апеляційне провадження №88-ц/824/19/2022
справа №755/5614/18
28 липня 2022 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 17 червня 2020 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: сьома Київська державна нотаріальна контора, Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту спільного проживання,-
встановив:
12 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просив встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 станом на 14 березня 2013 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 18 жовтня 1989 року між його матір'ю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народився його рідний брат ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , 1928 року народження.
Батьки ОСОБА_3 - мати ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а батько - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після цього ОСОБА_3 переїхав із міста Києва до ОСОБА_4 , яка являється його рідною бабою, до м. Бобровиця, Чернігівської області, де і проживав спільно з нею до моменту її смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина.
Заявник є єдиним спадкоємцем свого брата та не відмовився від прийняття спадщини.
Однак, звернувшись 21 жовтня 2017 року до нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини, отримав відмову у зв'язку з необхідністю надати документи на підтвердження факту постійного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом на момент смерті останньої, а тому заявник просить про встановлення цього факту.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із ухваленим судом рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: сьома Київська державна нотаріальна контора, Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту спільного проживання скасовано та залишено заяву без розгляду.
Постанова Київського апеляційного суду від 17 червня 2020 року обгрунтована тим, що ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеними вимогами з метою отримання спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 за відсутності інших спадкоємців. Обґрунтовуючи звернення з апеляційною скаргою, ОСОБА_2 , в свою чергу, посилалася на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення без її участі та вирішив питання про її права щодо спадкового майна, що, в сукупності, свідчить про наявність у справі спору щодо майна померлого, який має розглядатись в порядку позовного, а не окремого провадження, як заявлено ОСОБА_1 (а.с. 1-3 ).
Отже апеляційний суд зробив висновок про те, що суд першої інстанції, не залучивши до участі у розгляді у справі усіх заінтересованих осіб, в тому числі ОСОБА_2 , розглянув справу у відсутність заінтересованої особи, тим самим не з'ясував, чи не будуть даним рішенням порушуватися права та інтереси інших осіб. З огляду на викладене, суд першої інстанції не дотримався порядку розгляду справи про встановлення факту, що має юридичне значення, визначеного ЦПК України, не перевірив чи наявний спір про право і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
10 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся Київського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 17 червня 2020 року за нововиявленими обставинами, у якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2020 року, та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_9 на рішення Дніпровського районного м. Києва від 20 вересня 2018 року залишити без розгляду і повернути заявнику.
Мотивуючи подану заяву зазначає, що Чернігівський апеляційний суд 09 грудня 2021 року виніс постанову за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_10 до Бобровицької міської об'єднаної територіальної громади в особі Бобровицької міської ради Чернігівської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, якою відмовив ОСОБА_11 у задоволенні позову.
Вказує, що Чернігівський апеляційний суд фактично встановив факт постійного проживання ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 на день її смерті та фактичного прийняття ОСОБА_3 спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , а відтак спростував наявність спору про право у справі №755/5614/18.
Вважає, що постанова Чернігівського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року є нововиявленою та істотною обставиною, а також підставою для перегляду Київським апеляційним судом постанови від 17 червня 2020 року.
Мотивуючи наведеним, просить суд скасувати постанову Київського апеляційного суду від 20 вересня 2018 року, а апеляційну скаргу ОСОБА_9 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року залишити без розгляду і повернути заявнику.
Одночасно заявник просить поновити строк на подання заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 17 червня 2020 року за нововиявленими обставинами, вказуючи, що повний текст постанови Чернігівського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року отримав 06 січня 2022 року.
19 липня 2022 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Степанчук О.М., яка діє в інтересах ОСОБА_2 .
Вказує, що не погоджується із твердженнями ОСОБА_1 щодо наявності підстав для перегляду постанови Київського апеляційного суду від 17 червня 2020 року.
Зазначає, що ОСОБА_1 вже вдруге намагається переглянути постанову Київського апеляційного суду від 17 червня 2020 року.
Вказує, що доводи, викладені у заяві ОСОБА_1 , не відповідають обставинам та змісту постанови Чернігівського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року.
Окрім цього, звертає увагу, що вказана постанова була оскаржена до Касаційного цивільного суду та ухвалою від 30 червня 2022 року призначено до судового розгляду.
Вказує, що в матеріалах цієї справи відсутня постанова Сьомої Київської нотаріальної контори про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії. Тобто матеріали справи не містять жодних доказів порушення прав ОСОБА_1 на отримання спадщини після померлого брата та про необхідність встановлення в судовому порядку факту постійного проживання.
Мотивуючи наведеним, просить суд відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року за нововиявленими обставинами та залишити дане судове рішення в силі.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 доводи заяви підтримав.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Степанчук О.М. проти доводів заяви заперечувала з підстав, викладених у відзиві на заяву.
З матеріалів справи убачається, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_3 із ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 14 березня 2013 року. (том 1 а.с.65-67).
Постановою Київського апеляційного суду від 17 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 вересня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сьома Київська державна нотаріальна контора, Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту спільного проживання скасовано та залишено заяву без розгляду (том 1 а.с.199-204).
21 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 17 червня 2020 року за нововиявленими обставинами (том 1 а.с.208-210).
Ухвалою Київського апеляційного суд 08 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 17 червня 2020 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення (том 2 а.с.51-56).
10 січня 2022 року заявник ОСОБА_1 звернувся із цією заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 17 червня 2020 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 423 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 424 ЦПК України заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами може бути подано з підстави , визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу , - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Ураховуючи, що повний текст постанови Чернігівського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року заявник отримав 06 січня 2022 року, колегія суддів уважає необхідним поновити заявнику строк звернення до суду із заявою про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами.
Перевіряючи доводи заяви ОСОБА_1 , колегія суддів виходить з такого.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду відповідні факти та аргументи. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.
Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами за своєю природою передбачає баланс між принципами правової визначеності та res judicata і правом на справедливий суд.
Згідно з частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Законодавство, у тому числі й ЦК України, не містить визначення поняття "нововиявлені обставини", проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Ураховуючи викладене, сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16).
Нововиявлені обставини характеризуються сукупністю таких ознак: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би суттєво змінити, або прийняти інше рішення, ніж те, яке було прийняте).
Звертаючись із цією заявою, заявник вказує, що постанова Чернігівського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року є нововиявленою та істотною обставиною, а також підставою для перегляду Київським апеляційним судом постанови від 17 червня 2020 року. Зазначає також, що Чернігівський апеляційний суд фактично встановив факт постійного проживання ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 на день її смерті та фактичного прийняття ОСОБА_3 спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , а відтак спростував наявність спору про право у справі №755/5614/18.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_12 . Рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2018 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , як правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_10 до Бобровицької міської об'єднаної територіальної громади в особі Бобровицької міської ради Чернігівської області про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при вирішенні спору суд першої інстанції не залучив до участі у справі ОСОБА_1 . Інших висновків це судове рішення не містить.
З огляду на наведене, апеляційний суд уважає, що заявником не наведено обставин, які слід було уважати нововиявленими та які мали б спростовувати факти, покладені в основу судового рішення, відтак відсутні підстави для задоволення такої заяви.
Відповідно до частини 4 статті 429 ЦПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 374, 381-384, 390, 423,424, 429 ЦПК України, суд -
Заявнику ОСОБА_1 поновити строк на подання заяви про перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 17 червня 2020 року.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку із нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 17 червня 2020 року залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 29 серпня 2022 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В. Соколова