Справа № 361/2701/22 Головуючий у І інстанції Василишин В.О.
Провадження № 33/824/2291/2022 Доповідач у ІІ інстанції Дрига А.М.
29 серпня 2022 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави, -
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 20 червня 2022 року близько 17 год. 45 хв. поблизу будинку №90 по вул. Ярослава Мудрого в м. Бровари Київської області, керував мотоциклом марки «Мустанг» транзитний н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою алкотесту «Drager 6820» прилад ARLH-0170, тест №553, результат 2,33 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Свої апеляційні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що транспортним засобом він не керував, та про факт його керування навіть свідками в поясненнях нічого не вказано, що свідчить про те, що він дійсно не керував транспортним засобом. Також апелянт вказує, що у матеріалах справи відсутній відеозапис з місця події. Крім того, у матеріалах справи містяться письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які судом не допитувались, та яким суд першої інстанції у своїй постанові не дав оцінку. Апелянт вважає, що вказані пояснення свідків не можуть бути належними та допустимими доказами у справі, оскільки вони виконані шляхом заздалегідь заготовленого шаблону, заповнені одним і тим почерком, зміст яких повторює одне одного, є поверхневими та у даних поясненнях відсутній факт керування ним транспортним засобом. Отже, на думку апелянта, суд першої інстанції не повно та не всебічно дослідив матеріали справи та виніс постанову в порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши думку ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції дані вимоги закону у повній мірі було дотримано.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №257708від 20 червня 2022 року (а.с.3), який ОСОБА_1 підписав без жодних зауважень; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); роздруківці з приладу «Драгер» №6820 з результатом 2,33 проміле (а.с.5); поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.6, 7).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а за кермом був його знайомий ОСОБА_4 не можуть бути взяті до уваги апеляційного суду, оскільки нічим не підтверджені. Клопотань про допит ОСОБА_4 в суді першої інстанції ОСОБА_1 не заявляв і будь-яких даних щодо ОСОБА_4 матеріали справи не містять. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення, в якому викладена суть порушення ОСОБА_1 приписів п.2.9 (а) ПДР України, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, останній підписав без жодних зауважень.
Викладення пояснень свідків на заздалегідь заготовлених шаблонах не може бути підставою для визнання вказаних пояснень неналежними доказами, так як законодавчо питання форми пояснення свідків не врегульовано, а крім того, фактичні дані, що містяться в поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 об'єктивно узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема з даними протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи відеозапису з місця події є безпідставними з огляду на те, що у відповідності до вимог ч.2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду на стан сп'яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Оскільки під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння були присутні свідки, виходячи із змісту вищевказаної норми наявність відеозапису не є обов'язковою.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів апеляційний суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, окрім того санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
З урахуванням викладеного, постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2022 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 щодо її скасування - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргуОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову суддіБроварського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига