Справа № 426/5699/15
Провадження № 6/185/227/22
23 серпня 2022 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
з участю секретаря судового засідання Нікіфорової Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засідання у приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сватівський ВДВС у Сватівському районі Луганської області СМУМЮ (м. Харків) про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,
встановив:
У липні 2022 року до суду надійшла вказана цивільна справа про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Заява обґрунтована тим, що до заявниці було застосовано тимчасове обмеження як до боржника у виїзді за межі України в рамках примусового виконання виконавчого провадження щодо стягнення з останньої заборгованості у розмірі 4795,10 грн. Проте 22 травня 2018 року виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання у зв'язку з пропущенням строку для пред'явлення останнього до виконання. На підставі зазначеного заявниця звернулася до суду із вимогою скасувати тимчасове обмеження у вигляді заборони її виїзду за межі України.
Ухвалою суду від 22 липня 2022 року провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду.
Сторони у судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 22 жовтня 2015 року у справі № 426/5699/15-ц задоволено подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сватівського районного управління юстиції про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ; обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 до повної сплати заборгованості за виконавчим листом виданими Луганським окружним адміністративним судом по справі №2а/1270/9488/2012 від 22 лютого 2013 року.
Вказане підтверджується копією вказаної ухвали Сватівського районного суду Луганської області від 22 жовтня 2015 року зміст якої наявний в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Згідно копії відповіді Східного МУ МЮ (м. Харків) від 08 липня 2022 року, згідно перевірці АСВП станом на 08.07.2022 року на примусовому виконанні у Сватівському ВДВС жодного виконавчого провадження відповідно до виконавчого документа №2а/1270/9488/2012, виданого Луганським окружним адміністративним судом від 22.02.2013 року про стягнення з заявниці на користь УПФ України в Сватівському районі заборгованості в розмірі 4795,10 грн, не перебуває. Також вказано, що 17 жовтня 2016 року виконавче провадження за вказаним виконавчим документом було відкрито відділом за №52666784, проте 12 червня 2017 року було ухвалено постанову про закриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документа у зв'язку з тим, що в ході проведення виконавчих дій не вдалося виявити майно або доходи боржника, на які можливо звернути стягнення і станом на 08.07.2022 року тимчасове обмеження заявниці у праві виїзду за межі України не скасовано у зв'язку із тим, що боргові зобов'язання не виконані. Вказане підтверджується копією зазначеної відповіді.
Як вбачається зі змісту ухвали суду від 22 жовтня 2015 року, обмеження боржника у праві виїзду за межі України встановлено «…до повної сплати заборгованості за виконавчим листом виданими Луганським окружним адміністративним судом по справі №2а/1270/9488/2012 від 22 лютого 2013 року».
Заявницею, яка є боржником, суду не надано доказів повної сплати заборгованості за виконавчим листом виданими Луганським окружним адміністративним судом по справі №2а/1270/9488/2012 від 22 лютого 2013 року. Також заявницею не надано й доказів закриття виконавчого провадження у зв'язку з повним виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1,5 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97 р., у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України "Про виконавче провадження".
За змістом вказаного Закону державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Виходячи з викладеного, законом встановлено можливість тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Під ухиленням боржника від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Згідно постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 р., виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги заявниці про скасування обмеження у праві виїзду за межі України не є законними і обґрунтованими, оскільки зобов'язання, покладені на неї виконавчим листом №2а/1270/9488/2012, виданим Луганським окружним адміністративним судом від 22.02.2013 року про стягнення з заявниці на користь УПФ України в Сватівському районі заборгованості в розмірі 4795,10 грн, повністю нею не виконані.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
На підставі всього вищевикладеного, беручи до уваги зазначені норми права, викладені обставини по справі, встановлені на їх доведення докази, а також те, що заявницею не зазначено та не надано суду жодних інших доказів на підтвердження виконання нею зобов'язання, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні заявлених вимог.
Керуючись ст.260,441 ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сватівський ВДВС у Сватівському районі Луганської області СМУМЮ (м. Харків) про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Роз'яснити, що відповідно до ч.8 ст.441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Суддя М. М. Перекопський