29.08.2022
Справа №489/6932/21
Провадження №2/489/616/22
29 серпня 2022 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум'янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів у розмірі ј частки від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Мотивуючи вимоги тим, що вона з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі. Шлюб між ними розірвано 28.04.2010. Від шлюбу мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач не надає добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини. Відповідач аліменти нікому не сплачує, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводяться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків не має. Відповідач працює на тимчасових роботах та має нерегулярні доходи, які витрачає виключно на свої цілі. Останнім часом відповідач був працевлаштований на приватному таксі та на СТО автомобілів.
Ухвалою суду від 08.11.2021, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Згідно Розпорядження в.о. заступника керівника апарату Ленінського районного суду м. Миколаєва Бреженюк Н.С. від 14 лютого 2022 та Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2022 матеріали цивільної справи передано на розгляд судді Рум'янцевої Н.О.
Ухвалою суду від 16.02.2022, цивільну справу прийнято до розгляду та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Позивачка зазначає, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі. Шлюб між сторонами розірвано 28 квітня 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Позивачка в своєму позові зазначає, що дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи з Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 16.09.2020, за вих. № 23049-000375241-037-09, ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
З паспорта серії НОМЕР_3 , вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка вказує, що відповідач матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини не надає.
Твердження позивачки про те, що відповідач працює на тимчасових роботах та має нерегулярні доходи, які витрачає виключно на свої цілі та останнім часом був працевлаштований на приватному таксі та на СТО автомобілів, оскільки доказів на підтвердження зазначеного суду не надано. Клопотань про витребування доказів від позивачки не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Зазначене підтверджується п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і він може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 191 цього Кодексу, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги обов'язок батька утримувати свою дитину до повноліття, повноцінно забезпечувати її інтереси, судом встановлено наявність підстав для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, щомісячно у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини від повідного віку з дня подання позову, оскільки визначений розмір аліментів на утримання дитини буде необхідним та достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Суд допускає негайне виконання рішень суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (ст. 430 ЦПК України).
Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За такого, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн..
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з подальшою індексацією, починаючи з 21 жовтня 2021 року, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 гривень 00 копійок.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.О.Рум'янцева
Повний текст судового рішення складено «29» серпня 2022 року.