Справа № 206/5188/21
Провадження № 2-о/206/11/22
24.08.2022 Самарський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючий суддя Маштак К.С.
за участю:
секретаря судового засідання Кравченка М.М.
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
представника заінтересованої особи Лавренкова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Самарський відділ Головного управління ДМС у Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання на території України, -
І. Стислий виклад позиції заявника, представника заявника та представника заінтересованої особи.
Заявник в обґрунтування заяви зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . У 1990 році закінчив загальноосвітню школу № 11 та отримав неповну середню освіту. Заявник поступив на навчання до ПЕБТ у 1990 році. У вказаному закладі заявник навчався з 01.08.1991 по 20.01.1992. З 01.09.1992 по 10.05.1993 заявник навчався за програмою підготовки водія та отримав посвідчення водія. 09.04.1993 заявник отримав паспорт СРСР серії НОМЕР_1 . 15.05.1993 заявник був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . 30.06.1993 заявнику був присвоєний третій розряд машиніста автомобільного крану. Починаючи з 1981 року по теперішній час заявник мешкає разом з батьками за адресою: АДРЕСА_1 . В процесі навчання та проживання на території України, заявник не оформлював паспорт громадянина України в силу своєї необізнаності. В усній формі заявник звернувся до заінтересованої особи для оформлення паспорту та йому було відмовлено та рекомендовано звернутись за захистом своїх прав до адвоката для складання відповідного запиту для отримання письмової відповіді щодо отримання паспорту громадянина України. 17.09.2021 адвокатом до заінтересованої особи було направлено запит про надання інформації, а саме: чи може обміняти ОСОБА_1 паспорт старого зразка на оновлений паспорт нового зразка. У відповідь на запит було відмовлено в оформленні паспорту громадянина України у вигляді id-картки, так як є неможливим встановити факт проживання на території України станом на 24.08.1991. Факт проживання на території України починаючи з 1981 року по теперішній час можуть також підтвердити свідки, які є сусідами заявника. Відсутність паспорта позбавляє заявника, як громадянина України, багатьох можливостей та ускладнює вирішення питання щодо отримання документів, що посвідчують його особу, вирішення питань, пов'язаних з укладенням цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій тощо, у зв'язку з чим заявник звернувся до суду із даною заявою. Враховуючи викладене, заявник просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Придніпровськ, на території України станом на 24.08.1991 (а.с. 1-7).
Представник заінтересованої особи надав до суду письмові пояснення, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні заяви, у зв'язку із тим, що на теперішній час у заінтересованої особи не має законних підстав для оформлення ОСОБА_1 паспорта громадянина України у вигляді id-картки, так як є неможливим встановити факт проживання заявника на території України станом на 24.08.1991 (а.с. 83-84).
У судовому засіданні заявник, допитаний в якості свідка, зазначив, що з моменту свого народження він проживає на території України. В нього не виходило обміняти паспорт зразка СРСР на паспорт громадянина України, а потім він захворів та хворіє на теперішній час. Він народився у м. Дніпро (раніше м. Придніпровськ), де вчився та потім працював. З України нікуди не виїжджав. Заяву підтримав, просив суд задовольнити.
Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримав, просив суд задовольнити.
Представник заінтересованої особи у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
16.11.2021 до суду надійшла заява з додатками (а.с. 1-23).
08.12.2021 відкрито провадження по справі, призначено підготовче судове засідання на 11.01.2022 та витребувано з Державної Прикордонної служби України всю наявну інформацію щодо перетину державного кордону України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 22.05.1975 по теперішній час, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 17.12.1948 по теперішній час, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 03.07.1943 по теперішній час. Витребувано з Державної міграційної служби України інформацію щодо отримання паспорту громадянина України та закордонного паспорту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 22.05.1975 по теперішній час, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 17.12.1948 по теперішній час, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 03.07.1943 по теперішній час (а.с. 28).
28.12.2021 на адресу суду від головного центру спеціальної інформації Державної Прикордонної служби України надійшли відомості щодо відсутності можливості надати запитувану судом інформацію, у зв'язку з відсутністю обов'язкового реквізиту «громадянство» (а.с. 31-32).
11.01.2022 підготовче судове засідання відкладено на 11.02.2022 та зобов'язано представника заявника надати до суду документи громадянства батьків заявника (а.с. 33).
19.01.2022 на адресу суду від Державної міграційної служби України надійшла запитувана судом інформація (а.с. 37-39).
07.02.2022 на адресу суду надійшла інформація Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України (а.с. 40-41).
11.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження, витребувано від заінтересованої особи письмові пояснення по суті заяви, а також копії документів, на підставі яких заявнику видавався паспорт СРСР. Зобов'язано представника заявника надати до суду документи щодо стану здоров'я заявника та відкладено підготовче судове засідання на 04.03.2022 (а.с. 48а).
04.03.2022 підготовче судове засідання відкладено на 31.03.2022 у зв'язку з неявкою сторін по справі (а.с. 51).
31.03.2022 від представника заявника до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів (а.с. 53-60).
31.03.2022 підготовче судове засідання відкладено на 26.04.2022 у зв'язку з неявкою учасників справи (а.с. 61).
26.04.2022 від представника заявника надійшла заява про розгляд справи без участі сторони заявника, просив заяву задовольнити (а.с. 63).
26.04.2022 підготовче судове засідання відкладено на 19.05.2022 (а.с. 63а).
19.05.2022 підготовче судове засідання відкладено на 15.06.2022 та зобов'язано представника заінтересованої особи надати письмові пояснення по суті заяви (а.с. 66).
15.06.2022 підготовче судове засідання відкладено на 10.08.2022 (а.с. 69).
10.08.2022 закінчено підготовчі дії, закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 24.08.2022, задоволено клопотання представника заявника про виклик свідків та викликано для допиту в якості свідків мати та сестру заявника, а також самого заявника (а.с. 80).
17.08.2022 від представника заінтересованої особи до суду надійшли письмові пояснення з додатками (а.с. 82-89).
24.08.2022 заслухано вступні слова заявника, представника заявника, представника заінтересованої особи, допитано в якості свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи (а.с. 101-103).
24.08.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду (а.с. 104).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст правовідносин.
22.05.1975 в м. Придніпровськ народився ОСОБА_1 , батьками якого зазначені: мати - ОСОБА_4 , батько - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , актовий запис № 188 (а.с. 9).
09.04.1993 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було видано паспорт громадянина СРСР України, що підтверджується копією паспорту НОМЕР_3 , виданого відділом внутрішніх справ Самарського виконкому м. Дніпропетровська.
Зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 з 15.05.1993 зазначено - АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Паспорт громадянина СРСР України було видано ОСОБА_1 на підставі відомостей зазначених в заяві про отримання паспорту (форма № 1), в які зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Придніпровськ, Дніпропетровської області, навчався в ПТУ № 13, мати - ОСОБА_4 , батько - ОСОБА_4 , проживав в АДРЕСА_1 . Паспорт просив видати у зв'язку з досягненням ним відповідного віку. Крім того, до заяви були додані: свідоцтво про народження ІІ НОМЕР_4 , що підтверджується копією заяви для отримання паспорту (а.с. 86-87).
ОСОБА_1 закінчив у 1990 році середню школу № НОМЕР_5 в м. Дніпропетровськ, що підтверджується копією свідоцтва про неповну середню освіту, серії НОМЕР_6 (а.с. 11).
Директором технікуму було складено характеристику ОСОБА_1 , 1975 року народження, який поступив у 1990 році в групу на основі 8 класів по спеціальності «монтаж теплотехнічного обладнання» для пред'явлення в ПТУ (а.с. 12).
26.09.1992 між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 укладено шлюб, прізвище дружини змінено на « ОСОБА_10 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 , актовий запис 421 (а.с. 46).
Відповідно до копії довідки, виданої завідуючим відділення ПЕБТ для пред'явлення до ПТУ, ОСОБА_1 з 01.09.1991 по 20.01.1992 навчався в Придніпровському енергобудівельному технікумі (а.с. 13).
Відповідно до копії свідоцтва № НОМЕР_8 , виданого 15.05.1993, ОСОБА_4 з 01.09.1992 по 10.05.1993 навчався за програмою підготовки водіїв транспортних засобів категорії «С» (а.с. 14).
30.06.1993 ОСОБА_1 було видано посвідчення по професії «машиніст автомобільного крану», що підтверджується копією такого посвідчення (а.с. 15).
Згідно копії домової книги для реєстрації громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_1 , зазначені наступні громадяни: ОСОБА_7 , ОСОБА_1 (прописаний з 15.05.1993), ОСОБА_4 (прописаний з 03.04.1981), ОСОБА_4 (прописана з 03.04.1981) (а.с. 16-17).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 29.09.1997 видано паспорт громадянина України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_9 , виданого Самарським РВДМУУМВС України в Дніпропетровській області. Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 з 03.04.1981 (а.с. 42).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 29.09.1997 видано паспорт громадянина України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_10 , виданого Самарським РВДМУУМВС України в Дніпропетровській області. Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 з 03.04.1981 (а.с. 43).
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 24.07.1996 видано паспорт громадянина України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_11 , виданого Самарським РВДМУУМВС України в Дніпропетровській області (а.с. 44-45).
Також, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були складені акти підтвердження, відповідно до яких зазначено, що вони підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_1 , разом з батьками, по АДРЕСА_1 (а.с. 18,19).
Відповідно до копії довідки виданої головою квартального комітету № 32, зазначено, що вказана довідка видана ОСОБА_1 в тому, що він зареєстрований та проживає з сім'єю у АДРЕСА_1 . Сім'я складається з трьох чоловік: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Вони проживають за вказаною адресою з 1981 року та по теперішній час (а.с. 20).
Відповідно до копії довідки № 814 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої на підставі заяви ОСОБА_4 01.03.2021, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_4 з 03.04.1981, ОСОБА_4 з 03.04.1981, ОСОБА_1 з 15.05.1993 (а.с. 10, 59).
