Справа № 214/9241/21
2/214/1165/22
Іменем України
(заочне)
29 серпня 2022 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Ткаченка А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кушнерук Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, при заочному розгляді, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/9241/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою 03 листопада 2021 року, в якій просив суд розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 червня 2013 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №331.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що 21 червня 2013 року сторони уклали шлюб, зареєстрований Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області. Від шлюбу мають спільну малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбно-сімейні стосунки між сторонами припинено у зв'язку з відсутністю спільних інтересів, взаєморозуміння та різними поглядами на життя, втратою почуттів любові та поваги. На даний час вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, єдиного бюджету не мають. Малолітній син сторін залишився проживати з матір'ю ОСОБА_2 , спір про визначення місця проживання дитини між ними відсутній. На переконання позивача, шлюб між сторонами розпався остаточно та наразі носить формальний характер, а його збереження на майбутнє суперечитиме його інтересам. Надання строку на примирення вважає недоцільним, оскільки рішення розлучитись він прийняв остаточно.
Ухвалою суду від 13 квітня 2022 року позов прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.12).
Правом на участь в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не скористався. У телефонному режимі позивач повідомив, що позовні вимоги підтримує та наполягає на розірванні шлюбу. Повідомлення прийнято помічником судді та зафіксовано телефонограмою.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання не з'явилася без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подала. Клопотань про відкладення розгляду справи, надання сторонам строку на примирення на адресу суду будь-якими засобами зв'язку не подавала.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, її неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України.
Суд акцентує увагу на тому, що навіть в умовах воєнного стану, введеного у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року та в черговий раз продовженого з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб на підставі Указу Президента України №573/2022 від 12 серпня 2022 року, затвердженого Законом України №2500-ІХ від 15 серпня 2022 року, право особи на судовий захист не може бути обмежено, оскільки відповідно до ст.ст.10, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану повноваження судів не можуть бути припинені.
Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 21 червня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, зареєстрований Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №31. Після укладення шлюбу подружжя дошлюбні прізвища не змінювало (а.с.5).
31 травня 2016 року ОСОБА_4 змінив прізвище на « ОСОБА_6 », що слідує зі свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 , виданого повторного 14 липня 2021 року (а.с.21). Прізвище « ОСОБА_6 » є дійсним відповідно до паспортних даних позивача (а.с.4). У свою чергу, дійсним прізвищем ОСОБА_5 є « ОСОБА_6 », що слідує з довідки Відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради (а.с.10).
Від шлюбно-сімейних стосунків сторони мають спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У свідоцтві про народження дитини серії НОМЕР_2 від 14 липня 2021 року батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.6). Як вказував позивач, що не спростовано відповідачем, син проживає з матірью, спір щодо визначення місця проживання дитини між сторонами відсутній.
Судовим розглядом встановлено, що шлюбні стосунки між сторонами припинено у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння, довіри, байдужістю один до одного та різницею характерів. Сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, єдиного бюджету не мають, жодних стосунків, притаманних подружжю, не підтримують.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду згідно зі ст.110 СК України.
Як передбачено ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18, яку кореспондує п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Суд не застосовує положення ст.111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач своїх заперечень проти його розірвання у встановлений законом строк суду не надала, клопотань про надання строку на примирення не заявляла.
Відповідно до ч.2 ст.114, ч.3 ст.115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Аналізуючи викладене, виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, а також того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн. 00 коп., понесені позивачем та документально підтверджені (а.с.1), стягнути з відповідача на його користь. Інші процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 136, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 274 ч.4, ст.ст.280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_4 (дійсне прізвище - ОСОБА_6 ) та ОСОБА_5 (дійсне прізвище - ОСОБА_6 ), зареєстрований 21 червня 2013 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №31 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвища сторін не змінювати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб відповідно до ч.2 ст.115 СК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення суду складено та підписано 29 серпня 2022 року.
Суддя А.В. Ткаченко