апеляційне провадження №22-ц/824/7977/2022
справа №753/18065/20
29 серпня 2022 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ судді-доповідача Поліщук Н.В., суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Реви Інни Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, завданих дорожньо-транспортною пригодою,-
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 13 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено частково.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Рева І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , 14 липня 2022 року подано апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить поновити строк на оскарження судового рішення, вказавши, що копію рішення отримала 29 червня 2022 року на електронну адресу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 липня 2022 року апеляційну скаргу адвоката Реви І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишено без руху та запропоновано звернутися з обґрунтованою заявою про поновлення пропущеного строку.
09 серпня 2022 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява адвоката Реви І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування причин пропуску встановленого законом строку вказує, що 29 червня 2022 року на електронну адресу надійшов повний текст судового рішення.
Вказує, що мотиви ухвали Київського апеляційного суду від 18 липня 2022 року не відповідають дійсності, оскільки підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення не належить відповідачу, оскільки він зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проте з грудня 2021 року проживає разом із дружиною за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказує, що з грудня 2021 року не відвідував своє місце реєстрації, а тому хто і за яких обставин отримав та поставив свій підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, йому не відомо.
Вказує, що у зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України смт Баришівка, у якому проживає ОСОБА_3 , залишилось без транспортного сполучення з територією колишнього Згурівського району. Таким чином виїзд за межі смт Баришівка, де проживає відповідач, був відсутній.
Вказує, що адвокатське об'єднання "ЛІГАЛ КЕЙС", де працює адвокат, відновило свою роботу на початку червня 2022 року.
Окрім цього, зазначає, що Єдиний державний реєстр судових рішень відновив свою роботу лише 20 червня 2022 року, а тому можливості перевірити в базі повного тексту оскаржуваного рішення не було.
Мотивуючи наведеним, просить суд визнати поважними причини пропуску строків для подачі апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи убачається, що судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення 13 вересня 2021 року за участю позивача - ОСОБА_4 , представника позивача - ОСОБА_5 , відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Реви О.І. та представника відповідача ПАТ "Оранта" - Негрич С.Ю. (а.с.176).
Повний текст судового рішення виготовлено 14 лютого 2022 року. З даних Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що повний текст оскаржуваного рішення надіслано судом 15 лютого 2022 року та оприлюднено на сайті 17 лютого 2022 року.
З даних супровідного листа №753/18065/20 за вихідним №10803/22-Вих від 15 лютого 2022 року убачається, що ОСОБА_1 отримав копію рішення нарочно. Вказана обставина підтверджується його особистим підписом на копії супровідного листа із текстом "Отримав на руки ОСОБА_1 15.02.2022".
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи адвоката про те, що підпис не належить ОСОБА_1 з огляду на таке.
У клопотанні про поновлення процесуального строку адвокат вказує про те, що відповідач з грудня 2021 року не проживає за місцем своєї реєстрації та не відвідує його а тому, хто і за яких обставин отримав копію рішення суду та поставив свій підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення йому не відомо.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що підпис ОСОБА_1 був поставлений не на зворотньому повідомленні про вручення поштового відправлення, а саме у супровідному листі, що міститься в матеріалах справи. Окрім цього, копія повного тексту судового рішення отримана відповідачем на наступний день з дня його виготовлення.
Наведені обставини дозволяють дійти висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 отримав копію повного тексту судового рішення 15 лютого 2022 року не засобами поштового зв'язку, як безпосередньо стверджує адвокат, а безпосередньо у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва (а.с.186).
Із викладеного убачається, що ОСОБА_1 був обізнаний про результати розгляду справи, та мотиви прийнятого рішення, проте не реалізував право на оскарження рішення суду у визначені законом строки.
Наведене дає підстави для висновку, що відповідач ОСОБА_1 отримав копію судового рішення 15 лютого 2022 року і з цього часу починається відлік строку на апеляційне оскарження.
Щодо інших доводів заяви про поновлення пропущеного строку апеляційний суд зазначає наступне.
Встановлено, що 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України.
Разом з цим, Міністерство Оборони України 02 квітня 2022 року повідомило про звільнення усієї Київської області від російських окупантів.
Вказана обставина свідчить про те, що вже з початку квітня 2022 року на окупованих територіях почали відновлювати свою роботу як державні органи, так і інші підприємства.
Апеляційну скаргу адвоката Реви І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подано до суду лише 11 липня 2022 року, тобто через пів року з дня отримання ОСОБА_1 та оприлюднення повного тексту судового рішення в ЄДРСР та через три місяці з дня повного звільнення Київської області від російських окупантів.
Вказані обставини в сукупності не дають підстав дійти висновку про поважність пропущення строку на подання апеляційної скарги протягом такого тривалого часу, ураховуючи, що повний текст було отримано відповідачем, а обґрунтування представника ОСОБА_1 - адвоката Реви І.О. є надуманими.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.
Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних правовідносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.
Так, ЄСПЛ, у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України», нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть стосуватися реалізації цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Таким чином, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
На цьому наголошено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №800/474/17 (провадження №11-337заі18).
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів уважає, що адвокатом Ревою І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , пропущено встановлений законом строк звернення до суду з апеляційною скаргою, а наведені підстави для поновлення цього строку є неповажними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Керуючись статтею 370 ЦПК України, суд -
Визнати підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, зазначені адвокатом Ревою І.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , неповажними.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Реви Інни Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 вересня 2021 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 29 серпня 2022 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді А.М. Андрієнко
В.В. Соколова