Ухвала
29 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 756/1476/21
провадження № 61-8003ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Горлевого Дмитра Івановича, на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з зазначеним вище позовом.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 листопада
2021 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 березня 2011 року
в частині тіла кредиту у розмірі 45 408,49 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 січня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано заявникові сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги та обґрунтувати підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 червня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 листопада
2021 року відмовлено.
У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Горлевий Д. І., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
1. Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката
Горлевого Д. І., подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України, відповідно до вимог якої касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Горлевий Д. І., порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваної ухвали Київського апеляційного суду від 17 червня 2022 року ОСОБА_1 не отримувала, оскільки перебуває за кордоном з 09 березня 2022 року. Про оскаржуване судове рішення довідалася з Єдиного державного реєстру судових рішень разом
з представником.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2022 року оприлюднено
20 червня 2022 року.
Доводи адвоката Горлевого Д. І. стосовно того, що апеляційним судом не було вручено ОСОБА_1 копію оскаржуваного судового рішення Верховним Судом не приймаються до уваги, оскільки вказані обставини не підтверджені належними доказами та є штучним продовженням строку на касаційне оскарження судового рішення.
Крім цього, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення заявнику копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, до касаційної скарги також не додано.
При цьому, ОСОБА_1 повинна була цікавитися рухом справи, так як апеляційна скарга на рішення Оболонського районного суду м. Києва
від 04 листопада 2021 року була подана саме нею, а згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), можливість поновлення строків оскарження судових рішень не є необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Таким чином, на підтвердження наведених обставин пропуску строку заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв'язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
2. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У змісті касаційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат
Горлевий Д. І.,порушує питання про відстрочення сплати судового збору. Посилається на важкий майновий стан ОСОБА_1 , оскільки остання перебуває за межами території України як біженка. Також має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення
у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачамиє:
а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній
у частині першій цієї статті.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, суд має встановити майновий стан сторони.
Саме по собі посилання заявниці на перебування за кордоном в статусі біженки не вказує на її майновий стан.
Згідно із статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Вирішуючи клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Горлевого Д. І., про відстрочення сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені заявником обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки адвокатом Горлевим Д. І.,не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану
ОСОБА_1 (дані про доходи за попередній календарний рік (2021), наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.
Таким чином, у задоволенні клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 481,00 грн.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особоюкасаційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 496,20 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Таким чином, заявнику необхідно навести підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та надати на їх підтвердження докази та сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, статтями 4,
6, 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Визнати наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом Горлевим Дмитром Івановичем, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Горлевого Дмитра Івановича, про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі відмовити.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Горлевого Дмитра Івановича, на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2022 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник