ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 липня 2022 року м. Київ № 640/27515/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо нездійснення з 01.03.2020 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки від 19.08.2021 № 22/6-4688 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України.
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.03.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки від 19.08.2021 № 22/6-4688 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України, з урахуванням: посадового окладу в розмірі 49 527,00 грн., окладу за військовим (спеціальним) званням (генерал-полковник) - 1 690,00 грн., надбавки за вислугу років (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням) 50% - 25 608,50 грн., надбавки за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (відсотків посадового окладу) 20% - 9 905,40 грн., надбавки за службу в умовах режимних обмежень (відсотків посадового окладу) 15% - 7 429,05 грн., усього: 94 159,95 грн., відповідно до статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304 "Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу" (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 107).
визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 20.12.2016 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем протиправно не перераховано йому пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення виданою Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 19.08.2021 № 22/6-4688.
Крім того, позивач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві протиправно виплачувалася пенсія з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами.
Відповідачем 19 листопада 2021 року подано до суду відзив на позов відповідно до якого проти задоволення позову заперечує у повному обсязі з підстав визначених у ньому. Крім того, на виконання вимог ухвали суду надано 02 листопада 2021 року копію матеріалів пенсійної справи.
22 грудня 2021 року та 23 лютого 2022 року представником позивача подані клопотання про прискорення розгляду справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
19 серпня 2021 року Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України видано довідку №22/6-4688 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2020 року № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на які не поширюється дія Закону України «Про державну службу». Згідно з даної довідки розмір грошового забезпечення за посадою Перший заступник Міністра внутрішніх справ України становить:
посадовий оклад - 49 527, 00 грн.
оклад за військовим (спеціальним) званням генерал - полковник - 1 690, 00 грн.;
надбавка за вислугу років (50%) - 25 608, 50 грн.;
надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (20%) - 9 905,40 грн.;
надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 7 429, 05 грн.;
Всього - 94 159, 95 грн.
Дану довідку Міністерством внутрішніх справ України направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для проведення перерахунку пенсії.
Листом від 13.09.2021 року №2600-0202-8/146002 повідомило позивача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки на даний час будь - які повідомлення від Міністерства соціальної політики України про підстави для проведення перерахунку пенсій з 01.01.2020 року до Головного управління не надходили.
Вважаючи протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку пенсії та у зв'язку із цим зобов'язання вчинити певні дії, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно із частиною четвертою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", яким внесено доповнення до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Частина друга статті 51 Закону передбачає, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
За змістом абзацу другого розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268" встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі по тексту - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Згідно з пунктом 2 Порядку №45 та підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пунктом 3 зазначеного Порядку № 45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304 "Про умови оплати праці окремих керівних працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу" (далі по тексту - Постанова № 304) змінено умови оплати праці (у т. ч. посадові оклади) окремих керівних працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу".
Як зазначає представник відповідача у відзиві на позовну заяву, у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року у зв'язку з прийняттям Постанови №988 та набранням нею чинності 02 грудня 2015 року.
При цьому, 05 лютого 2020 року постановою Кабінету Міністрів України №107 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304" були внесені зміни до посадових окладів, у тому числі змінено розмір і посадового окладу за посадою - заступник Міністра.
Суд зауважує, що на час подання довідки про розмір грошового забезпечення позивача до відповідача (26 липня 2021 року) пункт 3 Порядку № 45 визначав: "На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України".
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі №160/8324/19 колегія суддів зазначила, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30 січня 2007 року (далі по тексту - Порядок №3-1).
Так, відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, від 15.07.2020 у справі №520/3360/19.
Аналіз наведених вище норм чинного законодавства та встановлених судом обставин дозволяє дійти висновку про те, що з набранням чинності Постанови № 107, якою внесені зміни до Постанови №304 виникли підстави для перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2021 року на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 19 серпня 2021 року №22/6-4688, а не з 01 березня 2020 року, як помилково вважає позивач.
Беручи до уваги, що позивач має право на перерахунок пенсії, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення з 01.01.2021р. перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки від 19.08.2021 № 22/6-4688 про розмір грошового забезпечення виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З системного аналізу вказаних норм статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.
Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
А тому суд приходить до висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.01.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки від 19.08.2021 № 22/6-4688 про розмір грошового забезпечення виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України відповідно до статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304 "Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу" (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 107).
Стосовно позовної вимоги в частині визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу із зазначенням конкретних складових довідки, їх відсоткового та цифрового значення грошового забезпечення, то суд звертає увагу на те, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права.
Враховуючи те, що права позивача в частині відсоткового та цифрового значення складових нової довідки, як: посадовий оклад - 49 527,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням (генерал-полковник) - 1 690,00 грн., надбавка за вислугу років (відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням) 50% - 25 608,50 грн., надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (відсотків посадового окладу) 20% - 9 905,40 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (відсотків посадового окладу) 15% - 7 429,05 грн. на час розгляду даної справи не порушені, оскільки перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки від 19.08.2021 року №22/6-4688 не проведено, а тому суд дійшов до висновку щодо відмови у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI внесено зміни до Закону від 09 квітня 1992 року №2262-XII, а саме доповнено статтю 43 новою частиною сьомою, згідно якої максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, внесено зміни до Закону від 09 квітня 1992 року №2262-XII, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII, а саме частину сьому статті 43, яку викладено в наступній редакції «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність» та доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень».
Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище справа №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року норм частини сьомої статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Це, у свою чергу, виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною частини сьомої статті 43 Закону від 09 квітня 1992 року №2262-XII, така норма вважається «відсутньою» у тексті Закону.
Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, передбачено, що відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, він набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Разом з тим, суд зазначає, що частина сьома статті 43 Закону від 09 квітня 1992 року №2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, дозволяє стверджувати, що у Законі від 09 квітня 1992 року №2262-XII була відсутньою норма частини сьомої статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Тобто, вказане означає, що починаючи із 2017 року стаття 43 Закону від 09 квітня 1992 року №2262-XII не містила норм про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Отже, внесені Законом України від 06 грудня 2016 року №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії - «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року»), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17 та від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17.
Таким чином, зважаючи на приписи ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена 28.11.2018 року, а тому саме з цієї дати, а не з 20.12.2016 року, як помилково визначено позивачем має бути здійснено її перерахунок та виплату без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами.
Приймаючи до уваги викладене вище, виходячи з вимог, заявлених позивачем у даній справі, суд, з метою належного захисту прав позивача вважає за необхідне визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Зважаючи на протиправність дій відповідача, що полягали у застосуванні обмеження граничного розміру при виплаті позивачу пенсії, суд приходить до переконання про задоволення вимоги позивача про зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з дати призначення пенсії - 28.11.2018р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії по день здійснення такого перерахунку.
Щодо вимоги про негайне виконання рішення суду у межах стягнення за один місяць, слід звернути увагу на те, що вказана вимога не є позовною вимогою у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є способом виконання судового рішення.
В той же час не підлягає задоволенню вимога позивача про негайне виконання рішення суду у межах стягнення за один місяць, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.
Водночас негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання рішенням суду законної сили, як це передбачено для більшості судових рішень, а негайно з часу його ухвалення.
Перелік рішень суду, що підлягають негайному виконанню, визначається статтею 371 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду:
1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті;
2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства;
4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
Зазначена норма містить вичерпний перелік рішень суду, які підлягають зверненню до негайного виконання.
Отже, до негайного виконання допускається рішення суду про "стягнення" відповідних виплат, а не про зобов'язання відповідача до їх нарахування та виплати позивачеві. Тобто, саме у випадку постановлення судом рішення про стягнення на користь позивача недоплачених сум пенсії, суд повинен також визначити суму стягнення за один місяць та в цій частині допустити рішення до негайного виконання.
Разом з тим, обраний у цій справі спосіб захисту прав та інтересів позивача шляхом зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію, означає, що суму недоплаченої пенсії повинен визначити сам відповідач в процесі виконання рішення суду після набрання ним законної сили.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність достатніх правових підстав для звернення ухваленого рішення до негайного виконання у межах стягнення за один місяць.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати розподілу не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
2.Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення з 01.01.2021р. перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) відповідно до довідки від 19.08.2021 № 22/6-4688 про розмір грошового забезпечення виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, вул. Бульварно - Кудрявська 16, місто Київ, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з 01.01.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) відповідно до довідки від 19.08.2021 № 22/6-4688 про розмір грошового забезпечення виданої Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України відповідно до статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304 "Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу" (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 107).
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, вул. Бульварно - Кудрявська 16, місто Київ, код ЄДРПОУ 42098368) щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, вул. Бульварно - Кудрявська 16, місто Київ, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з дати призначення пенсії - 28.11.2018р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії по день здійснення такого перерахунку.
6. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строк у подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Амельохін