ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 липня 2022 року м. Київ № 640/32435/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДПС у м. Києві з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- стягнути кошти платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму податкового боргу у розмірі 5 205 349,47 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкового обов'язку по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, з військового збору та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів. Позивач зазначає, що вказана заборгованість підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями, які не було оскаржено відповідачем у визначені строки, однак у добровільному порядку заборгованість не сплачена.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.01.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 05.01.2021 направлялась на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та яка наявна в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків ДПС України, однак поштова кореспонденція повернулася на адресу суду не врученою з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».
Судом до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації було направлено запит про надання інформації про місце проживання ОСОБА_1 .
Відповідь на вказаний запит Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації не надав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2021 витребувано від Управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області (місцезнаходження: 02152, м. Київ, вулиця Березняківська, 4А) інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру та її документальне підтвердження щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
На адресу суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області надійшов лист, у якому повідомлено, що за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 21.01.1986 року за адресою: АДРЕСА_1 . Дані станом на 30.04.1996.
Оскільки отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вжив заходи про повідомлення відповідача про розгляд даної справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному статтею 130 Кодексу адміністративного судочинства України.
Станом на час розгляду справи до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили.
Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Враховуючи неподання відповідачем заперечень проти позовних вимог та доказів на їх підтвердження, суд відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до інтегрованих карток інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючого органу станом на 15.12.2020 у відповідача обліковується податковий борг на загальну суму 5 205 349,47 грн., який складається з:
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 347 081,80 грн.;
- військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 26 266,67 грн.;
- штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 4 832 001,00 грн.
Як убачається з матеріалів справи, у період з 19.12.2017 по 25.12.2017 контролюючим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), результати якої оформлені актом від 29.12.2017 № 2930/26-15-42-03/ НОМЕР_1 .
На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, про що прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.02.2018 № 0014964203 на суму 18 120,00 грн., № 0015154203 на суму 1,00 грн., № 0015144203 на суму 4 832 000,00 грн., № 0014934203 на суму 170,00 грн., № 00149924203 на суму 239 316,26 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені 15.02.2018 відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання та були вручені відповідачу 17.02.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором № 0101121548209.
Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять, відтак суд дійшов висновку, що визначені у ньому грошові зобов'язання є узгодженими.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань, згідно статті 129 ПК України відповідачеві нараховано пеню на підставі податкового повідомлення-рішення від 15.02.2018 № 0014964203 в розмірі 8 146,67 грн. та податкового повідомлення-рішення від 15.02.2018 № 0014924203 в розмірі 107 595,54 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 5 205 349,47 грн.
Враховуючи те, що податковий обов'язок щодо сплати суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Статтею 57 ПК визначені строки сплати податкового зобов'язання.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 58.2 статті 58 ПК, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Таким чином, грошові зобов'язання відповідача податковими повідомленнями-рішеннями від 15.02.2018 № 0014964203 на суму 18 120,00 грн., № 0015154203 на суму 1,00 грн., № 0015144203 на суму 4 832 000,00 грн., № 0014934203 на суму 170,00 грн., № 00149924203 на суму 239 316,26 грн. є узгодженими.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" № 41513-10 від 25.05.2020 на суму 5 206 933,37 грн., яку направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103327457180.
Проте конверт з вказаною податковою вимогою не був вручений відповідачеві та повернувся на адресу контролюючого органу з довідкою відділення поштового зв'язку із зазначенням причин невручення «за закінченням терміну зберігання».
Доказів оскарження податкової вимоги форми "Ф" № 41513-10 від 25.05.2020 або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач не надав.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 5 205 349,47 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.
2. Стягнути кошти платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на суму податкового боргу у розмірі 5 205 349,47 (п'ять мільйонів двісті п'ять тисяч триста сорок дев'ять гривень сорок сім копійок) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Т.П. Балась