Центральний районий суд м.Миколаєва
справа № 490/7038/21-к
провадження 1 - кс/490/512/2022
30 серпня 2022 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 погоджене з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаєва, не одруженого, з не повною середньою осітою - 9 класів, не працюючого, інваліда 2-ї групи, який на даний час притягується до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 382 КК України (обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018150000000014 знаходиться на розгляді у Заводському районному суді м. Миколаєва), зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 .
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.189 КК України, -
До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 погоджене з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
В обгрунтування поданого клопотання слідчий вказав, що слідчим управлінням ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021150000000283 від 21.07.2021 року за фактом вимагання, тобто вимоги вчинення дій майнового характеру з погрозою вбивства потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно на початку липня 2021 року ОСОБА_6 познайомився із ОСОБА_8 у зв'язку з придбанням належного останньому автомобілю марки BMW на іноземному реєстраційному номері НОМЕР_1 . В ході телефонної розмови ОСОБА_8 та ОСОБА_6 домовились про зустріч. За результатами зустрічі, яка відбулась 13.07.2021 року, перевіривши працездатність та комплектацію автівки, за усною домовленістю з ОСОБА_8 , ОСОБА_6 передав останньому гроші в сумі 4800 доларів США в якості оплати за придбання автомобіля, а ОСОБА_8 , в свою чергу, передав новому власнику автівку та технічний паспорт на авто.
Приблизно всередині липня 2021 року, але не пізніше 21.07.2021 року у ОСОБА_6 , який усвідомлював, що ОСОБА_8 не має перед ним жодних фінансових чи майнових зобов'язань, виник злочинний намір, направлений на вимагання вчинення ОСОБА_8 дій майнового характеру на його користь, а саме - вимагання оплати ремонту автомобіля марки BMW на іноземному реєстраційному номері НОМЕР_1 , який він раніше придбав у потерпілого.
Переслідуючи мету незаконного безоплатного покращення якості свого майна за рахунок коштів ОСОБА_8 , з метою реалізації свого злочинного наміру 21.07.2021 року ОСОБА_6 запросив ОСОБА_8 на зустріч до пабу «Пінта», що розташований по пр. Богоявленському, буд. 8/2 о 19:00 годині. У визначений час ОСОБА_8 прибув на зустріч та, зайшовши до літнього майданчику пабу, побачив за одним зі столиків ОСОБА_6 та чотирьох невідомих йому осіб чоловічої статі, які запросили його присісти. В ході розмови ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_8 про те, що автівка, яку він раніше придбав у потерпілого, знаходиться на теперішній час в несправному стані та потребує ремонту, оплатити ремонт машини має ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 , в свою чергу, заявив, що перед купівлею автомобілю ОСОБА_6 особисто оглядав машину, а також із залученням досвідчених працівників СТО у м. Миколаєві. Стан придбаної автівки ОСОБА_6 влаштовував. ОСОБА_9 заявив, що будь-якого боргу перед ОСОБА_6 в нього немає та відмовився від сплати за ремонт. Після цього ОСОБА_6 почав висловлювати на адресу ОСОБА_8 погрози застосування насильства у разі ігнорування його вимог щодо оплати ремонту автівки. Потерпілий відмовився виконувати вимоги ОСОБА_6 та покинув літній майданчик пабу.
26.07.2021 року в після обідній час, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_8 знову зателефонував ОСОБА_6 та запропонував зустрітися у зв'язку з тим, що питання про оплату ремонту автівки не було вирішено. Погодившись на пропозицію, о 19:30 годині того ж дня ОСОБА_8 прибув до попередньо обумовленого місця - пабу «Пінта», що розташований по пр. Богоявленському, буд. 8/2. На літньому майданчику закладу на нього чекали ОСОБА_6 та троє невстановлених осіб. В ході розмови ОСОБА_6 повторно висказав вимогу сплати вартості ремонту його машини ОСОБА_8 , на що останній категорично відмовив. Після цього ОСОБА_6 висловив погрозу негайної реалізації попередніх погроз застосування насильства до потерпілого та вбивства останнього у разі невиконання його вимог. Подальша розмова була перервана, ОСОБА_8 покинув літній майданчик пабу.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне безоплатне покращення якості свого майна за рахунок коштів ОСОБА_8 , ОСОБА_6 залучив до своєї злочинної діяльності свого батька - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
27.07.2021 року на мобільний телефон потерпілого ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_10 та, представившись, заявив потерпілому, що той повинен ще раз продати автівку покупцю, якого знайшов ОСОБА_10 за завищеною ціною, а гроші від продажу передати йому, на що потерпілий відповів відмовою. Далі ОСОБА_10 висловив погрозу вбивством потерпілого, після чого поклав слухавку.
09.08.2021 року, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_8 знову зателефонував ОСОБА_6 та запропонував зустрітися. ОСОБА_8 від пропозиції відмовився, повідомивши, що його позиція не змінна, він нічого не винен ОСОБА_6 та не бачить сенсу у ще одній зустрічі. ОСОБА_6 , в свою чергу, наполягав на зустрічі та ОСОБА_8 погодився.
Того ж дня о 19:30 годині ОСОБА_8 прибув за місцем, попередньо повідомленим йому ОСОБА_6 , розташованим на набережній повул. Флотський бульвар. На місці на нього вже чекали ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та двоє невстановлених осіб. В ході розмови, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 повторно висказали ОСОБА_8 вимогу сплати вартості ремонту машини, на що останній відмовив. Після цього, з метою підтвердження реальності виказаних раніше на адресу потерпілого погроз та з метою пригнічення та залякування потерпілого, ОСОБА_6 наніс ОСОБА_8 один удар кулаком правої руки в область лівого плеча, чим завдав останньому фізичного болю. В цей час, ОСОБА_10 дістав наявний при ньому ніж та продемонстрував потерпілому, погрожуючи при цьому застосуванням насильства. Після нетривалої розмови ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_8 разом поїхати на СТО та порахувати вартість ремонту автомобілю, вартість якого ОСОБА_8 має сплатити. ОСОБА_6 заявив, що про місце та час зустрічі він повідомить ОСОБА_8 пізніше.
В подальшому, продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 домовились з ОСОБА_8 про зустріч на СТО з метою встановлення вартості ремонту автомобілю, на яку останній вимушено погодився. Крім того в ході телефонної розмови ОСОБА_8 був попередженний, що на зустріч до нього приїде ОСОБА_10 та всі майнові питання, щодо ремонту автомобіля необхідно буде вирішувати з ним.
18.08.2021 року о 16:03 годині ОСОБА_8 прибув за місцем, попередньо повідомленим йому ОСОБА_6 та ОСОБА_10 а саме на СТО розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . На місці на нього вже чекали ОСОБА_10 та невстановлений чоловік. В ході розмови, ОСОБА_10 сказав, що зараз вони звернуться до працівника СТО, і він подивиться автомобіль, який ОСОБА_8 продав ОСОБА_6 та визначать суму грошових коштів, які ОСОБА_8 повинен буде сплатити за ремонт.
В свою чергу ОСОБА_8 , заявив, що будь-якого боргу перед ОСОБА_6 в нього немає та платити за ремонт він не буде а також сказав, що перед купівлею автомобілю, ОСОБА_6 оглядав машину як особисто так із залученням працівників СТО і стан придбаної автівки його влаштовував. Після цього, з метою підтвердження реальності виказаних раніше на адресу потерпілого погроз та з метою залякування потерпілого, ОСОБА_10 наніс ОСОБА_8 один удар головою в область обличча, чим завдав останньому фізичного болю.
В подальшому, ОСОБА_10 виказав погрози і сів до свого транспортного засобу марки ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_2 та поїхав у невстановленому напрямку.
Того ж дня о 16:07 годині ОСОБА_8 зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_6 та повідомив, що в нього відбулась зустріч з його батьком ОСОБА_10 та він повідомив останньому, що нічого йому не винен та оплачувати ремонт автомобілю він не збирається. Почувши відмову, ОСОБА_6 відразу висловив погрозу застосування насильства до потерпілого та вбивства останнього після чого поклав слухавку.
11.09.2021 року слідчим повідомлено ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, тобто у вимозі вчинення дій майнового характеру з погрозою вбивства потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
На думку органу досудового розслідування, з метою досягнення дієвості цього провадження, виникла необхідність в застосуванні до підозрюваної запобіжного заходу, який, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, а саме у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, крім того зазначив, що підозрюваний з метою ухилення від відповідальності майже рік знаходився у міжнародному розшуку, чим перешкоджав проведенню досудового розслідування.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували та просили застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арест з обов'язковим носінням електронного засобу контролю.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення є обґрунтованою, оскільки ґрунтується на доказах, здобутих під час досудового розслідування, зокрема: - рапортами оперативного підрозділу УСБУ в Миколаївській області про встановлення наявності ознак кримінального правопорушення у діях ОСОБА_6 від 21.07.21 року, 03.08.21 року, 11.08.21, 09.09.21 року; - протоколами допиту потерпілого ОСОБА_8 від 21.07.21 року, 23.07.21 року, 02.08.21 року, 11.08.21 року; - довідкою, виданою Миколаївським міським травматологічним пунктом на ім'я ОСОБА_8 щодо встановлення наявності в нього тілесних ушкоджень від 10.08.21 року; - матеріалами проведених в рамках кримінального провадження негласних слідчих (розшукових) дій, в тому числі тих, з яких ще не знято гриф секретності «таємно»; - іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" зазначив, що факти які викликають підозру не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
За такого, слідчий суддя, приходить до висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню № 112021150000000283 від 21.07.2021 року відносно ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
У своєму клопотанні слідчий зазначив як ризики задля запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; продовжити вчиняти кримінальні правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню ін. чином.
Крім того, з матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_6 переховувався від органів досудового розслідування та суду з 21.09.2021 року по 29.08.2022 року та був оголошений у міжнародний розшук.
На наявність зазначених ризиків вказує те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, не має міцних соціальних зв'язків, не працює, переховувався під час досудового розслідування.
Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено існування зазначених вище ризиків, що передбачені ст. 177 КПК України.
У той же час, таким ризикам не зможуть запобігти інші передбачені ст. 176 КПК України, запобіжні заходи, крім тримання під вартою, а саме:
- особисте зобов'язання, оскільки, ОСОБА_6 не вперше притягується до кримінальної відповідальності, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, поєднаного із погрозою вбивством та із насильством до потерпілого, перебував у розшуку по даному кримінальному провадженню, а тому не може заслуговувати на довіру суду;
- особиста порука, оскільки, відсутні дані щодо осіб, які заслуговують на довіру суду та які можуть поручитись за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків;
- домашній арешт, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні корисливого кримінального правопорушення, опинившись на свободі, може здійснювати вплив на потерпілого та свідків, інших ймовірних підозрюваних у кримінальному провадженні, а також перебував у розшуку по даній справі;
- застава, оскільки, під час розгляду клопотання сторонами по справі не вказано даних про можливість внесення застави підозрюваним у розмірах, передбачених ст. 182 КПК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено недостатність для запобігання вказаним ризикам застосування до підозрюваного більш м'яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів, а це у свою чергу, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 погоджене з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати на строк до 26.10.2022 року включно до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На ухвалу протягом п'яти днів з моменту її оголошення до Миколаївського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1