ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
25 липня 2022 року м. Київ № 990/90/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Верховного Суду
про зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з позовом до Верховного Суду в якому просить:
згідно звернень - позовних заяв з 2007 р. по сьогодні згідно завідомо неправомірних і неправосудних судових Рішень Іменем України. Визнати Україну неправосудною державою, оскільки правосуддю України довіряє від 2 до 3% громадян України, Я, 0%.
згідно колічества справ - 68, які розглянув Верховний Суд згідно моїх звернень з 2018 р. по 01.01.2022 р., у відповідності до колічества звернень за період з 2007 р. по сьогодні до правосуддя України. Визнати ОСОБА_1 постраждалу Особу внаслідок аварії на ЧАЕС "постраждалою особою України внаслідок безправ'я і беззаконня - злочину проти людяності, геноциду в Україні".
всі його справи, згідно позовних заяв офіційно зареєстрованих згідно його звернень з 2007 р. по сьогодні передати на позачерговий розгляд ЄСПЛ Від Імені України.
ухвалою Верховного Суду Зобов'язати державу України скликати Міжнародну Колегію - Незалежних експертів Євросоюзу не менше 5 держав Данії, Бельгії, Норвегії, Швейцарії, Великобританії з цілью: Провести експертизу щодо правомірності судових Рішень Іменем України; експертної оцінки Українського Правосуддя.
Ухвалою Верховного суду від 14.06.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2022 дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Головань О.В.
Відповідно до п. 4, п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом публічно-владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює вказаних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то такий спір не є адміністративним спором у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
В контексті наведеного суд зазначає, що згідно положень статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Рішення суду і відповідно дії чи бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя оскаржується лише в порядку, визначеному законодавством про судочинство.
Так, рішенням Конституційного суду від 23 травня 2001 року 6-рп/2001 по справі №1-17/2001 визначено, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України.
Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів та дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Зі змісту наведених положень вбачається, що рішення суду і відповідно дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя (пов'язані з визначенням підвідомчості спорів, підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях, зверненням рішення до виконання) можуть оскаржуватись у встановленому законом апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом їх оскарження до суду першої інстанції, оскільки це порушувало б конституційний принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи незалежним судом.
Разом з тим, у пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Аналогічної позиція викладена у п. 57 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських судів де, зокрема, до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
У Висновку №3 (2002) Консультативної ради європейських судів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, які пред'являються їм у зв'язку із добросовісним здійсненням ними своїх функцій.
Системний аналіз вищенаведених положень дає підстави вважати, що дії або бездіяльність судів та суддів можуть оскаржуватись у встановленому законом апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом їх оскарження до суду першої інстанції, оскільки це порушувало б конституційний принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи незалежним судом. Крім того, заяви та скарги, спрямовані на притягнення судді (суду) як відповідача, не підлягають розгляду в суді, оскільки в законі передбачено інший механізм усунення можливих помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що позовні вимоги стосуються бездіяльності Верховного Суду стосовно розгляду його звернень, суд дійшов висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вищенаведеного, п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом з позовними матеріалами надіслати позивачу негайно.
3. На виконання ч. 6 ст. 171 КАС України роз'яснити позивачу, що позов у заявленому вигляді не підлягає розгляду судами. В той же час, судові рішення за результатами кожного окремого звернення можуть бути предметом оскарження у передбаченому законодавством порядку.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 295 КАС України протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя О.В. Головань