79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.08.2022 Справа № 914/1089/22
За позовом: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз”, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Петришина Ярослава Антоновича, с. Куровичі Золочівського району Львівської області
про стягнення 19 752, 35 грн.
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Альховської І.Б.
Представники:
від позивача: Сало Т.В. - представник;
від відповідача: Желізко Р.В. - представник.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” до Фізичної особи - підприємця Петришина Ярослава Антоновича про стягнення 19 752, 35 грн.
Ухвалою суду від 02.06.2022 відкрито провадження у справі № 914/1089/22 за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 27.06.2022. В судових засіданнях 27.06.2022, 28.07.2022, 08.08.2022 та 15.08.2022 були оголошені перерви.
В судове засідання, яке відбулося 22.08.2022, представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.
Представник відповідача в судове засідання, яке відбулося 22.08.2022, з'явився, в задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 22.08.2022 справу розглянуто по суті, проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.
Позиція позивача.
Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Петришина Ярослава Антоновича (надалі відповідач) про стягнення 19 752, 35 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що між сторонами у справі укладено договір розподілу природного газу, шляхом подання заяви-приєднання від 01.01.2016 № 09426Р5А03ВР016 до умов договору розподілу природного газу.
Відповідачем вчинено порушення Кодексу ГРС (пп. 5 п. 1 гл. 2 розд. XI), а саме несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку), внаслідок якого здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу.
Відповідно до додатку 4 до Заяви-приєднання від 01.01.2016 № 09426F5А03ВР016, сторони погодили та домовились, що на об'єкті відповідача встановлено лічильник типорозміру G-4 величина приєднаної потужності точки комерційного обліку суб'єкту - 6,1776 м3/год. та наступний перелік газоспоживаючого обладнання:
1. Конвектор АКОГ-4-СП в кількості 1 од. з номінальними витратами природного газу -0,51 м3/год.
2. Плита Gefest 1200-С5 в кількості 1 од. з номінальними витратами природного газу -1,35 м3/год.
03.02.2020 працівниками АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” складено акт про порушення № 448 (бланк № 006149), в якому зазначено виявлене порушення - “несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів, пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку).
Також, 03.02.2020 складено Акт перевірки технічного стану побутового лічильника газу, відповідно до якого, у відповідача наявний лічильник типорозміру G-4 (зав. № 00152087) та наступне газоспоживаюче обладнання:
1. Газовий конвектор в кількості 2 од. номінальними витратами газу 4 кВт (0,98 м3/год).
2. Проточний водонагрівач DION в кількості 1 од. номінальними витратами газу 24 кВт (2,91 м3/год).
3. Плита газова “Брест” в кількості 2 од. номінальними витратами газу 11,3 кВт (3,54 м3/год).
Отже, сума потужностей споживання самовільно встановленого відповідачем газоспоживаючого обладнання складає 7,43 м3/год. (0,98 м3/год + 2.91 м3/год + 3.54 м3/год.), що перевищує пропускну здатність встановленого у нього лічильника типорозміру G-4 з пропускною здатністю 6,1776 м3/год. Це означає, що частину об'ємів спожитого газу лічильник не обліковував, а відповідач, відповідно, за них не сплачував.
Крім того, в Акті перевірки технічного стану побутового лічильника газу від 03.02.2020 зазначено, що на час перевірки виконавчо-технічна документація на газоспоживаюче обладнання відсутня, а газовий конвектор - 2 од., проточний водонагрівач -1 од. є самовільно підключеними. Вказано про порушення правил безпеки в газовому господарстві.
Таким чином, оскільки відповідач вчинив порушення, що полягає в самовільному підключенні газового обладнання та внаслідок якого номінальна потужність підключеного газового обладнання перевищила діапазон обчислення вузла обліку, позивач просить стягнути з відповідача 19 752, 35 грн донарахованої вартості спожитого газу.
