Ухвала
30 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 602/935/19
провадження № 61-8305ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 26 січня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 липня 2022 рокуу справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
Касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 26 січня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 липня 2022 року не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду, оскільки не у повній мірі відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В касаційній скарзі заявник указує, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-159цс15, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі № 166/942/18, від 24 травня 2021 року у справі № 205/6009/18, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року у справі № 554/1847/14-ц, в ухвалі Верховного Суду у справі № 390/1740/18.
Разом з цим зміст постанов Верховного Суду Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі № 166/942/18, від 24 травня 2021 року у справі № 205/6009/18, постанови Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-159цс15, свідчить, що вони постановлені не у подібних правовідносинах, а доводи скаржника в цій частині не дають підстав для висновку, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у наведених постановах Верховного Суду.
Посилання скаржника на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2017 року у справі № 554/1847/14-ц, ухвалу Верховного Суду у справі № 390/1740/18 не може бути прийнято як підстава для відкриття касаційного провадження, оскільки підставою касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України є неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Ураховуючи наведене, заявникові необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 26 січня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 липня 2022 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтями 393, 394 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков