18.08.2022 Справа №607/9234/15-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні під час розгляду об'єднаних кримінальних проваджень №12015210000000163, №12017210010002343 стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про обвинувачення за ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_9 про обвинувачення за ч.2 ст.187, ч.2 ст.190 КК України -
встановив:
Інша особа 28 березня 2015 року близько 17 години умисно із корисливого мотиву, з метою незаконного заволодіння чужим майном, повторно, звернувся до ще одної іншої особи, знаючи про його дружні стосунки з іноземцями, від якої довідався про тимчасове місце проживання в АДРЕСА_1 ОСОБА_10 та його брата ОСОБА_11 і запропонував йому спільно заволодіти їх грошима, на що ця особі погодилася. Цього ж дня інша особа з метою незаконного заволодіння грошима цих осіб - громадян іноземних держав шляхом обману повідомив про свій намір ще іншу особу, з якою підтримував дружні стосунки, яка погодилась на пропозицію про спільне заволодіння їх грошима. Крім того, 28 березня 2015 року інша особа після досягнення домовленості на спільне вчинення з іншими особами злочину умисно повідомив про свій намір ще одну особу, з якою підтримував дружні стосунки, яка погодилась на пропозицію про спільне заволодіння грошима ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Після цього, інша особа запропонувала ОСОБА_6 спільно заволодіти грошима іноземців, на що той погодився. 28 березня 2015 року інші особи та ОСОБА_6 умисно, з корисливих мотивів, заздалегідь домовившись про спільне заволодіння грошима іноземців шляхом обману, повідомивши їх нібито про обмеження можливості перебування на території України та продовження навчання, у зв'язку з нібито виявленням у них наркотичних засобів, близько 17 години, на автомобілі Mitsubishi прибули в АДРЕСА_1 . Після того, на виконання домовленості інша особа зайшла до цього будинку, де перебували громадяни Сербії ОСОБА_10 та ОСОБА_12 . Близько 18 години ОСОБА_6 та інші особи, діючи за попередньою змовою, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошима ОСОБА_10 та його брата, створюючи нібито законні підстави для проведення перевірки щодо незаконного придбання та зберігання ними наркотичних засобів, зайшли в будинок за адресою АДРЕСА_1 . Перебуваючи в будинку ОСОБА_6 та інші особи повідомили ОСОБА_10 та його брата ОСОБА_13 про перевірку інформації щодо незаконного придбання та зберігання ними наркотичних засобів .
Хемесон ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , вважаючи ОСОБА_6 та інших осіб працівниками міліції, не знаючи законодавства України, для уникнення можливого притягнення їх до відповідальності за нібито незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, не повідомлення про їх поведінку в навчальний заклад, запропонували їм 1400 грн., на що вони погодилися та отримали їх від ОСОБА_10 . Цього ж дня близько 18 год. 30 хв. за вищевказаною адресою прибула знайома ОСОБА_10 , якій ОСОБА_6 та інші особи умисно, з метою приховування заволодіння грошима ОСОБА_10 в сумі 1400 грн., маючи умисел на заволодіння їх грошима у більшій сумі, повідомили, що встановили факт незаконного придбання та зберігання ОСОБА_10 та ОСОБА_15 наркотичних засобів і це призведе до припинення їх перебування на території України та продовження навчання. ОСОБА_16 не знаючи про домовленість ОСОБА_6 та інших осіб на заволодіння грошима ОСОБА_10 на його прохання, вважаючи їх дії законними, з метою недопущення негативних для ОСОБА_10 та його брата ОСОБА_12 наслідків - припинення перебування на території України та продовження навчання, запропонувала їм 500 доларів США, на що вони погодилися. Довідавшись, що ОСОБА_10 та його брат ОСОБА_12 вказаної суми грошей не мають, за їх згодою запропонувала їм 7000 грн., які вона може позичити в свого знайомого ОСОБА_17 , на що вони також погодилися. Цього ж дня ОСОБА_6 та інші особи автомобілем поїхали до знайомого ОСОБА_16 - ОСОБА_17 . На шляху одна особа вийшла з автомобіля, а ОСОБА_6 та інші особи прибули з ОСОБА_16 до ОСОБА_17 , що в АДРЕСА_2 , де ОСОБА_16 позичила 7000 гривень. Повернувшись до автомобіля, в якому були ОСОБА_6 та інші особи, їдучи по вул.Руська в Тернополі біля 19 години ОСОБА_16 за попереднім погодженням з ОСОБА_10 передала іншій особі 7000 грн. та вийшла з автомобіля. Після цього ОСОБА_6 та інші особи поділили між собою гроші в сумі 8400 грн. та витратили на власні потреби.
Обвинувачений ОСОБА_6 подав письмове клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.190 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що йому зрозуміла підстава звільнення від кримінальної відповідальності, просить звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.190 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження стосовно нього в цій частині.
Захисник ОСОБА_8 пояснила, що підтримує клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та просила звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.190 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження стосовно нього.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України, яке є нетяжким кримінальним правопорушенням, на підставі ст.12 КК України.
Відповідно до статей 44, 49 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом; Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули відповідні строки, зокрема п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
На підставі ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Стороною обвинувачення та іншими учасниками заперечень не заявлено.
Підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків та відсутність обставин, що зупиняють їх перебіг. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку.
Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений. Згідно з обвинувальним актом, відповідно до якого ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, кримінальне правопорушення вчинене в березні 2015 року. З дня вчинення суспільно небезпечного діяння у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , котре відносяться до нетяжких кримінальних правопорушень, минуло більше п'яти років, перебіг строків давності не зупинявся.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 не заперечує проти закриття провадження з підстави, яка не є реабілітуючою.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин передбачених ч.1 ст.49 КК України за наявності згоди обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Враховуючи наведені обставини суд дійшов висновку, що обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.190 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі 49 КК України, кримінальне провадження в цій частині стосовно нього закрити.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 квітня 2015 року стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави у сумі 24 360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн. З копії квитанції №0.0.371421900.1 від 10 квітня 2015 року вбачається, що ОСОБА_18 вніс на рахунок отримувача ТУ ДСА України в Тернопільській області суму в розмірі 24360 грн. з призначенням платежу: «внесення застави за ОСОБА_6 по справі №607/6229/15-к».
Згідно з ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Положеннями КПК України не визначено конкретного строку дії запобіжного заходу у виді застави. Згідно з положеннями ст.203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі викладеного, враховуючи те, що кримінальне провадження підлягає закриттю, при цьому заставу не було звернено в дохід держави, суд вважає, що заставодавцю ОСОБА_18 слід повернути 24360 грн. внесеної застави.
Керуючись статтями 284, 285, 286, 392, 395 КПК України, статтями 12, 44, 49 КК України, суд, -
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 задовільнити.
ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.190 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження стосовно нього в цій частині закрити.
Повернути ОСОБА_18 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) гривень застави внесеної на рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області, згідно квитанції №0.0.371421900.1 від 10 квітня 2015 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяОСОБА_19