Позиція відповідача.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач посилається на те, що на момент складання акту про порушення від 03.02.2020 № 448 (бланк № 006149), у приміщенні відповідача до мережі газопостачання було приєднано два конвектора, дві плити газових типу ПГ-4 та одна газова колонка (ВПГ), що були передбачені технічними умовами, розробленими позивачем, а відтак твердження позивача про несанкціоноване підключення газових приладів не відповідає дійсності.
Зокрема, ще у 2007 році представники позивача у приміщенні відповідача відповідно до зазначених технічних умов, встановили один газовий конвектор моделі ВЕТА-2, два газових конвектори моделі ВЕТА-4, один водопідігрівач газовий (газова колонка потужністю 18 кВт, марки та моделі відповідач не пригадує) та дві плити газові типу ПГ-4 (моделі Gefest 1200-С5). У 2019 році зазначена газова колонка була замінена на колонку аналогічної потужності моделі DION JSD-10.
Згідно паспортних даних, номінальне споживання природного газу конвектором ВЕТА-2 становить 0,24 м3/год., конвектора ВЕТА-4 - 0,43 м3/год., плити газової Gefest 1200-С5 - 1,076 м3/год., газової колонки DION JSD-10 - 1,8 м3/год. Таким чином, сумарне номінальне споживання газу цим обладнанням складає 5,052 м3/год. (0,24 + 0,43*2 + 1,076*2 + 1,8), що відповідає діапазону обчислення вузла обліку - лічильника типу G-4 (його максимальна пропускна здатність, як зазначено у наданих позивачем документах, становить 6,1776 м3/год). Наведені розрахунки підтверджують, що працівники позивача при розробці та погодженні технічних умов щодо приєднання об'єкта відповідача до мережі газопостачання правильно визначили типорозмір газового лічильника (G-4) із врахуванням технічних характеристик встановленого обладнання. Тобто, навіть за умови підключення усього передбаченого технічними умовами обладнання сумарна номінальна кількість споживаного ним газу не перевищила б діапазону обчислення встановленого вузла обліку.
Разом з тим, станом на 03.02.2020 року в об'єкті відповідача частину обладнання було від'єднано, а саме був від'єднаний один газовий конвектор БЕТА-4 (в акті про порушення № 448 та акті перевірки технічного стану ПЛГ вказано про наявність лише двох конвекторів газових, однак не вказано їх моделі, а до позовної заяви долучене фотозображення тільки одного конвектора - БЕТА-4). З огляду на це, сумарна номінальна кількість споживаного фактично підключеним обладнанням природного газу становить 4,622 м3/год. (0,24 + 0,43 + 1,076*2 + 1,8), що, знову ж таки, є меншим за діапазон обчислення встановленого вузла обліку.
Крім того, у 2013 році уповноважені представники позивача проводили заміну лічильника для повірки. На той момент до газопостачання були під'єднані усі передбачені згаданими технічними умовами прилади і при цьому працівники позивача відповідно до цих технічних умов провели заміну одного лічильника типу G-4 на інший такого ж типу без жодних зауважень.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи із таких мотивів.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
Взаємовідносини між Оператором газорозподільної системи та непобутовими споживачами природного газу регулюються Законом України “Про ринок природного газу”, Законом України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, Кодексом газорозподільних систем України (Кодекс ГРС), який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор) від 30.09.2015 № 2494 та іншими нормативно-правовими актами в сфері газопостачання.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 13 Закону України “Про ринок природного газу”, споживач зобов'язаний, зокрема, не допускати несанкціонованого підключення газових приладів.
Відповідно до ст. 40 Закону України “Про ринок природного газу”, розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону України “Про ринок природного газу”, суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу, зокрема є: несанкціонований відбір природного газу, самовільне під'єднання до системи, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання.
Абзацом 40 п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС визначено, що несанкціоноване підключення газових приладів - самовільне під'єднання споживачем газових приладів чи пристроїв (устаткування) на об'єкті, який обліковується за нормами споживання, або внаслідок під'єднання яких перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку);
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГРС, норми цього розділу щодо перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, у тому числі побутовому споживачу, який уклав з Оператором ГРМ договір розподілу природного газу, а також несанкціонованому споживачу, який знаходиться на території ліцензованої діяльності Оператора ГРМ, застосовуються за наявності акта про порушення, складеного Оператором ГРМ відповідно до вимог цього розділу.
У відповідності до п. 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу належить, зокрема, несанкціоноване підключення газових приладів.
Пунктом 3 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення комерційного ВОГ (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку), розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Главою 5 розділу XI Кодексу ГРС визначено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Згідно п. 2.2. Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498, обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ.
Як встановлено судом, між сторонами у справі був укладений договір розподілу природного газу, шляхом подання відповідачем заяви-приєднання від 01.01.2016 № 09426F5А03ВР016 до умов договору розподілу природного газу.
03.02.2020 працівниками АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” складено акт про порушення № 448 (бланк № 006149), через виявлення порушення - “несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів, пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку. Також, 03.02.2020 складено Акт перевірки технічного стану побутового лічильника газу, відповідно до якого, у відповідача наявний лічильник типорозміру G-4 (зав. № 00152087) та наступне газоспоживаюче обладнання:
1. Газовий конвектор в кількості 2 од. номінальними витратами 4 кВТ.
2. Проточний водонагрівач DION в кількості 1 од. номінальними витратами 24 кВТ.
3. Плита газова “Брест” в кількості 2 од. номінальними витратами 11,3 кВТ.
Неодноразово, 25.11.2020, 14.09.2021, 16.11.2021 та 14.12.2021 відбувалося засідання комісії позивача з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС. За результатами вказаних засідань, комісією прийнято рішення щодо задоволення Акту про порушення від 03.02.2020 № 448 (бланк № 006149) та донараховано вартість необлікованого газу в розмірі 19 752, 35 грн.
На виконання припису п. 12 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС, позивачем на адресу відповідача надіслано рахунок на оплату в розмірі 19 752, 35 грн, однак вказаний рахунок відповідачем не оплачений, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до господарського суду.
Як встановлено судом, у 2007 році представники позивача у приміщенні відповідача встановили газоспоживаюче обладнення, відповідно до розроблених та погоджених позивачем 20.07.2007 технічних умов, копію яких позивачем долучено до матеріалів справи. Технічні умови передбачали встановлення трьох газових конвекторів, одного водопідігрівача газового (ВПГ, газової колонки) та однієї плити газової типу ПГ-4.
Як зазначено в Акті перевірки технічного стану побутового лічильника газу від 03.02.2020 № 5 та не заперечується представниками сторін, на момент перевірки на об'єкті відповідача було встановлено два газових конвектори, один проточний водонагрівач та дві плити газові.
В той же час представниками сторін до матеріалів справи подані докази, які містять суперечливу інформацію щодо моделей вказаного газоспоживаючого обладнання.
Так, щодо газових конвекторів, то позивач вказує на наявність двох конвекторів ВЕТА-4 (Beata 4), потужністю 4 кВт та долучає фотофіксацію інформаційної наліпки на одному із них. Відповідач, стверджуючи про наявність на об'єкті під час складання Акту перевірки технічного стану побутового лічильника газу від 03.02.2020 № 5, одного конвектора ВЕТА-4 (Beata 4), потужністю 4 кВт та одного конвектора ВЕТА-2 (Beata 2), потужністю 2 кВт, їх наявність підтверджує лише інструкцією з експлуатації та монтажу газових конвекторів КАРМА, серії БЕТА. Із вказаної інструкції судом встановлено, що номінальний розхід газу G-20 (пропан-бутан), конвектором БЕТА-2 становить 0,24 м3/год, а БЕТА-4 - 0,43 м3/год.
Щодо газової колонки, відповідач стверджує, що станом на 03.02.2020 була встановлена колонка DION JSD-10, що підтверджується інструкцією з експлуатації та монтажу вказаного приладу, із відміткою про дату його продажу (01.12.2019). Заперечуючи доводи відповідача, позивачем долучені матеріали фотофіксації, згідно з якими на об'єкті відповідача було встановлено швидкодіючий газовий нагрівач води марки DION, модель JSD-12С, тепловою потужністю 24 кВт. Згідно з інформацією виробника ТзОВ “АГВ Імпекс” (технічні характеристики апаратів водонагрівальних проточних газових побутових, торговельна марка “ДІОН”), витрата газу при максимальній потужності моделі JSD-10 становить 1,8 м3/год, а моделі JSD-12 - 2,2 м3/год.
Сторонами не заперечується інформація, зазначена в Акті перевірки технічного стану побутового лічильника газу від 03.02.2020 № 5, про наявність на час перевірки двох газових плит моделі Gefest 1200-С5. Згідно з інструкцією (керівництвом) з експлуатації, технічного обслуговування та монтажу вказаних виробів, максимальний розхід газу на плиті становить 1,076 м3/год.
З огляду на зазначене вище, виходячи із наданих сторонами доказів, судом встановлено що сумарна номінальна кількість споживаного фактично підключеним, на час перевірки, обладнанням природного газу становить 5,212 м3/год. (0,43*2 + 1,076*2 + 2,2), що є меншою за діапазон обчислення встановленого вузла обліку (6,1776 м3/год).
Судом встановлено, що 04.01.2021 газоспоживання на об'єкті відповідача припинено, що підтверджується відповідним актом, відтак з'ясувати, яке газоспоживаюче обладнання було під'єднане до газової мережі станом на час складання Акту та на час розгляду справи, не видається можливим.
Суд зауважує, що долучений позивачем до позовної заяви розрахунок лічильника та підбір вузла обліку газу, де зазначено про те, що загальна витрата газу по об'єкту відповідача становить 7,43 м3/год, жодними доказами не підтверджений.
Інших доказів, які б підтверджували підключення позивачем іншого обладнання, чи наявність іншої номінальної потужності підключених газових приладів, сумарна номінальна потужність, яких перевищує діапазон обчислення вузла обліку, який погоджено сторонами договору, суду не представлено.
Також суд зазначає, що Актом про порушення від 03.02.2020 № 448 (бланк № 006149) не встановлено жодних порушень пломб та не встановлено втручання в роботу лічильника газу.
Позивач посилається на самовільне встановлення відповідачем газового обладнання, оскільки відповідно до додатку 4 до Заяви - приєднання від 01.01.2016 № 09426F5А03ВР016, сторони погодили, що на об'єкті відповідача - с. Куровичі Золочівського району Львівської області, вул. Львівська, кафе-бар “Колиба” встановлено лічильник типорозміру G-4 величина приєднаної потужності точки комерційного обліку суб'єкту - 6,1776 м3/год. та визначили перелік газоспоживаючого обладнання: конвектор АКОГ-4-СП в кількості 1 од. з номінальними витратами природного газу - 0,51 м3/год та плиту Gefest 1200-С5 в кількості 1 од. з номінальними витратами природного газу -1,35 м3/год. Вказані посилання суд не вважає достатніми для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача вартості донарахованого природного газу через несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів, пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку) через недоведеність такого перевищення.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Виходячи з викладеного, висновок, викладений позивачем в акті про порушення про те, що причиною перерахунку розподілу природного газу є несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку спростовується зазначеними показниками, які підтверджують, що підключені газоприлади на об'єкті відповідача не призвели до перевищення діапазону обчислення вузла обліку. Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що висновок позивача зроблений в акті - розрахунку про донарахування позивачу об'єму газу в розмірі 2 724 м3 газу вартістю 19 752, 35 грн є безпідставним.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки до закінчення розгляду справи представником відповідача зроблено відповідну заяву, суд встановлює йому п'ятиденний строк, після проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат на надання правової допомоги адвоката, пов'язаних із розглядом справи.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на позивача повністю.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Призначити судове засідання для розгляду питання про судові витрати відповідача пов'язані з наданням правової допомоги адвоката на 31.08.2022 о 09:30 год.
3. Встановити відповідачу строк до 26.08.2022 (включно), для подання доказів, щодо розміру понесених ним судових витрат.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 29 серпня 2022 року.
Суддя Манюк П.Т.