ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 липня 2022 року м. Київ № 640/32917/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Військової академії (м. Одеса)
до ОСОБА_1
про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Військової академії (м. Одеса) (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_2 до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), адреса: АДРЕСА_1 , в якій позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь Військової академії (м. Одеса) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 756 747,04 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі наказу начальника Військової академії (м. Одеса) від 20 липня 2017 року №351 відповідача зараховано курсантом на перший курс навчання до академії та на підставі наказу від 16 липня 2021 року №40-РС призначено на посаду курсанта.
Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 28 серпня 2017 року №183 відповідача призначено на посаду курсанта першого курсу навчання та з 28 серпня 2021 року зараховано на всі види забезпечення за курсантськими нормами.
Також, у позовній заяві зазначено, що 20 липня 2017 року між Міністерством оборони України та відповідачем укладено контракт на час навчання до присвоєння військового звання «лейтенант», відповідно до умов якого останній зобов'язався, у тому числі, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі.
В подальшому, відповідач звернувся до командування Військової академії з рапортом про його відрахування з числа курсантів, у зв'язку з розірванням контракту через небажання продовжувати навчання.
Наказом начальника Військової академії від 02 серпня 2021 року №65-РС відповідача відраховано з числа курсантів у зв'язку з розірванням контракту.
Відповідно до довідки - розрахунку від 21 жовтня 2021 року №1/55/1940 загальний розмір витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Військовій академії (м. Одеса) становить 757 665,58 грн, які відповідачем у добровільному порядку не сплачені, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
У відзиві на позовну заяву відповідач послався на те, що з 12 грудня 2015 року він перебував на контрактній службі, має статус учасника бойових дій, всі вимоги служби виконував бездоганно, за термін служби і захисту незалежності України щодо нього не було винесено ні однієї догани чи вироку. Гроші, які заробляв відповідач, як він вказує, він витрачав на життя у місті, медицину їжу, житлову площу. Крім того, відповідач зазначив, що позивач не бере до уваги, що він був слухачем та є учасником бойових дій. На теперішній час відповідач перебуває у постійному розшуку постійного місця роботи та за можливістю намагається відправляти гроші по мірі своїх можливостей позивачу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Так, судом встановлено, що 10 липня 2017 року між Міністерством оборони України в особі начальника Військової академії та ОСОБА_3 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, відповідно до умов якого останній взяв на себе зобов'язання, у тому числі, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
Наказами начальника Військової академії (м. Одеса) від 20 липня 2017 року №351, №40-РС ОСОБА_3 зараховано з 20 липня 2017 року курсантом першого курсу Військової академії денної форми навчання, призначено на посаду «курсант».
Наказом начальника Військової академії (по стройовій частині) від 28 серпня 2017 року №183 солдата ОСОБА_3 з 20 липня 2017 року поставлено на всі види забезпечення за курсантськими нормами.
Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 08 жовтня 2020 року №66-РС визначено, що солдата ОСОБА_3 надалі іменувати ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_1 , виданого 23 червня 2020 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
25 серпня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до начальника курсу з рапортом про відрахування його з академії через його небажання продовжувати навчання. Крім того, у вказаному рапорті зазначено, що ОСОБА_2 попереджений про порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах.
Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) (по особовому складу) від 21 жовтня 2021 року №65-РС ОСОБА_2 відраховано 21 жовтня 2021 року з числа курсантів Військової академії (м. Одеса), у зв'язку з розірванням контракту військовослужбовцем через небажання продовжувати навчання.
Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) (по стройовій частині) від 21 жовтня 2021 року №224 ОСОБА_2 з 21 жовтня 2021 року виключено із списків особового складу академії, знято з всіх видів забезпечення та направлено у розпорядження Дарницького РТЦК та СП у м. Києві для постановки на військовий облік.
Згідно наявної в матеріалах справи копії довідки-розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_2 у Військовій академії (м. Одеса) від 21 жовтня 2021 року №1/55/1940, за останнім обліковується заборгованість по цим витратам у розмірі 757 665,58 грн, яка складається з
- грошове забезпечення - 627 133,74 грн;
- продовольче забезпечення - 61 459,67 грн;
- речове забезпечення - 16 493,34 грн;
- медичне забезпечення - 32 490,54 грн;
- спожиті комунальні послуги та енергоносії - 20 088,29 грн.
Вказані витрати на утримання підтверджуються наданими суду довідками - розрахунками по фактичним витратам з кожного виду забезпечення.
Більш того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково було погашено заборгованості по вказаним вище витратам, у зв'язку з чим позивачем зменшено розмір позовних вимог до 756 747,04 грн.
У зв'язку з несплатою суми заборгованості відповідачем добровільно, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані нормами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту - Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII).
Відповідно до частин 3, 5 статті 25 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Пунктом 1 Порядку «Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі по тексту - Порядок № 964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 (далі по тексту - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з підпунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період.
Згідно з пункту 2.1.4. Порядку розрахунку витрат витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Відповідно до пункту 2.1.6. Порядку розрахунку витрат до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Наданими позивачем доказами підтверджується факт витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Військовій академії.
Враховуючи викладене, суд встановив, що позивач надав докази на підтвердження розміру витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в академії.
Суд встановив, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в Військовій академії в сумі 756 747,04 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з пунктами 7-8 Порядку № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ та Служби зовнішньої розвідки.
Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з його утриманням в Військовій академії у розмірі 756 747,04 грн.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі - задовольнити.
2 Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Військової академії (м. Одеса) (АДРЕСА_2; код ЄДРПОУ НОМЕР_3) витрати пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі освіти в розмірі 756 747,04 (сімсот п'ятдесят шість тисяч сімсот сорок сім гривень 04 копійки).
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя К.Ю. Гарник