Самарського відділу Головного управління ДМС в Дніпропетровській області було надано відповідь на адвокатський запит за вих. № 05-09/21 від 17.09.2021, відповідно до якої зазначено, що на теперішній час у Самарського відділу Головного управління ДМС в Дніпропетровській області не має законних підстав для оформлення ОСОБА_1 паспорт громадянина України у вигляді id-картки, так як є неможливим встановити факт проживання на території України станом на 24.08.1991 (а.с. 21-22).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має діагноз ВДТБ, що підтверджується копіями консультаційного висновку спеціаліста, виписки із медичної картки стаціонарного хворого, медичної картки лікування хворого на туберкульоз та результатами комп'ютерної томографії (а.с. 54-58, 60).
Відповідно до відповіді на запит суду від Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України № 6.1-13234/6-21 від 28.12.2021, зазначено, що за наявною в ДМС інформацією, на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Самарським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 29.09.1997 оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_9 (а.с. 37-38).
Відповідно до відповіді на запит суду від Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України № 6.3-622/6-22 від 24.01.2022, зазначено, що за наявною в ДМС України інформацією ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_10 , виданим 29.09.1997 Самарським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області; паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документований.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_9 , виданим 29.09.1997 Самарським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області; паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документована.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_12 , виданим 09.04.1993 Самарським РВВС у Дніпропетровській області; паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документований.
Крім того, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано з 15.05.1993 по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 40).
Допитана в якості свідка ОСОБА_4 показала суду, що вона є матір'ю заявника ОСОБА_1 . Її син народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро та весь час по теперішній день проживав з батьками. Він навчався в школі № 11, а потів в ПТУ у м. Придніпровськ (на той час) з 1991 по 1993 роки. Він не отримував паспорт у 16 років, бо в нього не було бажання. Однак, вона як мати пішла замість нього та оформила всі необхідні документи, ОСОБА_1 так свій паспорт і не забрав. На той час він вже хворів та коли він хотів отримати водійське посвідчення, йому зазначили, що для цього необхідно мати паспорт. Він отримав паспорт зразка СРСР, оскільки саме такий паспорт на той час видавали. Захворів її син через переохолодження, його хвороба тепер на все життя. ОСОБА_1 весь час проживав тільки на території України.
Допитана в якості свідка ОСОБА_7 показала суду, що вона є сестрою заявника ОСОБА_1 . Він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпро, навчався в школі № 11 та весь час проживав з батьками. Потім він навчався в технікумі, а потім в училищі. ОСОБА_1 жодного разу не виїжджав з території України.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 показав суду, що він є сусідом сім'ї ОСОБА_11 та товаришує з батьками заявника. ОСОБА_1 , весь час проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Він закінчив школу № 11, а потім навчався в технікумі.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 показав суду, що він є кумом батьків заявника. Заявник навчався з його сином в школі № 11, а потім в технікумі. Заявник жодного разу не виїжджав з України та весь час проживав з батьками.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у частині першій статті 8, статті 21, частині першій статті 24 Конституції України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Так, заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.
Листом Верховного суду України від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що у порядку ч. 2 ст. 256, яка змінена на ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 315 ЦПК та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року; постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 року чи 13 листопада 1991 року; постійного проживання особи на території України чи УРСР на момент набрання законної сили вироку суду; наявності родинних зв'язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою); постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про громадянство України», громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства, юридичне значення має саме факт постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України - 24.08.1991 або на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» - 13.11.1991.
Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень статті 293 ЦПК України та статті 3 Закону України «Про громадянство України» і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
Так, судом встановлено, що станом на 24.08.1991 батьки заявника ОСОБА_4 та ОСОБА_4 постійно проживали на території України, оскільки були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 з 03.04.1981.
Пунктом 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента від 27 березня 2001 року № 215/2001 встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24.08.1991 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Отже, відповідно до положень Закону України «Про громадянство України» і Порядку для набуття громадянства України заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження його на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.05.2021 у справі № 496/818/19.
Так, судом встановлено, що надані заявником докази, витребувана судом інформація та допитані у судовому засіданні свідки є належними, допустимими та достатніми доказами того, що ОСОБА_1 дійсно постійно проживав на території України станом на 24.08.1991.
Суд критично ставиться до тверджень представника заінтересованої особи щодо того, що у задоволенні заяви слід відмовити, так як не має законних підстав для оформлення заявником паспорта громадянина України у вигляді id-картки, у зв'язку з тим, що неможливо встановити факт проживання на території України станом на 24.08.1991, оскільки заявник звернувся до суду саме із заявою про встановлення цього факту та для подальшого звернення до відповідних органів для отримання паспорта громадянина України.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обґрунтованого висновку, що заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 3, 21, 24 Конституції України, ст.ст. 3, 8 Закону України «Про громадянство України», ст.ст. 3-8, 10, 18, 76-89, 95, 258, 259, 263, 264, 265, 315 - 319 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Самарський відділ Головного управління ДМС у Дніпропетровській області про встановлення факту постійного проживання на території України - задовольнити повністю.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий відділом внутрішніх справ Самарського райвиконкому м. Дніпропетровська 09.04.1993), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Придніпровськ, на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 30.08.2022.
Головуючий суддя К.С. Маштак