31.08.2022 Справа № 940/685/22
Провадження по справі № 2/940/309/22
31 серпня 2022 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Мандзюк С.В., розглянувши матеріали зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та поділ спільного майна,
встановив:
30.08.2022 року Тетіївський районний суд Київської області ухвалив рішення в цивільній справі № 940/685/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, оголосивши вступну та резолютивну частини рішення. Дата складення повного рішення: 31.08.2022 року.
Разом з тим, після ухвалення рішення, 30.08.2022 року відповідачка ОСОБА_1 через канцелярію суду подала зустрічний позов до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та поділ спільного майна.
Розглянувши матеріали зустрічного позову та матеріали цивільної справи № 940/685/22, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
У визначений судом в ухвалі про відкриття провадження п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву відповідачка зустрічний позов не пред'явила, подала його лише 30.08.2022 року та після ухвалення судом рішення.
За таких обставин, зустрічний позов подано відповідачкою ОСОБА_1 з пропуском, встановленого ч.1 ст. 193 ЦПК України, строку.
Суд констатує, що відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
За приписами ч. 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Згідно зі ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, зважаючи на вищевикладене, вважаю, що відсутні правові підстави для прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та поділ спільного майна.
Разом з тим, суд роз'ясняє, що відмова у прийнятті зустрічного позову не позбавляє ОСОБА_1 права пред'явити позов із такими вимогами у загальному порядку, отже її права можуть бути захищені у інший спосіб, тобто шляхом пред'явлення позову в загальному порядку.
Відтак, відмову в прийнятті зустрічного позову та його повернення не можна вважати обмеженням доступу до правосуддя в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 44, 49, 126, 193, 353 ЦПК України,
постановив:
Відмовити у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та поділ спільного майна.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та поділ спільного майна повернути ОСОБА_1 та роз'яснити її право звернення до суду з позовом з тих самих підстав в загальному порядку за правилами позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В.МАНДЗЮК