29 серпня 2022 року
м. Київ
Справа № 387/987/20
Провадження № 51-2534 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2021 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 24 травня 2022 року щодо неї,
встановив:
У касаційній скарзі засуджена ставитьпитання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши скаржнику строк для усунення недоліків.
Згідно зі ст. 427 КПК України касаційна скарга, крім іншого, повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає скаргу.
Однак вказаних приписів кримінального процесуального закону засуджена ОСОБА_4 належним чином не виконала.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, які мають співвідноситися зі змістом оскаржуваного рішення та підставами його ухвалення.
Всупереч викладеному, засуджена у касаційній скарзі не зазначає конкретні норми права, які, на її думку, порушені судами першої та апеляційної інстанцій, а також не вказує, у чому саме полягають допущені судами порушення, які в силу положень ст. 438 КПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з урахуванням положень статей 412-414 КПК України.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Всупереч викладеному, за змістом касаційної скарги засуджена ОСОБА_4 вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, не погоджується з оцінкою доказів судами, що згідно з положеннями статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім цього, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала, із зазначенням того, яке рішення має ухвалити суд касаційної інстанції.
Такі вимоги мають узгоджуватись з їх обґрунтуванням та відповідати приписам ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджена оскаржує як вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2021 року, так і ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 24 травня 2022 року, однак просить скасувати лише вирок місцевого суду, при цьому нічого не зазначає про те, яке рішення суд касаційної інстанції має постановити щодо ухвали суду апеляційної інстанції .
Враховуючи викладене, прохання ОСОБА_4 щодо того, яке рішення має ухвалити суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, не узгоджується з положеннями ст. 436 КПК України.
Таким чином, зазначені порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає необхідним на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
Протягом визначеного строку засуджена має право звернутись до суду касаційної інстанції з уточненою касаційною скаргою на усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Керуючись ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 04 жовтня 2021 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 24 травня 2022 року щодо неї залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків скарги протягом 15 днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали протягом установленого строку, скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3