Справа №522/24326/21
Провадження № 2/522/1610/22
30 серпня 2022 року м.Одеса
Приморський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Кулябко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей Одеської міської ради, про невідкладене відібрання дитини без позбавлення батьківських прав,
До Приморського районного суду м.Одеси в грудні 2021р. надійшов позов Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей Одеської міської ради, про невідкладене відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, у якому орган опіки та піклування просить невідкладно відібрати неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_1 ; тимчасово влаштувати неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до дитячого державного закладу на повне державне забезпечення; стягнути аліменти з ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; судові витрати покласти на відповідачку.
В обґрунтування позову зазначено, що на контролі у Служби у справах дітей Одеської міської ради перебуває питання соціального захисту прав та інтересів неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виховується матір'ю ОСОБА_1 , відомості про батька дитини внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Відповідно до наказу Служби у справах Одеської міської ради від 05.05.2021 р. №54, неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку Служби як дитина, яка проживає у сім'ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків. 01.12.2021 р. о 00:20 год. спеціалісту Служби у справах дітей Одеської міської ради з телефонної розмови з інспектором Ювенальної превенції відділу поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області стало відомо про те, що 30.11.2021 р. на лінію 102 надійшов дзвінок з повідомленням про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , жінка скоює насилля у родині відносно неповнолітньої дитини. Спеціалістами Служби у справах дітей Одеської міської ради спільно з інспекторами Ювенальної превенції відділу поліції здійснено негайний виїзд за адресою проживання родини ОСОБА_3 для з'ясування обставин. За результатами комісійного виїзду була виявлена неповнолітня дитина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка повідомила членам комісії, що 30.11.2021 р. мати перебувала у стані алкогольного сп'яніння та після сварким вигнала її з дому. Також, неповнолітня повідомила, що мати її постійно ображає та періодично виганяє з дому. Членами комісії була прийнята спроба поспілкуватися з матір'ю дитини, ОСОБА_1 за місцем проживання, але матір дитини категорично відмовилася спілкуватися та відчиняти двері квартири, погрожуючи фізичною розправою членам комісії. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2021 р. у задоволенні позову Приморської районної державної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування про невідкладне відібрання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав відмовлено та зобов'язано Центр соціальних служб Одеської міської ради взяти під соціальний супровід сім'ю ОСОБА_3 . За результатами виїздів за місцем проживання ОСОБА_1 двері не відчиняє, лається та кричить, перебуває у збудженому психоневрологічному стані спричиненим зловживанням алкоголю. На підставі клопотання служби у справах дітей Одеської міської ради від 01.12.2021 р. №07/13926 про невідкладне відібрання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було видано Розпорядження від 02.12.2021 р. №556.
До суду в порядку ч.10 ст.187 ЦПК України, 23.12.2021 року надійшла відповідь щодо місця реєстрації відповідача.
Ухвалою суду від 28.12.2021 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду в загальному позовному провадженні з призначенням підготовчого засідання на 24.01.2022 року.
У підготовчому засіданні 24.01.2022 року були присутні представник позивача - Давіденко Л.В. та представник третьої особи - Косюра О.В.
Протокольною ухвалою суду, у зв'язку з відсутністю доказів належного сповіщення відповідачки по справі, розгляд справи відкладено на 14.02.2022 року.
14.02.2022 року представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради через канцелярію суду надав заяву про приєднання до матеріалів справи листа ЦСС ОМР від 03.02.2022 року №05/01-89-1 та аудіо запису розмови з гр. ОСОБА_1 . Також надав заяву про виклик свідків, в якій просили викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_5 , інспектора сектору ювенальної превенції Одеського РУП і ГУНП в Одеській області.
У підготовче засідання призначене на 14.02.2022 року з'явилася представник позивача - Давіденко Л.В. по довіреності., позов підтримала, просила долучити до матеріалів справи лист ЦСС ОМР від 03.02.2022 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовлялася від їх соціального супроводу та флеш накопичувач - відео розмову з відповідачкою. Також просила задовольнити клопотання про виклик свідків та викликати у судове засідання інспектора сектору ювенальної превенції Одеського РУП і ГУНП в Одеській області ОСОБА_5
У підготовче засідання з'явився представник служби у справах дітей Одеської міської ради - Кіташевський А.А., позов підтримав, проти клопотань представника позивача не заперечував. Зазначив, що відповідачка відмовляється від соціального супроводу та допомоги по субсидіям.
