Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/581/22
Провадження № 3/376/169/2022
"15" серпня 2022 р. Суддя Сквирського районного суду Київської області Коваленко О.М., за участю ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 - адвоката Кривошея Юрія Івановича, розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
26.04.2022 року до Сквирського районного суду Київської області надійшла справа відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серія ААБ №232654 від 16.04.2022 року, ОСОБА_1 16.04.2022 року о 12:00 год., на автодорозі Кременець-Біла Церква керував автомобілем VoІkswagen Jetta державний номер НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч на с. Безпечне не врахував дорожньої обстановки, не зайняв крайнє положення на проїздній частині та скоїв зіткнення з автомобілем Skoda Fabia державний номер НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку чим порушив п.10.4 ПДР. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник Кривошей Ю.І. з протоколом про адміністративне правопорушення не погодилися та надали наступні пояснення.
16 квітня 2022 року, близько 12.00, ОСОБА_1 на автомобілі VoІkswagen Jetta державний номер НОМЕР_1 рухався по дорозі Сміла-Кременець зі сторони міста Сквира в напрямку міста Біла Церква. Рухався зі швидкістю близько 80 км/год. В автомобілі, також перебувала ОСОБА_2 , яка сиділа на передньому пасажирському кріслі. Рухаючись, в автомобілі був включений навігатор, який приблизно за 400-500 метрів до потрібного повороту сповістив голосом про те, що потрібно буде повернути вліво. ОСОБА_1 почав збавляти швидкість, під'їжджаючи до потрібного перехрестя, завчасно увімкнув сигнал повороту вліво і почав пригальмовувати. Під'їхавши до перехрестя і переконавшись, що немає зустрічного транспорту, ОСОБА_1 почав здійснювати поворот наліво, з головної на другорядну дорогу, в напрямку села Безпечне на Т-подібному перехресті. Здійснивши маневр повороту, та фактично, вже перетнувши зустрічну смугу руху, відчув як в його автомобіль, а саме в задню ліву його частину, вдарив інший автомобіль. Його автомобіль від удару занесло на узбіччя, де автомобіль додатково здійснив зіткнення з деревом. Вийшовши після ДТП з автомобіля, і переконавшись, що ніхто не постраждав, почав оглядати місце ДТП та виявив, що його автомобіль постраждав від удару іншого автомобіля Skoda Fabia державний номер НОМЕР_2 , який рухався в попутньому напрямку.
Після ДТП ОСОБА_1 викликав працівників поліції, які приїхавши десь приблизно через 40 хвилин, склали схему місця ДТП, протокол про адміністративне правопорушення та поїхали. ОСОБА_1 намагався довести працівникам поліції, що в його діях відсутнє порушення правил дорожнього руху, однак вони відповіли, що будете це доводити в суді, якщо захочете.
Враховуючи низьку швидкість руху автомобіля (це близько 30 км/год), так як він здійснював поворот на перехресті з кутом 90 градусів, та враховуючи відстань, на яку відкинуло автомобіль, характер пошкоджень обох автомобілів, осип скла заднього лівого ліхтаря і стоп сигнала, які знаходилися безпосередньо на перехресті поруч із місцем ДТП, ОСОБА_1 та його представник Кривошей Ю.І. вважають, що правил дорожнього руху, в т.ч. п.10.4. ПДР України, ОСОБА_1 не порушував. І відповідно, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУАП.
Згідно п.10.4. ПДР України перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.
ОСОБА_1 маневр повороту здійснював безпосередньо на перехресті, де і відбулося місце ДТП. Про місце ДТП характерно відображає осип скла та місце розташування машин після ДТП, які видно на відеозаписі та фотографіях, зроблених безпосередньо після ДТП, які долучено до матеріалів справи.
Щодо дій водія автомобіля Skoda ОСОБА_3 , то він, на думку ОСОБА_1 , та зіставляючи всі обставини, значно перевищував швидкість та намагався здійснити маневр обгону фактично на перехресті, на дорозі з суцільною роздільною смугою, чим порушив п.п.12.1., та п. 13.1. ПДР України.
Згідно п.12.1. ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно п.13.1. ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Також враховуючи пояснення водія ОСОБА_3 . ОСОБА_1 вважає, що в його діях наявне порушення і п.12.3. ПДР України. Так, згідно пояснення водія автомобіля ОСОБА_3 , яке знаходиться в матеріалах справи, останній підтвердив, що він рухався в попутньому напрямку з ОСОБА_1 .. Також ОСОБА_3 зазначив, що за 500 метрів до повороту на с. Безпечне ОСОБА_1 нібито почав різко гальмувати і він був змушений, уникаючи зіткнення, змістися на смугу зустрічного руху. Після цього, як зазначив ОСОБА_3 , за 300 метрів до повороту на с. Безпечне ОСОБА_1 почав рухатися вліво. Після цього водій ОСОБА_3 , фактично перебуваючи на зустрічній смузі руху, всупереч п.12.3. ПДР України, почав сигналити клаксоном, блискати фарами та продовжив рухатися далі вліво фактично на обочину зустрічної смуги руху.
Згідно п.12.3. ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Однак в даному випадку водій ОСОБА_3 , виявивши перешкоду, почав сигналити та мигати фарами, замість того, щоб просто почати гальмувати.
Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні закріплений в ст.280 КУпАП.
Дослідивши письмові докази, вислухавши пояснення учасників процесу, суддя дійшов висновку про закриття провадження у справі виходячи з наступних підстав.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, умовами настання адмінвідповідальності за вказаною статтею є: 1) наявність порушень учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, 2) наявність пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, 3) наявність причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Відсутність хоча б однієї з вищевказаних умов не утворює складу адмінправопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Крім того, враховуючи, що норма ст.124 КПК України є бланкетною, тобто такою, що не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування інших норм, розміщених в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки, при розгляді справи про адміністративні правопорушення за ст.124 КУпАП, суд зобов'язаний ретельно з'ясовувати і зазначати у своєму рішенні, у чому саме полягає порушення, норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано водієм, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
В Україні діють правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 (далі ПДР), які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 13.1 ПДР визначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Згідно розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція), затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський; пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); показання технічних приладів (у разі їх наявності); показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
У випадках, коли для прийняття об'єктивного рішення виникає необхідність для отримання додаткових даних, поліцейський, який оформлює матеріали ДТП, протягом доби передає оформлені матеріали ДТП для подальшого розгляду уповноваженій особі підрозділу поліції, на території обслуговування якого сталася пригода. Уповноважена особа підрозділу поліції під час розгляду матеріалів ДТП повинен(на) в найкоротший строк, але не більше одного місяця з дати вчинення ДТП, встановити всі обставини її скоєння, вжити інших заходів щодо об'єктивного визначення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, скласти відносно такої особи протокол про адміністративне правопорушення та в п'ятиденний строк надіслати його до відповідного суду.
Проте, всупереч положенням ст.268 КУпАП, відповідно до якої у протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі, зазначаються відомості про потерпілу особу (прізвища, адреси), якщо вони є, протокол про адмінправопоршення від 16.04.2022 серії ААБ №232654 відомостей про потерпілу особу, якій завдано шкоду при ДТП, не містить.
В судовому засіданні було досліджено, матеріали адміністративної справи, долучені до справи фотографії та відеозаписи з місця ДТП, які надано ОСОБА_1 , оскільки працівниками поліції таких доказів додано не було.
Отже, з наданих відеозаписів та фотографій, які долучено до матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 маневр повороту здійснював безпосередньо на перехресті, де і відбулася ДТП. Місце ДТП характерно відображає осип скла та місце розташування машин після ДТП, які видно на відеозаписі та фотографіях, зроблених безпосередньо після ДТП.
Згідно п.12.3. ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Однак в даному випадку водій Skoda ОСОБА_3 , намагався здійснити маневр обгону автомобіля VoІkswagen Jetta під керуванням ОСОБА_1 фактично на перехресті, на дорозі з суцільною роздільною смугою, чим порушив п.п.12.1., та п. 13.1. ПДР України, виявивши перешкоду, почав сигналити та мигати фарами, замість того, щоб почати гальмувати.
При дослідженні матеріалів справи суду не вдалося достеменно встановити, що ДТП відбулося внаслідок недотримання ОСОБА_1 ПДР.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Диспозицією ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП, ст.62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх невідповідністю нормам ст.256 КУпАП та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши зібрані у справі докази, суддя дійшов висновку про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП підлягає закриттю, оскільки відсутні подія та склад вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 38 КУпАП за скоєне адміністративне правопорушення стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня його вчинення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. При цьому, у разі закриття провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про закриття провадження.
Оскільки, протокол про адміністративне правопорушення Серія ААБ №232654 складено 16.04.2022 року, подія відбулася 16.04.2022 року, то на час розгляду Протоколу про адміністративне правопорушення від 16.04.2022 року щодо ОСОБА_1 строк притягнення до адміністративної відповідальності останнього за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закінчився, а тому підлягає застосуванню вимоги ст. 38 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Отже, матеріалами справи встановлено, що адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП необхідно закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 9,38,124,245,247,251,252,256,268,280,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. п. 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, суддя -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя О. М. Коваленко