Справа № 307/3351/22
Провадження № 1-кс/307/730/22
про застосування запобіжного заходу
31 серпня 2022 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП України у Закарпатській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бедевля, Тячівського району та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, з базовою загальною середньою освітою, не працює, судимості не має, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП України у Закарпатській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського РВП ГУНП України у Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 28 серпня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071160000516, заознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Вказує на те, що 28 серпня 2022 року, близько 16 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на території дворогосподарства, що розташоване в АДРЕСА_2 , в ході словесної суперечки з ОСОБА_7 , через яку останній почав втікати, а ОСОБА_5 наздоганяти, однак ОСОБА_7 зашпортнувся та впав на землю, до якого ОСОБА_5 підбіг та наніс серію ударів ногами по тулубу та голові останнього, після чого з місця події пішов.
Внаслідок спричинених ОСОБА_5 тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді травматичного шоку, вогнища забою головного мозку, множинні переломи ребер зліва з пошкодженням легені, комбінована травма голови, шиї та грудної клітки, від яких помер в кареті швидкої медичної допомоги при транспортування до КНП "Тячівська районна лікарня".
Підставою для внесення даного клопотання стало те, що в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, тобто є підстави вважати, що він вчинив тяжкий злочин, за який, відповідно до даної норми закону, карається позбавленням волі на строк від 7 до 10 років. Окрім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення; незаконно впливати на родичів померлого та свідків, з метою можливої зміни показів на його користь або відмови від дачі показів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали та зазначили, що є достатні підстави щодо підозри ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечили та просили обрати запобіжних захід у виді домашнього арешту.
Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України (підозра пред'явлена 29 серпня 2022 року), яке є тяжким злочином, і карається позбавленням волі на строк від 7 до 10 років.
За матеріалами справи підозра ОСОБА_5 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
При вирішенні питання щодо можливості застосування до обвинуваченого застави, при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу, що є альтернативним до тримання під вартою, суд, враховує п.3 ст.9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року, ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ст.6 Мінімальних стандартних правил Організації Об'єднаних Націй у відношенні заходів, не пов'язаних з триманням під вартою (Токійські правила), прийнятих Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1990 року, Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 65 (11) від 9 квітня 1965 року "Взятя під варту" та Рекомендації 80 (11) від 27 червня 1980 року "Про взяття під варту до суду", та п.1 ч.4 ст.183 КПК України, згідно якого суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Прецедентне право Конвенції сформулювало чотири базових причини для відмови у звільненні під заставу: а) ризик того, що підсудний не з'явиться в судове засідання; б) ризик того, що підсудний вживатиме заходів для запобігання відправленню правосуддя; в) скоїть інші правопорушення; г) стане причиною порушення громадського порядку (справи Тирон проти Румунії, Смирнова проти Росії Пірузян проти Вірменії).
Обставини справи, що розглядаються, дають підстави не сумніватись, що межі та порядок застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на сьогодні, є достатньо чітко визначеними, щоб не допускати свавілля.
Таким чином вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний вчинив тяжкий злочин, насильство, яке спричинило загибель потерпілого, і за яке кримінальним законодавством України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 7 до 10 років, може в подальшому, в разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, внаслідок чого, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, до підозрюваного слід застосувати виключний запобіжний захід, без визначення розміру застави, в межах строку досудового розслідування.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бедевля, Тячівського району та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 58(п'ятдесят вісім) днів, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали - до 02 год. 00 хв. 28 жовтня 2022 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 .
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1