Справа № 953/4708/22
н/п 1-кс/953/3101/22
"30" серпня 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківській спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню №12022220000000495 від 28.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
встановив :
29.08.2022р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківській спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №12022220000000495 від 28.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, в якому просить накласти арешт на майно ОСОБА_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , а саме автомобіль «SUBARU FORESTER», р.н. НОМЕР_1 , шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження.
Зберігання автомобіля «SUBARU FORESTER», р.н. НОМЕР_1 , згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, доручити працівникам майданчика за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.
Прокурор подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Власник майн ОСОБА_4 не повідомлявся, оскільки є померлим.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власників майна .
Більш того, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчим управління Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 28.08.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №1202222000000495, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 28.08.2022 близько о 14:30 в районі буд. 82 по вул. Жилярді в м. Харкові сталося зіткнення автомобіля «NISSAN NAVARA», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , з автомобілем «SUBARU FORESTER», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок пригоди водій ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження від яких помер в лікарні. Також в результаті ДТП постраждала пасажир автомобілю «SUBARU FORESTER» ОСОБА_6 , яка отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої променевої кістки.
У зв'язку з чим, 28.08.2022 в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «SUBARU FORESTER», р.н. НОМЕР_1 , вилучено та поміщено на територію майдану зберігання транспортних засобів, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля «SUBARU FORESTER», р.н. НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Автомобіль «SUBARU FORESTER», р.н. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Прокурором доведено, що вилучене майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що воно зберегло на собі його сліди кримінального правопорушення, за наявності достатніх підстав вважати, що майно заявлене у клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучене майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Отже, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно ОСОБА_4 , а саме автомобіль «SUBARU FORESTER», р.н. НОМЕР_1 , шляхом заборони його ремонтування, користування, розпорядження та відчуження..
Місцем зберігання автомобіля «SUBARU FORESTER», р.н. НОМЕР_1 , визначити спеціальний майданчик за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1