Провадження № 2/679/283/2022
Справа № 679/499/22
26 серпня 2022 року м. Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді - Стасюка Р.М.
за участю секретаря судового засідання - Плазій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Нетішинський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
В травні 2022 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Огойко А.А. звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області з вищезазначеним позовом.
Позов мотивовано тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис №249157 від 29.06.2021 про стягнення ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в розмірі 11865 грн. Приватний нотаріус мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором №2119316343/239136 від 18.02.2019, укладеним із ТОВ «Кредиитна установа «Європейська Кредитна група».
Строк платежу за Кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 25.05.2021 по 03.06.2021.
Сума заборгованості становить 10935 гривень, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 5000 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 5935 гривень.
За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати зі Стягувача, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» становить 11865 гривень.
Представник позивача зазначає, що на сьогодні відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» протиправно намагається в позасудовому порядку реалізувати своє право на примусове виконання грошового зобов'язання ОСОБА_1 , що начебто виникло на підставі Кредитного договору №2119316343/239136 від 18.02.2019 року.
Зокрема, 15.02.2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулася до Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) із заявою № 20761266/3 від 15.12.2021 року про примусове виконання рішення, якою просило розпочати примусове виконання означеного виконавчого напису.
16.02.2022 року головним державним виконавцем Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Занюк Ю.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68659947 з примусового виконання означеного виконавчого напису.
16.02.2022 року вказаним державним виконавцем винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, за якою постановлено визначити для ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 205 грн., та стягнення виконавчого збору у розмірі 1186,50 грн.
На переконання представника позивача, означений виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. протиправно, без належних на те правових підстав, а вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є неправомірними, у зв'язку з чим позивачка вимушена звернутися до суду з цим позовом за захистом свого права власності на грошові кошти.
Зокрема, оспорений виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом на підставі статей 87 - 91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 ЗУ «Про нотаріат»). Цими актами є Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій) та постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 № «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі Перелік документів №1172).
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14, визнано незаконною та нечинною, з моменту її прийняття, постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі Перелік) в частині, зокрема, пункт 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Також, на переконання представника позивача, серед документів, наданих Стягувачем нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може проводитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу заява Позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання цього виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Виходячи з наведеного, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. з огляду на надані йому відповідачем документи в усякому разі не мав належних і достатніх підстав кваліфікувати вимоги останнього і борг, для стягнення якого кредитор просив вчинити виконавчий напис, безспірними. Така безспірність не була підтверджена належними документами відповідно до законодавства, натомість надані документи вочевидь вказували на необхідність додаткового з'ясування підстав для нарахування боргу та його розміру. Нотаріус, маючи відповідне право, не діяв у передбачений законодавством спосіб для з'ясування відповідних обставин, хоча перед вчиненням виконавчого напису зобов'язаний був перевірити наявність підстав для цього, зокрема з'ясувати, чи є умови для такої дії зважаючи на зміст договору, вимоги законодавства.
На підставі наведеного позивач, просить визнати виконавчий напис вчинений 29.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за №249157 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №2119316343/239136 від 18.02.2019 року у сумі 11865 грн. таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, а саме, судовий збір та витрати на правову допомогу. Крім того, зазначила, що документальне підтвердження надасть не пізніше п'яти днів з дня винесення рішення.
Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16.05.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, та призначено судове засідання, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті.
В судове засідання, призначене на 26.08.2022 року позивачка ОСОБА_1 та її представник не з'явилися. Представник позивачки ОСОБА_2 надіслав на адресу суду заяву в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності та відсутності позивача, крім того просив стягнути з відповідачки на користь позича понесені нею витрати на правничу допомогу, пов'язані з розглядом даної справи. Зазначив, що документальне підтвердження надасть не пізніше п'яти днів з дня винесення рішення.
Відповідач, треті особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, відзиву на позовну заяву не подали. Про дату, час і місце судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку шляхом надіслання судової повістки за адресою їх місця знаходження.
Оскільки, розгляд справи відбувся за відсутності сторін, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК).
Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Згідно ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис №249157 за кредитним договором №2119316343/239136 від 18.02.2019 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Кредиитна установа «Європейська Кредитна група», право вимоги відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в сумі 11865 грн.
15.02.2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулася до Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) із заявою № 20761266/3 від 15.12.2021 року про примусове виконання рішення, якою просило розпочати примусове виконання означеного виконавчого напису.
16.02.2022 року головним державним виконавцем Нетішинського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Занюк Ю.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68659947 з примусового виконання означеного виконавчого напису.
16.02.2022 року вказаним державним виконавцем винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, за якою постановлено визначити для ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 205 грн., та стягнення виконавчого збору у розмірі 1186,50 грн.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що на момент вчинення виконавчого напису №249157 від 29.06.2021 були відсутні правові підстави для цього, оскільки наданий нотаріусу кредитний договір не посвідчений нотаріально, а отжене міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку. Позивач зазначає, що вона взагалі не укладала з відповідачем жодних кредитних договорів, які б посвідчувались нотаріально. Вчиняючи виконавчий напис №249157 від 29.06.2021 нотаріус не перевірив факту наявності чи відсутності заборгованості.
Вищевказаний виконавчий напис вчинений з численними порушеннями законодавства, а тому не підлягає виконанню, у зв'язку з наступним.
Таким чином між сторонами виник спір у сфері кредитних правовідносин. При вирішенні даного спору суд керується нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.
Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі Порядок).
Означеним Порядком встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Згідно пункту 3 Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Окрім того суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31 січня 1992 року, при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року №6-887цс17.
Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
Як убачається із матеріалів справи, нотаріус видав спірний виконавчий напис керуючись пунктом 2 Переліку щодо стягнення заборгованості на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року залишена без змін, у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано нечинною.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріус Остапенко Є.М. керувався нормами Переліку, які за рішенням суду були визнані нечинними.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису): «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Тому, на думку суду, у зв'язку з тим, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Така правова позиція висловлена у постанові ВП ВС від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21).
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріусом не було дотримано встановлену законом процедуру, а саме нотаріус не переконався у безспірності заборгованості та застосував норми законодавства, які на момент вчинення виконавчого напису на підставі рішення суду були визнані нечинними. В зв'язку з чим суд погоджується з доводами представника позивача з даного приводу.
За встановлених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому позов підлягає до задоволення повністю.
Щодо доводів представника позивача про те, що суд вирішуючи дану справу не повинен обмежуватись лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника згідно з переліком документів, а повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
В той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.
Аналогічний за змістом висновок зробила і Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16 травня 2018 року по справі № 320/8269/15-ц, зазначивши, що Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стовно заборгованості як такого. Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.
З урахуванням вищенаведеного, виходячи з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 249157 що вчинений 29.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу остапенком Є.М., про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №2119316343/239136 від 18.02.2019 року, в розмірі 11865 грн. необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує вимоги ч.4 ст.136 ЦПК України у разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.
Позивач при зверненні до суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню сплатив судовий збір в сумі 454 гривень та за подання заяви про забезпечення позову, до подання означеної заяви 454 гривень, всього 908 гривень, тому відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь позивачки ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати в сумі 908 грн. судового збору, сплаченого нею при зверненнні до суду.
Окрім того, згідно вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Крім того, позивачка в прохальній частині позовної заяви просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на її користь понесені нею судові витрати, а саме витрати на правову допомогу. Документальне підтвердження яких буде надано не пізніше п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Зважаючи на зазначене суд вважає за доцільне призначити таке засідання для вирішення питань про судові витрати у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 549, 1048, 1054, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76 - 81, 133, 136, 137, 141, 246, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Нетішинський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис вчинений 29 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №249157, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №2119316343/239136 від 18.02.2019 у сумі 11865 гривень таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 гривень.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати у даній справі на 08 год. 30 хв. 05 вересня 2022 року в залі судових засідань (30100, Хмельницька область, м.Нетішин, просп.Незалежності, 12).
ОСОБА_1 протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду надати суду докази щодо розміру понесених судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 26 серпня 2022 року.
Суддя Р.М.Стасюк