ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
26 липня 2022 року м. Київ № 640/11404/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірій Р.О., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просить суд:
1. Визнати протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ №42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) викладене у листі від 29.06.2022 за № 13539-10819/Л-02/8- 2600-22, яка полягає у безпідставній відмові проведення у відповідності до статей 43, 51,55 та 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунку і виплати (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) в розмірі 90 відсотка загальної суми грошового забезпечення, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 26.05.2022 за №4233, виготовленої ІНФОРМАЦІЯ_1, без обмеження максимальним розміром, починаючи з 19 січня 2022 року.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ №42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053), у відповідності до статей 43, 51,55 та 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" здійснити перерахунок і виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) в розмірі 90 відсотка загальної суми грошового забезпечення, визначеної на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 26.05.2022 за №4233, виготовленої ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду України від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, без обмеження максимальним розміром, починаючи з 19 січня 2022 року.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожиткового мінімуму для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2481,00 гривень.
Позов містить одну вимогу немайнового характеру.
В контексті наведеного вище позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі по 992,40 грн за вимоги немайнового характеру.
Разом з тим, доказів сплати судового збору позивач до позовної заяви не приєднав.
До матеріалів позовної заяви позивачем додано копію посвідчення серії НОМЕР_2 від 04.04.2005, згідно з яким пред'явник посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів військової служби.
Проте, суд зазначає, що статус ветеранів військової служби визначається Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 № 203/98-ВР, зокрема, стаття 6 якого не передбачає пільги в частині сплати судового збору.
Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI також не передбачає пільги в частині сплати судового збору для ветеранів військової служби.
В частині покликань позивача на статтю 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22.10.1993, як підставу для звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 22 цього Закону ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Згідно зі статтями 4, 5, 7 та 8 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час, а згідно зі статтею 4 цього Закону учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни належать до ветеранів війни.
До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час, а також інші особи згідно з переліком.
Учасниками війни визнаються військовослужбовці, які в період війни проходили військову службу у Збройних Силах колишнього СРСР, трудівники тилу, а також інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до статті 18 цього ж Закону ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.
Згідно із пунктом 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12.05.1994, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Пунктами 3 та 4 вказаного Положення встановлено, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Учасникам бойових дій (стаття 6 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення учасника бойових дій» та нагрудний знак «Ветеран війни - учасник бойових дій».
Особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни».
Учасникам війни (стаття 9 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення учасника війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - учасник війни».
Особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім'ї загиблого».
Отже, документом який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору ветерана війни є відповідне посвідчення, що підтверджує його статус відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до положень пункту 1 та 2 Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран військової служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1601, Посвідчення та нагрудні знаки «Ветеран військової служби» видаються (вручаються) особам, які набули статусу ветеранів військової служби відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист». Посвідчення «Ветеран військової служби» є документом, що підтверджує статус ветерана військової служби і його право на отримання відповідних пільг згідно із Законом України «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист», іншими актами законодавства.
Враховуючи викладене, надана позивачем копія посвідчення ветерана військової служби серії НОМЕР_2 від 04.04.2005 не є документом, що підтверджує статус ветерана війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а відтак позивачем до позовної заяви не додано документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За таких обставин, суд не вбачає можливості звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунуті протягом п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.;
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений строк, до позовної заяви будуть застосовані наслідки визначені п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.О. Арсірій