У підготовче засідання з'явилася відповідачка ОСОБА_1 , позов не визнала та пояснила, що від держави нічого не отримує, хоча просить допомогу, працює щодня, та одна забезпечує свою дитину, яку дуже любить, проте визнала факт існування між ними деяких непорозумінь.. Також у засіданні попросила вибачення у своєї доньки ОСОБА_6 та сказала, що любить свою доньку.
В присутності психолога КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області» ОСОБА_7 у підготовчому засіданні дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надала свої пояснення і пояснила, що з грудня 2021 року з матір'ю не проживає, її забрали до Центру, оскільки дома відсутні вимоги для життя, вони з матір'ю постійно сварилися. Вважає, що їм з мамою потрібна допомога психолога, щоб вирішити всі їх проблеми. Мама дійсно зловживає спиртними напоями і це одна і головна їх проблема. Вона живе у Центрі, але дома краще, вона проти відібрання її від мами, хоче повернутися до дому. За останній час вони з мамою налагодили відношення, конфліктів стало набагато менше, мама її утримує. Зазначила, що не вважає доцільним в відібранні її у мами, хоче повернутися до дому, підтягнути навчання та закінчити школу. В Центрі їй некомфортно, а дома в неї є своя кімната. Постарається зробити все, щоб психолог їм допоміг та підказав, в чому ніші помилки, вона буде допомагати матері. Також пояснила, що її бабуся весь час працювала, та її матері не приділяла уваги, їй також не вистачало любові від своєї мами.
У підготовчому засіданні психолог Центру ОСОБА_7 пояснила, що ОСОБА_2 знаходиться у Центрі приблизно 3 місяці, поступила у тривожному стані, намагалася збігти, але стала спокійнішою, готова дослухатися, останні 2 тижня Центр не покидала. Також пояснила, що у мами з донькою є невирішені проблеми, образи одна на одну, вирішити які самостійно вони не можуть, дівчина вимагає більше участі та уваги зі сторони мами.
Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про допит у якості свідка ОСОБА_5 , підготовче засідання відкладено на 17.03.2022 р.
Ухвалою суду від 14.02.2022 року підготовче засідання закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 17.03.2022 р.
17.03.2022 р. через електронну пошту суду представником відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради Степаненко О.Г. подано заяву про розгляд справи без присутності представника органу опіки та піклування, позовні вимоги підтримала. Просила перенести судове засідання, оскільки згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом №2102-ІХ від 24.02.2022 р. неповнолітню ОСОБА_2 було вивезено за межі України.
В судове засідання 17.03.2022 р. сторони не з'явилися, судове засідання відкладено на 04.05.2022р.
04.05.2022 року через електронну пошту суду представником відділу забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради Степаненко О.Г. подано заяву про розгляд справи без присутності представника органу опіки та піклування, позовні вимоги підтримала. Просила перенести судове засідання, оскільки згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом №2102-ІХ від 24.02.2022 р. неповнолітню ОСОБА_2 було вивезено за межі України.
В судове засідання 04.05.2022 р. сторони не з'явилися, судове засідання відкладено на 06.06.2022р.
06.06.2022 року головою Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як орган опіки та піклування подано клопотання про поновлення строків подання доказів. До якого додано лист ЦСС ОМР від 04.04.2022 р. №04/01-808; лист Служби у справах дітей Одеської міської ради від 01.06.2022 р. №07/4325 з додатками.
В судове засідання 06.06.2022 року з'явилася представник позивача, яка пояснила, що дитина наразі перебуває у Польщі під опікою представників Служби у справах дітей; представник третьої особи, відповідачка в судове засідання не прибула.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона працює з 2019 року на посаді інспектора сектора ювінальної превенції РУ №1. До них надійшло повідомлення від відповідачки восени 2021 р., про те, що неповнолітня не знаходиться вдома. Вони виїхали за місцем проживання та встановили, що неповнолітня дитина залишилася біля дверей та двері мати їй не відчинила, оскільки не хотіла її впускати, бо була в стані алкогольного сп'яніння та виражалася нецензурною лайкою в їх адресу та адресу доньки. Вказані події відбувалися вночі. Їм довелося вилучати дитину, оскільки вона не могла залишатися вночі у під'їзді. Вказане відбувалося не вперше. Відповідачка постійно зловживає спиртними напоями, але дитина любить маму, але мати до дитини ставиться не дуже добре. Вони до місця проживання відповідачки виїжджають по декілька разів на неділю.
Протокольною ухвалою, суд ухвалив у зв'язку із неявкою відповідачки, розгляд справи відкласти на 23.08.2022 р.
В судове засідання 23.08.2022 року сторони не з'явилися, представником позивача через електронну пошту суду подано заяву про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримують, до заяви додано заяву неповнолітньої ОСОБА_2 , у якій вона просила не лишати матір батьківських прав, оскільки стосунки вони налагодили, регулярно підтримують зв'язок, просила повернути її в родину. Інші сторони в судове засідання не з'явилися, про причини не явки суд не повідомляли.
Згідно з частиною 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основних свобод», ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідачки, яка про розгляд справи сповіщена належним чином.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складення судового рішення 30.08.2022 року.
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно матеріалів справи, встановлено що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №899 від 20.09.2005 року, реєстрація - Другий відділ реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси).
Матір'ю дитини є ОСОБА_1 , відомості про батька дитини внесено на підставі ч. 1 ст. 135 СК України (повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00030704740 від 13.05.2021 р.).
Розпорядженням Приморської районної адміністрації від 05.05.2021 р. №177 вирішено невідкладно відібрати неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово влаштувати неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до дитячого державного закладу на повне державне забезпечення.
Наказом Служби у справах дітей Одеської міської ради №54 від 05.05.2021 р. наказано взяти на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Як дитину, яка проживає у сім'ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2021 р. (справа №522/8332/21) у задоволенні позову Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як орган опіки та піклування в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей про невідкладне відібрання дитини без позбавлення батьківських прав відмовлено; зобов'язано Центр соціальних служб Одеської міської ради розглянути питання щодо взяття під соціальний супровід сім'ю ОСОБА_1 .
Центр соціальних служб Одеської міської ради листом №04/01-3145 від 09.09.2021 р. в.о. начальника Служби у справах дітей Одеської міської ради повідомив, що 02.09.2021 р. здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , складено акт оцінки потреб сім'ї/особи. На момент відвідування вдома були: мати ОСОБА_1 та дитина. Родина проживає у власній двокімнатній квартирі. В наявності водо-, газо-, електропостачання. Для дитини в наявності: продукти харчування, одяг відповідно до віку та сезону, окреме ліжко, чиста постільна білизна, підручники, облаштоване місце для гри та навчальних занять. Умови проживання незадовільні: у квартирі брудно, наявні ознаки сирості, грибка. Богдана навчається в Одеській загальноосвітній школі №120 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області у 11 класі. Мати працює прибиральницею у Одеській національній академії харчових технологій, має стабільний дохід. ОСОБА_1 не цікавиться де її донька проводить свій вільний час та її успішністю у школі. Богдана палить, іноді вживає алкогольні напої. З її слів існують конфлікт з матір'ю, у зв'язку з чим вона періодично не ночувала вдома. ОСОБА_1 до ЦСС ОМР не зверталась.
Згідно пояснень від 01.12.2021 р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання пояснила, що вона приблизно о пів шостого посварилася з матір'ю та пішла гуляти. Повернувшись о 22:00 год. мати ОСОБА_1 була вже у стані алкогольного сп'яніння, погрожувала їй та провокувала її на бійку. Лаялася на неї та в майбутньому відмовилася пускати її до квартири.
За актом проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_2 , від 01.12.2021 р. рівень безпеки - дуже небезпечно.
Розпорядженням Приморської районної адміністрації №556 від 02.12.2021 р. вирішено невідкладно відібрати неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; тимчасово влаштувати неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до дитячого державного закладу на повне державне забезпечення.
Листом №60.2/9735 від 02.12.2021 р. Відділ поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління поліції в Одеській області проінформовано начальника відділу ССД у Приморському районі про те, що 30.11.2021 р. надійшло чергове повідомлення від ОСОБА_1 , що її донька ОСОБА_2 , 2005 р.н. знаходиться у неадекватному стані, проявляє агресію. В результаті здійснення виїзду за адресою бригадою ШМД, інспекторами ювенальної превенції та служби у справах дітей виявлено, що ОСОБА_1 знаходиться у стані сильного алкогольного сп'яніння, донька перебуває у під'їзді, мати висловлюється нецензурною лайкою, впускати до квартири доньку, медичних працівників, співробітників поліції відмовилась, несла нісенітниці. Вказана поведінка матері носить системний характер. Крім того, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 телефонує до служби «102» та залишає повідомлення щодо зниклої безвісти неповнолітньої ОСОБА_2 , по приїзду поліції факт не підтверджується, так як дівчинка знаходиться за місцем проживання, жінка кидається у бійку до неповнолітньої, кричить. На ОСОБА_1 неодноразово було складено протокол про адміністративне правопорушення перебаченого ст.184 КУпАП та ст. 173-2 КУпАП, але жінка до органів суду не з'являється.
Згідно листа №04/01-808 від 04.04.2022 р. Центру соціальних служб Одеської міської ради на ім'я голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, 01.04.2022 р. здійснено вихід за адресою проживання сім'ї ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 та встановлено, що двері ніхто не відчинив, залишено інформаційне повідомлення. У телефонній розмові, мати ОСОБА_1 відмовилася від послуг ЦСС ОМР, про що складено акт відмови від 01.04.2022 р. 25/1.39. ОСОБА_1 перебуває на обліку сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах з 03.06.2019 р. Родині неодноразово пропонувалась соціальна послуга соціального супроводу, від якої мати відмовлялась, про що складались акти відмови.
Згідно наказу від 01.03.2022 р. №11-0, розпорядження №45/А-2022 від 01.03.2022 р. Одеської обласної військової адміністрації Одеської обласної державної адміністрації наказано здійснити евакуацію за межі України дітей, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування. За додатком № до Наказу КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області» у списку дітей які підлягають в евакуацію є ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 на час розгляду справи дитина знаходиться у республіки Польша.
Вирішуючи спір суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.1ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, та згідно з ч.ч.1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно з ч.4 ст.155 СК України - ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч.1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням, або органу опіки та піклування.
Відповідно до ч.2 ст.170 СК України у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки зобов'язаний у семиденний строк подати до суду позов про позбавлення батьківських прав або про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.
Згідно ч.3 ст.170 СК України - якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
Відповідно до роз'яснень пунктів 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.
24 лютого 2022 року Законом України затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан терміном на 30 діб та в подальшому продовжено термін дії правового режиму воєнного стану до 23 серпня 2022 року.
Однак, навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Відповідно до рекомендацій Ради суддів України при визначенні умов роботи суду у воєнний час слід керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява від 18 грудня 2008 року № 39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції.
Європейський суд у своєму рішенні у справі «Гаазе проти Німеччини» (заява від 08 квітня 2004 року № 11057/02) зазначив, що згідно з усталеною прецедентною практикою суду, взаємне почуття втіхи батьків і дитини від того, що вони постійно перебувають разом, становить важливий елемент сімейного життя, тому національні заходи, що перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке захищається статтею 8 Конвенції.
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (SAVINY v. UKRAINE, № 39948/06, § 50, ЄСПЛ, від 18 грудня 2008 року).
З огляду на викладене, суд зазначає, що підставою відібрання дитини без позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім'ї небезпечної для дитини обстановки: її життя, здоров'я і морального виховання.
Частина 2 ст. 155 СК містить спеціальне застереження про те, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
З аналізу наданих доказів, суд вважає встановленим, що дійсно зважаючи на спосіб життя ОСОБА_1 на момент відібрання у неї доньки, а також її безвідповідальне ставлення до дитини, її поведінка могла створювати загрозу для здоров'я доньки, що було підставою для негайного відібрання дитини.
Разом з тим, мати, як вказує дитина, телефонує їй, підтримує її, тому на думку суду, вона усвідомила негативний вплив своєї поведінки на доньку, вирішила змінити життя на краще, має плани на спільне майбутнє разом із своєю донькою. Зазначене також було підтверджено і в судовому засіданні 14.02.2022р. з урахуванням цього суд вбачає що відповідачка та дитина люблять один одного, проте дуже нестримані, що призводить до сварок. І після початку засідань вони позитивно змінили своє ставлення один до одного. При цьому суд також враховує думку самої неповнолітньої дитина, яка як в судовому засіданні так і зараз шляхом надсилання листа просить повернути її жити до матері. При цьому взаємні почуття матері та дитини становить важливий елемент сімейного життя, основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
Таким чином, враховуючи надані докази, встановлені обставини справи, а також вищенаведені норми права, враховуючи найвищий інтересм дитини бути разом з мамою в умовах воєнного стану, суд дійшов висновку, що вимоги про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав задоволенню не підлягають.
Суд звертає увагу на те, що відібрання дитини від матері є крайнім заходом впливу на особу, яка не виконує батьківських обов'язків, надаючи перевагу правам дитини, а саме на проживання в сім'ї разом із матір'ю та на піклування матері.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 16 ЦК України, ст.. 170, 171 СК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43-44, 49, 64, 76 - 81, 82, 83, 89, 90, 95, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей Одеської міської ради, про невідкладене відібрання дитини без позбавлення батьківських прав відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, в порядку ст. 294 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 30 серпня 2022 року.
Суддя Л.В. Домусчі
30.08.22