ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 липня 2022 року м. Київ № 640/9326/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Київської міської прокуратури (відповідач-1) Офісу Генерального прокурора (відповідач-2) Четвертої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора (відповідач-3)
провизнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора та Четвертої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Четвертої кадрової комісії №12 про неуспішне проходження прокурором Київської місцевої прокуратури №4 м. Києва ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Київської міської прокуратури №271к від 22.02.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №4 м. Києва та органів прокуратури з 12.03.2021;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури з 12.03.2021;
- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва з 12.03.2021 або рівнозначній (рівноцінній) посаді, яку вона займала станом на 12.03.2021;
- стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 12.03.2021 і до моменту фактичного поновлення на роботі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що атестаційна процедура по відношенню до позивача проведена не згідно із Законом, а на підставі та у порядку, який визначений наказами Генерального прокурора, що суперечить Конституції України та Закону України «Про прокуратуру». У позовній заяві також зазначено про те, що Порядок проходження прокурорами атестації, затверджений наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, не мітить конкретного алгоритму проведення І етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, виходячи з його змісту та мети, процедури надання оцінки професійній компетентності, у той же час, за твердженням позивача, не зрозуміло як формувався прохідний бал та чи належним чином була налаштована та працювала комп'ютерна техніка. Також, позивачем наголошено на відсутності у Четвертої кадрової комісії повноважень щодо прийняття стосовно останньої оскаржуваного рішення, з огляду на те, що така комісія створена значно пізніше дати подання ОСОБА_1 заяви про намір пройти атестацію, з урахуванням того, що особовий склад Четвертої кадрової комісії фактично було змінено під час прийняття оскаржуваного рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
Від представника відповідача-1 через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, у зв'язку з тим, що юридичним фактом, яким зумовлено звільнення позивача на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру", є рішення Четвертої кадрової комісії від 24.11.2020 №12 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації. При цьому, у Київської міської прокуратури були відсутні законодавчо мотивовані підстави для вчинення іншої дії по відношенню до позивача, окрім звільнення останньої із займаної нею посади.
Від представника відповідача-2 через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній також заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що ОСОБА_1 подано у встановлений строк заяву відповідної форми, у зв'язку з чим її допущено до проходження атестації прокурорів. Разом з тим, за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора позивачем набрано 51 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, замість достатніх 70 балів. При цьому, представником відповідача-2 зауважено, що ОСОБА_1 самостійно завершила тестування, надавши відповіді на 100 запитань за 1 год. 17 хв. 03 секунди, тобто достроково (замість 01 год. 40 хв.). Крім того, у відомостях про результати тестуванні з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, а саме: у графі "примітки" будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту тощо не зазначені. На додаток, у відзиві вказано, що створення кадрової комісії та її функціонування відбулось у спосіб та порядок, передбачений законодавством, з урахуванням того, що наказами Генерального прокурора від 15.09.2020 №450, від 17.11.2020 №536 та від 24.11.2020 №559 внесено зміни до наказу Генерального прокурора від 10.09.2020 №425 щодо формування складу комісії, зокрема, виключено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та включено ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останньою додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог. Разом з тим, суд звертає увагу, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено повноваження представників відповідачів, враховуючи те, що відповідачами у межах заявленого спору, зокрема, є Київська міська прокуратура та Офіс Генерального прокурора, як юридичні особи, а не керівники даних суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 подано Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію від 15.10.2019.
За результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора ОСОБА_1 набрала 51 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, внаслідок чого остання не допускається до походження наступних етапів атестації та вважається такою, що неуспішно пройшла атестацію, з огляду на що, Четвертою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято рішення №12 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора від 24.11.2020.
Як наслідок, Київською міською прокуратурою прийнято наказ від 22.02.2021 №271к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №4 міста Києва та органів прокуратури, у зв'язку з неуспішним проходженням атестації на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" з 12.03.2021. В якості підстави для прийняття даного наказу зазначено рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24.11.2020 №12.
Вважаючи вказані рішення та наказ протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, є Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №1697-VII).
Однією з гарантій незалежності прокурора, що передбачена п. 1 ч. 1 ст. 16 Закону №1697-VII, є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (ч. 3 ст. 16 Закону №1697-VII).
Приписами п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону №1697-VII передбачено, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
На звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження (ч. 5 ст. 51 Закону №1697-VII).
Отже, порядок звільнення прокурора з посади визначено спеціальним законодавством, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 803/31/16, від 30.07.2019 у справі № 804/406/16, від 08.08.2019 у справі № 813/150/16.
25.09.2019 набрав чинності Закон №113-ІХ, п.п. 6 та 7 Прикінцевих і перехідних положень якого визначено, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (п. 9 Прикінцевих і перехідних положень Закону №113-ІХ).
Прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації (п. 10 Прикінцевих і перехідних положень Закону №113-ІХ).
Відповідно до п.п. 12, 13 Прикінцевих і перехідних положень Закону №113-ІХ, предметом атестації є оцінка: професійної компетентності прокурора; професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (в редакції, чинній на момент проходження атестації позивачем) (надалі - Порядок №221).
Згідно з п.п. 1-6 розділу І Порядку №221, атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.
Атестація слідчих органів прокуратури відбувається за процедурою, передбаченою для прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур відповідно до цього Порядку.
Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію.
Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Відповідно до п. 8 розділу І Порядку №221, за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку (п. 9 розділу І Порядку №221).
Приписами п.п. 1-5 розділу ІІ Порядку №221 визначено, що після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
Перелік тестових питань для іспиту затверджується Генеральним прокурором та оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.
Тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Прокурор може завершити тестування достроково. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів.
Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.
Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
У разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії (п. 2 розділу V Порядку №221).
З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що атестація прокурорів проводиться відповідними кадровими комісіями та включає в себе три етапи, у тому числі, складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Прокурор, який за результатами складення даного іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, тобто у даному випадку менше 70 балів, не допускається до наступних етапів атестації, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Як було зазначено вище, ОСОБА_1 особисто подано відповідну заяву про проходження атестації, у зв'язку з чим її допущено до проходження атестації прокурорів. Однак, за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора ОСОБА_1 набрала 51 бал, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту. У зв'язку з цим, спірним рішення кадрової комісії позивача визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію.
За змістом заявлених у цій справі позовних вимог та їх обґрунтування, доводи позивача зводяться до її незгоди із рішенням четвертої кадрової комісії від 24.11.2020 №12 про неуспішне проходження позивачем атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
З приводу викладеного слід зазначити, що на підставі п. 2 розділу V Порядку №221, у разі незгоди з порядком проведення тестування, виявленням збою у роботі комп'ютерної техніки чи будь-якої іншої несправності під час складання іспиту, позивач мав право (можливість) це зафіксувати у письмовому вигляді, зробити примітки чи зауваження уповноваженим особам, однак позивач цим правом не скористався.
При цьому, твердження позивача про сумнівність щодо технічного забезпечення проведення тестування та некоректність зазначених у тексті питань ґрунтуються виключно на суб'єктивних висновках позивача, які документально не підтверджені.
Суд також зауважує, що рішення про неуспішне проходження позивачем першого етапу атестації будь-яким чином не залежить від складу кадрової комісії, оскільки таке рішення прийнято за результатами анонімного тестування у зв'язку з не набранням нею необхідної кількості балів, з урахуванням того, що у матеріалах справи містяться копії наказів про створення четвертої кадрової комісії із зазначенням її складу та подальших змін складу, а створення даної комісії здійснено станом на момент проведення атестації позивача. Відтак, виходячи із заявлених предмету та підстав позову, а також наявних у матеріалах справи доказів, суд не вбачає підстав стверджувати про відсутність у четвертої кадрової комісії повноважень на прийняття нею оскаржуваного рішення.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку, що оскаржуване рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №12 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора від 24.11.2020 є таким, що прийнято у межах, спосіб та порядку, що визначенні чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні.
Решта заявлених позовних вимог, як такі, що є похідними від розглянутої вище, також є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019, адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9), Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051, адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) та Четвертої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ відсутній, адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок