Справа № 308/11351/22
2-о/308/219/22
31 серпня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із вищевказаною заявою.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 256 ЦПК України. Якщо заява подана з порушенням вказаних вимог, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для усунення вказаних недоліків. У разі невиконання цих вказівок, заява вважається неподаною та повертається заявникові.
Так, в порушення вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України у заяві не вказано поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти заявника, а також повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти заінтересованих осіб.
Також в порушення ч.3 ст.175 ЦПК України заявником не викладено обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; не вказано відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім того, ч. 1 ст. 177 ЦПК України встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Заявником зазначеної вимоги не дотримано.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою підлягає сплаті судовий збір у розмірі - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.
Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 185, ст. ст. 293, 294, 315, 316 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області І.О. Шепетко