданням заяви невстановленого зразка, оскільки за встановлених у справі обставин відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів ОСОБА_1 , як особи похилого віку (74 роки), яка потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій на отримання належної соціальної виплати.
При цьому Порядком №22-1 передбачено право громадян на звернення із заявою про призначення пенсії шляхом надсилання її поштою.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v.Ukraine), заява №61406/00, п.59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п.158) (п.29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v.Ukraine), заява №20390/07).
З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин, наведених вище норм законодавства та правових висновків Верховного Суду, беручи до уваги зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи вимоги статті 245 КАС України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття судом рішення про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.11.2021 про призначення пенсії за віком та зобов'язання управління прийняти рішення за наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.11.2021 про призначення пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області прийняти рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.11.2021 про призначення пенсії за віком.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826)
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій