Миколаївської області
Справа №477/2553/21
Провадження №2/477/107/22
30 серпня 2022 року Жовтневий районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого у справі - судді Глубоченка С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Оселедченко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області (Миколаївський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2
про відшкодування шкоди,
завданої внаслідок вчинення адміністративного правопорушення,
21 грудня 2021 року Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, а саме незаконним добуванням водним біоресурсів, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь держави завдану адміністративним правопорушенням шкоду в розмірі 6 613 гривень із зарахуванням до місцевого бюджету за місцем завдання такої шкоди.
В обґрунтування позову посилається на те, що 17 вересня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знаходячись на річці Інгул біля с. Мішково-Погорілове Миколаївського району Миколаївської області, з використанням промислових знарядь лову - сіток месинових у кількості 4 шт. з дерев'яного саморобного човна здійснювали лов риби, чим порушили пункт 3.15, пункт 4.11 «Правил любительського і спортивного рибальства», при цьому, виловили рибу: сазан в кількості 10 одиниць, розміром 23-26 см, молодь товстолоба в кількості 7 одиниць, розміром 30-34 см, молодь білого амура в кількості 4 одиниць, розміром 25-27 см, судак в кількості 1 одиниця, карась сріблястий в кількості 14 одиниць, чим спричинили збитки рибному господарству України на загальну суму 6 613 грн. Постановами Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 та від 18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно, визнано винуватими у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 85 КУпАП, з накладенням на кожного адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, з конфіскацією забороненого знаряддя лову риби - сіток месинових у кількості 4 шт., та незаконно добутих водних ресурсів. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 питання про відшкодування завданої ними майнової шкоди в розмірі 6 613 гривень не вирішувалось, та завдана шкода добровільно ними не відшкодована тому позивач звернувся до суду з даними позовом.
Ухвалою суду від 12 січня 2022 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву з доказами, що підтверджують заперечення проти позову.
Однак у строк, встановлений судом, відповідачі своїм правом, щодо подання відзиву на позовну заяву не скористалися, відзиву на позов, будь-яких заяв та клопотань до суду не надали.
З огляду на те, що доказів у матеріалах справи достатньо для ухвалення рішення, суд уважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою відео та звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, судом встановлено наступні факти.
Постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2021 року, яка набрала законної сили 22 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 85 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, з конфіскацією знаряддя лову та незаконно добутих водних ресурсів (а.с.6).
Постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2021 року, яка набрала законної сили 29 жовтня 2021 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 85 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень (а.с.7).
Зі змісту указаних постанов вбачається, що 17 вересня 2021 року ОСОБА_1 , діючи разом з ОСОБА_2 , знаходячись на річці Інгул біля с. Мішково-Погорілове Миколаївського району Миколаївської області, використовуючи промислові знаряддя лову - сітки месинові у кількості 4 шт. з дерев'яного саморобного човна, у порушення пункту 3.15, пункту 4.11 «Правил любительського і спортивного рибальства», здійснювали лов водних живих ресурсів та виловили молодь риби «сазан» в кількості 10 одиниць, розміром 23-26 см, молодь риби «товстолоб» в кількості 7 одиниць, розміром 30-34 см, молодь риби «білий амур» в кількості 4 одиниці, розміром 25-27 см, рибу «судак» в кількості 1 одиниця, рибу «карась сріблястий» в кількості 14 одиниць, чим спричинили збитки рибному господарству України на загальну суму 6 613 гривень.
Обставини зазначені у постановах суду від 11 та 18 жовтня 2021 року, також підтверджуються протоколами про адміністративне правопорушення №016944/913 та №016945/914 від 17 вересня 2021 року, складеними стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в яких зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення, а також наявність у них забороненого знаряддя лову та виловлених водних ресурсів (а.с.8, 9).
Під час розгляду справ про притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 85 КУпАП вказаними постановами суду, враховуючи положення статті 40 КУпАП, питання про відшкодування заподіяної останніми шкоди рибному господарству України в розмірі 6613 гривень не вирішувалось.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За приписами статті 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Законом України «Про тваринний світ» визначено, що відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природної волі, у напіввільних умовах чи в неволі, на суші, у воді, ґрунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються Конституцією України, цим Законом, законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про мисливське господарство та полювання» та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до положень статті 10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу. Відповідно до положень статті 63 цього Закону відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку і розмірах, встановлених законодавством.
Статтею 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» визначено, що добування (вилов) це є вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування. Вилучення водних біоресурсів, у тому числі і риби, із середовища їх перебування добування, є окремим видом правопорушення, за яке передбачена матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди згідно визначених розмірів (такс), при цьому для настання відповідальності не має значення чи повернута незаконно вилучена (добута) риба у середовище свого перебування, чи ні. Вищезазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 541/307/17.
Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Статтею 69 цього Закону визначено особливості застосування цивільної відповідальності та передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до пункту 9 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року №1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом, які затверджуються Мінекоенерго за поданням Держрибагентства. Відповідно до пунктів 3.15 та 6.2 Правил любительського і спортивного рибальства забороняється лов водних живих ресурсів, зокрема, із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм; шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою КМУ від 21 листопада 2011 року 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».
Згідно з розрахунком розміру шкоди, заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який здійснено відповідно до Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених постановою КМ України від 21 листопада 2011 року №1209, загальний розмір збитків складає 6 613 гривень (а.с10).
Відповідно до претензії №35.7-14/121 від 17.11.2021 про сплату суми завданих збитків, позивачем було направлено відповідачам вимогу про сплату завданих збитків у добровільному порядку, однак ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у добровільному порядку завдані збитки не відшкодували, що зумовило позивача звернутися до суду з даними позовом (а.с.13).
Відповідно до положень частини 1 статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Винуватість відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у заподіянні майнової шкоди державі підтверджується постановами Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 та 18 жовтня 2021 року відповідно та між їх протиправними діями і завданою шкодою вбачається причинно-наслідковий зв'язок.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь держави 6 613 гривень в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної рибному господарству України незаконним виловом риби.
У свою чергу, оскільки судом встановлено, що відповідачі завдали шкоду своїми спільними діями, а згідно з положеннями статті 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоду несуть солідарну відповідальність перед потерпілим, тому на них потрібно покласти солідарну відповідальність перед позивачем.
Відповідно статті 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
Статтею 324 ЦК України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
За приписами статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди, зокрема за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища. Таким чином, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди.
В порядку статті 141 ЦПК України, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області (Миколаївський рибоохоронний патруль) підлягають стягненню з кожного по 1 135 гривень сплаченого позивачем судового збору.
Керуючись статями 141, 258, 259, 263, 265 ЦПК України,
Позов Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області (Миколаївський рибний патруль) задовольнити у повному обсязі.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Миколаївській області 24 лютого2000 року, реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий органом 4826, 22 березня 2021 року на користь держави шкоду, завдану внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, в розмірі 6 613 (шість тисяч шістсот тринадцять) гривень, за місцем завдання такої шкоди (Миколаїв.ГУК/тгс. Мішк.-Погор./24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, Казначейство України (ел.адм.подат), номер рахунку (IBAN) UA058999980333189331000014458, код класифікації доходів бюджету 24062100.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Миколаївській області 24 лютого2000 року, реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_2 , 1 135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривень судового збору на користь Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області (Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 40850821, р/р UA038201720343160004000097434).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий органом 4826 22 березня 2021 року, 1 135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. судового збору на користь Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області (Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 40850821, р/р UA038201720343160004000097434).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
позивач - Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області (Миколаївський рибний патруль), пр. Героїв України, 1-А, м. Миколаїв, 54025, ЄДРПОУ 40850821;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за місцем проживання у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_2 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за місцем проживання у АДРЕСА_2 .
СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО