Справа № 953/4694/22
н/п 1-кс/953/3091/22
"31" серпня 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022220000000490 від 26.08.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України, -
встановив:
29 серпня 2022р. до суду надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна, вилученого 27.08.2022 під час особистого обшуку затриманої особи - ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилалась на здійснення ГУНП в Харківській області (далі: ГУНП) досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022220000000490 від 26.08.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України з обставин надходження
26.08.2022 о 17.43 зі служби 102 повідомлення від ОСОБА_6 про те, що 26.08.2022 о 17.41 за адресою: АДРЕСА_1 невідомі особи на автомобілі «Сканія» р.н. НОМЕР_1 чорного кольору з підприємства заявника таємно викрали метал в умовах воєнного стану.
27.08.2022 під час особистого обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 вилучене майно, яке слідчий просить арештувати.
Того ж дня ОСОБА_5 повідомлена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Слідчий до судового засідання не з'явилась, подала заяву, в якій клопотання підтримала, просила задовольнити, справу розглянути за своєї відсутності.
Представник власника майна ОСОБА_7 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до судового засідання не з'явився, подав заяву, в якій проти задоволення клопотання не заперечував, просив його розглянути за своєї та підозрюваного ОСОБА_5 відсутності. Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, витяг з ЄРДР, доходить наступного:
З копій матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання, вбачається здійснення ГУНП досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022220000000490 від 26.08.2022 за ч. 4 ст. 185 КК України з обставин надходження
26.08.2022 о 17.43 зі служби 102 повідомлення від ОСОБА_6 про те, що 26.08.2022 о 17.41 за адресою: АДРЕСА_1 невідомі особи на автомобілі «Сканія» р.н. НОМЕР_1 чорного кольору з підприємства заявника таємно викрали метал в умовах воєнного стану.
27.08.2022 під час особистого обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 вилучене майно, яке слідчий просить арештувати.
Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину…Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження майна. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При тому, ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Вилучене майно може містити на собі сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню.
З урахуванням положень ч.2 ст.168 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне визначити строк, достатній для копіювання, із залученням спеціаліста, інформації, що міститься на вилученого мобільного телефону - не більше двох місяців, тобто до 31.10.2022 включно, після чого вказане майно має бути повернуте власнику.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, за неприбуття до судового засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснюється.
Керуючись ст. ст.107, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Майно, вилучене 27.08.2022 під час особистого обшуку ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон ТМ «Redmi Note 10 Pro»; imei 1: НОМЕР_2 ; imei 2: НОМЕР_3 ; рація «Voyager» чорного кольору; сумка кольору «Хакі» (піксель), розмірами 10*20 см, всередині якої знаходяться ліхтарик, балаклава кольору оливи, карабіни, окуляри чорного кольору, наручний годинник ТМ «Casio» модель «G-Shock» GA-2100; IQOS БІЛОГО КОЛЬОРУ; гаманець зі шкіри чорного кольору, всередині якого знаходиться банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_4 ; грошові кошти в сумі 737 (сімсот тридцять сім) грн. (500 гривень - 1 купюра, 100 гривень - 2 купюри, 20 гривень - 1 купюра, 10 гривень - 1 купюра, 5 гривень - 1 купюра, 2 гривні - 1 купюра), монети,- арештувати.
Визначити строк арешту мобільного телефону - не більше двох місяців, тобто до 31 жовтня 2022 включно, після чого вказане майно має бути повернуте власнику.
Зберігання арештованого майна здійснювати в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012р. «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» - у камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Харківській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, відсутніми при проголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя: