Справа № 308/9708/22
1-кс/308/3479/22
30 серпня 2022 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12022078030000816 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, погодженого прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю,-
Слідчий СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні №12022078030000816 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, погодженого прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю.
Клопотання мотивовано тим, що як встановлено в ході досудового розслідування встановлено, ОСОБА_4 , будучи раніше судимим вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.03.2022, який набрав законної сили, за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу 34 000 гривень на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні нового злочину за наступних обставин: ОСОБА_4 , перебуваючи на подвір'ї загального користування будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, день та час придбав психотропну речовину, яка є метамфетаміном, маса якого відповідно до висновку експерта (в перерахунку на метамфетамін основу) становить 0,4966 г., і відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, які привласнив з метою подальшого вживання. У подальшому, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи вимоги Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15.02.1995, незаконно викурював за допомогою спеціального скляного пристрою для куріння психотропну речовину метамфетамін, в наслідок чого, на поверхні скляного пристрою для куріння утворилася, психотропна речовина, обіг якої обмежено - метамфетамін, маса якого відповідно до висновку експерта (в перерахунку на метамфетамін основу) становить 0,00122 г. Загальна маса метамфетаміну відповідно до висновку експерта (в перерахунку на метамфетамін основу) становить 0,49782 г., що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» № 188 від 01.08.2000, є розміром вказаної речовини, за який передбачена кримінальна відповідальність, що знаходяться у незаконному обігу.
У клопотанні вказано на те, що в подальшому ОСОБА_4 , незаконно, не маючи на те відповідного дозволу зберігав при собі вище вказану психотропну речовину, обіг якого обмежено, - метамфетамін, до 23 години 40 хвилини, 22 липня 2022 року, до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ч.2 ст. 309 КК України.
Слідчий зазначає, що 25 серпня 2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Як вказано у клопотанні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 22.07.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , висновком експерта № СЕ-19/107-22/6611-НЗПРАП від 17.08.2022, тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
При мотивуванні клопотання слідчий посилається на положення ст. 177, ч.2 ст. 178,. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України.
Слідчий зазначає,що ОСОБА_4 може:
переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та йому загрожує покарання у виді позбавлення волі до 3 років;
незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, а тому підозрюваний ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватися з безпосередніми свідками події, будь-яким чином впливати на них з метою зміни їх показів, що може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування;
може вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема, за аналогічне кримінальне правопорушення, крім того через невеликий проміжок часу підозрюється в новому кримінальному правопорушенні, не відбувши покарання за попередній злочин;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, не з'являтися до органу досудового розслідування або суду, цим самим затягуючи розумні строки досудового розслідування або судового розгляду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також враховуючи те, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам: спробам переховуватися від органу досудового розслідування і суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою відмови останніх від дачі правдивих свідчень, а також враховуючи те, що підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу у слідства не має, а менш суворі запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання або особиста порука не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, а тому, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 184, 194,197 та 199 КПК України, слідчий просить: застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати до слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП України в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , прокурора Ужгородської окружної прокуратури, слідчого судді, суду за першою вимогою; цілодобово не залишати місце проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду. утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу суду; .
Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу прошу доручити начальнику Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту щодо підозрюваного, з підстав що вказані у клопотанні.
Захисник підозрюваного, у судовому засіданні заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки підозрюваний виконує всі вказівки процесуального прокурора та слідчого, на всі виклики зявляється вчасно, просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, або у виді домашнього арешту в нічний час доби. Враховуючи, що підозрюваний неофіційно працює на автомийці.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку:
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог пункту (с) ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання встановлено, що СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022078030000816 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
25 серпня 2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.03.2022, який набрав законної сили, за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу 34 000 гривень на шлях виправлення не став та підозрюється у вчиненні нового злочину.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 22.07.2022, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , висновком експерта № СЕ-19/107-22/6611-НЗПРАП від 17.08.2022, тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України; протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння №882 від 23.07.2022 (заключення: стан сп'яніння внаслідок вживання наркотичних речовин).
Відповідно до ст. 12 КК України, даний злочин відноситься до нетяжких злочинів.
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до вищевказаного злочину. При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.
Як вбачається з матеріалів, наданих слідчим, які обґрунтовують клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , те що вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.03.2022 (що набув законної сили), останнього визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 309 КК України.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів». Отже, суд приймає до уваги тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень та покарання, що підвищує ризик зникнення обвинувачених від правосуддя.
У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р. зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
При розгляді клопотання слідчий враховує особу підозрюваного зокрема, те що ОСОБА_4 , не одружений, офіційно не працює, зі слів працює на автомийці, має зареєстроване місце проживання.
На думку слідчого судді, застосування більш м'якого запобіжного заходу не унеможливить прояв встановлених слідчим суддею ризиків, та не буде ефективним та доцільним у рамках даного кримінального провадження та свідчить про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків на які вказано у клопотанні слідчого про обрання запобіжного заходу, а саме: незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь. Це підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, а тому підозрюваний ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватися з безпосередніми свідками події, будь-яким чином впливати на них з метою зміни їх показів, що може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
При встановленні наявності вказаного ризику слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків, потерпілого під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя вважає, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та йому загрожує покарання у виді позбавлення волі до 3 років;
Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. При цьому тяжкість покарання слідчий суддя оцінює в сукупності з іншими факторами, які можуть підтвердити ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, зокрема, що підозрюваний не має офіційного місця роботи та постійного джерела доходу. Вказане дає підстави вважати, що підозрюваний з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду не лише на території інших країн, а й на території України. Відтак слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.
Разом із тим, щодо ризику вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень та що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то слідчий суддя вважає, що ні матеріалами клопотання, ні під час його розгляду, наявність такого не доведено.
З огляду на вказане, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого щодо застосування до ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає до задоволення.
Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Таким чином, з огляду на докази що додані до матеріалів клопотання та дослідженні у судовому засіданні, а також на обставини які були з'ясовані при його розгляді, клопотання, щодо застосування до підозрюваного заборони цілодобового не залишення місця проживання, слідчий суддя вважає необґрунтованим.
Слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання у період з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступної доби, оскільки достатнім буде саме такий запобіжний захід, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначених ст.177 КПК України, а також дасть можливість працювати та забезпечувати себе коштами для існування.
Крім цього, на переконання слідчого судді, за допомогою застосування до ОСОБА_4 , заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.
Оцінюючи у сукупності всі обставини справи, слідчий суддя вважає доведеним, що встановленні під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Таким чином саме застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, буде саме такий що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначених ст.177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання доведено наявність достатніх підстав для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України покласти на нього обов'язки.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Керуючись ст. ст. 176, -178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12022078030000816 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, погодженого прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби без застосування електронних засобів контролю у період з 22:00 по 07:00 наступної доби.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
прибувати до слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП України в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , прокурора Ужгородської окружної прокуратури, слідчого судді, суду за першою вимогою;
не залишати місце проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період з 22:00 по 07:00 наступної доби.
утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу суду.
здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду закордон, інших документів, що надають право на виїзд із України та в'їзду в Україну;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Копію ухвали вручити підозрюваному, надіслати слідчому та прокурору, а також передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Встановити строк дії ухвали до 24.10.2022.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1