Рішення від 08.08.2022 по справі 489/1159/22

08.08.2022

Справа №489/1159/22

Провадження №2/489/1313/22

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2022 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань - Назаровою С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та поділ земельної ділянки в натурі

ВСТАНОВИВ:

Представник позивачки звернувся до суду з позовом, яким просив: визначити, що частки у праві власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4810136900:03:034:0009, площею 0,0656 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 становлять: 1/3 частки земельної ділянки за ОСОБА_1 , 2/3 частки земельної ділянки за ОСОБА_2 ; поділити в натурі земельну ділянку, кадастровий номер 4810136900:03:034:0009, площею 0,0656 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , відповідно до схеми поділу земельної ділянки: виділивши у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку, позначену на схемі № НОМЕР_1 , площею 0,0214 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку позначену на схемі за № НОМЕР_2 площею 0,0442 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_1 є власницею 1/3 частки в домоволодінні АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу № 221 від 30.07.1996, визнаного дійсним на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.142.2012. На підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1310 від 22.12.2021, вказаній 1/3 частці домоволодіння по АДРЕСА_1 надана нова адреса - АДРЕСА_1 . Іншою співвласницею домоволодіння АДРЕСА_1 є відповідачка ОСОБА_2 , з часткою 2/3, на підставі свідоцтва про право власності від 27.05.1976. На підставі рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1310 від 22.12.2021, за вказаною 2/3 частки домоволодіння АДРЕСА_1 залишено адресу: АДРЕСА_1 . Рішенням Миколаївської міської ради № 51/315 від 06.06.2019 про передачу у спільну сумісну власність земельної ділянки по Інгульському району м. Миколаєва надано: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у спільну сумісну власність земельну ділянку, кадастровий номер 4810136900:03:034:0009, площею 0,0656 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 . Між сторонами склався, фактичний тривалий час, існуючий порядок користування земельною ділянкою. Між ними досягнуто згоду про поділ вказаної земельної ділянки, відповідно до схеми поділу. На даний час вказана земельна ділянка фактично розділена на дві окремі ділянки, які розмежовані та мають окремі виходи. Однак, через те, що в правовстановлюючому документі на земельну ділянку не визначений розмір ідеальних часток в праві власності на земельну ділянку, а визначити їх можливо лише в судовому порядку, як це вимагає закон, а також у зв'язку з необхідністю затвердити у судовому порядку поділ земельної ділянки, вони вимушені звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 27.06.2022, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від представника позивачки надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. На позовних вимогах наполягає. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Від відповідачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Проти задоволення позову не заперечує.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 на підставі Договору № 221 купівлі - продажу від 30.07.1996.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.12.2012, визнано дійсним договір 30 липня 1996 року № 221 універсальною товарною біржею «Нерухомість Н», за яким ОСОБА_1 купила у ОСОБА_3 1/3 домоволодіння по АДРЕСА_2 .

Вказане підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 04.06.2013.

2/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 27.05.1976, зареєстрованого в ММБТІ 01.06.1976 за реєстровим № 4386.

ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_2 », що підтверджується Свідоцтвом про переміну прізвища, імені по батькові, серії НОМЕР_3 .

Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1310 від 22.12.2021, 1/3 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 надано нову адресу: АДРЕСА_1 , інші частини майна залишено за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованих 19.02.2022, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 .

Згідно рішення Миколаївської міської ради № 51/315 від 06.06.2019 про передачу у спільну сумісну власність земельної ділянки громадянам по Інгульському району м. Миколаєва, надано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 656 кв.м. для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованих 19.02.2022, земельна ділянка, кадастровий номер 4810136900:03:034:0009, площею 0,0656 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність. Аналогічні положення містяться в ст. 5 ЦК України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Порядок виділу та поділу майна, що належать особам на праві спільної часткової власності встановлюється Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що випливають з права учасника спільної сумісної власності на виділення частки у спільному майні, при цьому частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності згідно із ст. 370 ЦК України вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Стаття 357 ЦК України визначає, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється (ст. 372 ЦК України).

Відповідно до ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ст. 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку, виникає, зокрема, при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами; при прийнятті спадщини або за рішенням суду.

Порядок володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, визначений ст. 88 ЗК України, яка передбачає, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 89 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

При цьому, судом враховується, що право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи ( частина п'ята статті 319 ЦК України).

Відповідно до роз'яснень, наданих судам у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», зазначено, якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Суд може не визнати вказану угоду, коли вона явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно - будівельним, санітарним чи протипожежним правилам. Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуло угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру його частки у вартості будинку на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Сторони зазначають, що між ними досягнуто згоду про поділ вказаної земельної ділянки, відповідно до схеми поділу. На даний час вказана земельна ділянка фактично розділена на дві окремі ділянки, які розмежовані та мають окремі виходи.

Виходячи із законодавчо встановленої рівності часток кожного із співвласників спільної сумісної власності, встановлення домовленості між ними, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Позивачка при поданні позовної заяви зазначила, що витрати пов'язані з розглядом справи покласти на неї, тому витрати пов'язані з судовим розглядом цивільної справи покладаються на позивача відповідно до їх фактичного понесення.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 142, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та поділ земельної ділянки в натурі - задовольнити.

Визначити розмір часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4810136900:03:034:0009, площею 0,0656 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 - 1/3 частки земельної ділянки, за ОСОБА_2 - 2/3 частки земельної ділянки.

Виділити в натурі земельну ділянку, кадастровий номер 4810136900:03:034:0009, площею 0,0656 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , відповідно до схеми поділу земельної ділянки: виділивши у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку, позначену на схемі № НОМЕР_1 , площею 0,0214 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку позначену на схемі за № 2 площею 0,0442 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.О. Рум'янцева

Повний текст судового рішення складено «08» серпня 2022 року.

Попередній документ
105959385
Наступний документ
105959387
Інформація про рішення:
№ рішення: 105959386
№ справи: 489/1159/22
Дата рішення: 08.08.2022
Дата публікації: 30.08.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (08.08.2022)
Дата надходження: 23.02.2022
Предмет позову: визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та поділ земельної ділянки в натурі
Розклад засідань:
08.08.2022 13:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва