ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
27 липня 2022 року м. Київ № 640/11104/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про зобов'язаня вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить суд:
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вчинити певні дії, а саме виплатити частину грошових коштів, яка є різницею що позивачу недорахована за період з 2020 по 2022 роки у сумі 25 663,00 грн.;
- за невиплату різниці невиплачених грошей за 2020 - 2022 роки, передбачені ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відшкодувати моральну шкоду у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком станом на 01.07.2022, - тобто, 7 800,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, у силу норми ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень мають бути зазначені обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Ознайомившись із текстом позову ОСОБА_1 суддя встановив, що останнім заявлено лише позовні вимоги про зобов'язання суб'єкта владних повноважень (відповідача) вчинити певні дії та про відшкодування моральної шкоди у вигляді певної суми коштів.
У контексті з наведеним суддя звертає увагу позивача на те, що виходячи із положень ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 КАС України передумовою застосування наведених способів захисту прав, які заявлені позивачем у поданій позовній заяві, є визнання протиправним рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки заявлений позивачем спосіб захисту може бути реалізований лише за умови попереднього визнання дій чи бездіяльності відповідача протиправними.
Також суд звертає увагу позивача на змісту ч. 5 ст. 21 КАС України, відповідно до якої вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
У зв'язку з цим позивачу слід визначитись з питанням щодо заявлених позовних вимог щодо визнання протиправними конкретних вчинених відповідачем дій або визнання протиправною бездіяльність, - що є передумовою застосування заявлених позивачем в п. 3 і 4 прохальної частини позову способів захисту та із зазначенням чіткого та зрозумілого місту позовних вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, суддя звертає увагу позивача на те, що у силу вимог ч. 2 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Також приписами ч. 4 ст. 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 94 КАС України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суддя встановив, що позивачем до адміністративного позову додані незавірені ксерокопії документів, в т.ч. тих документів, що посвідчують особу позивача.
Крім того, суддя враховує те що ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У свою чергу нормами ч. 1 і 2ст. 121 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналізуючи зміст наведених норм КАС України суд дійшов висновку, що необхідною умовою для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи після закінчення встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду є подання позивачем до позову заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі за позовом ОСОБА_2 та інші проти Іспанії від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З тексту позовної заяви ОСОБА_1 суддя встановив, що предметом даного спору є питання виплати позивачу у повному обсязі щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020, 2021 та 2022 роки, призначеної відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Стосовно наведеного суддя зазначає, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 розд. II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI частину п'яту статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
При цьому, ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Відтак, суддя звертає увагу позивача на те, що разова грошова допомога отримується особою щороку до 5 травня, а у разі неотримання такої грошової допомоги або отримання її у меншому розмірі особа має знати або повинна дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, що надавало такій особі право на звернення, у строк до 30 вересня, до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат зі звернення про отримання такої допомоги у повному розмірі. Тобто, позивачу мало бути відомо про можливе порушення його прав внаслідок неотримання такої грошової допомоги в повному обсязі після спливу строку її виплати у відповідному році.
Натомість до суду із цим позовом позивач звернувся лише середині липня 2022 року. Тобто, до суду з даним позовом позивач в частині позовних вимог, що стосуються нарахування та виплати грошової допомоги за періоди 2020 і 2021 років звернувся поза межами шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Наведена правова позиція суду відносно відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №607/7919/17 та від 14.08.2018 у справі №473/2190/17, в яких відносини є подібними по відношенню до даної категорії справ.
Враховуючи наведене та з урахуванням приписів ст. 123 КАС України, суддя дійшов висновку про необхідність надання позивачу строку для звернення до суду із нормативно та документально обґрунтованою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даними позовними вимогами в частині позовних вимог, що стосуються питання виплати у повному обсязі щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 і 2021 роки.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст.ст. 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ч. 1 ст. 5, ч. 5 ст. 160 КАС України, з урахуванням зауважень суду (у кількості примірників для суду та відповідача); засвідчених належним чином копій тих документів, що додані до позову як письмовий доказ оригіналам, які знаходяться у позивача, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, або письмових пояснень про причини відсутності у позивача на момент звернення із цим позовом до суду тих чи інших документів в оригіналах; заяви про поновлення строку звернення до суду із позовних вимог, що стосуються нарахування та виплати грошової допомоги до 5 травня за періоди 2020 і 2021 років, разом із документальними доказами поважності причин пропуску позивачем такого процесуального строку.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок