ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.08.2022Справа № 910/11257/20
За заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Суддя Мандичев Д.В.
Секретар судового засідання Судак С.С.
Представники учасників:
від боржника - Рубан І.Є.
керуючий реалізацією - не з'явився,
від ТОВ "Нео Солар" - не з'явилися.
На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/11257/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 (суддя Івченко А.М.), з поміж іншого, клопотання боржника про виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника задоволено. Виключено з ліквідаційної маси майна боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) квартиру АДРЕСА_1 .
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО СОЛАР" задоволено частково. Пункти 1 та 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №910/11257/20 викладено в наступній редакції: " 1. Клопотання боржника про виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника задовольнити частково. 2.Виключити з ліквідаційної маси майна боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) квартиру АДРЕСА_1 до закінчення дії мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, введеного Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті". В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №910/11257/20 залишено без зміни.
Постановою Верховного Суду від 20.01.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі № 910/11257/20 скасовано. Справу № 910/11257/20 у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №91/11257/20 в скасованій частині передано на розгляд судді Мандичеву Д.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 прийнято до розгляду справу №910/11257/20 в скасованій частині (розгляд клопотання боржника про виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника). Призначено розгляд клопотання боржника про виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника на 23.03.2022.
Водночас, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно з Указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
За наведених обставин призначене на 23.03.2022 судове засідання з розгляду справи № 910/11257/20 не відбулося з об'єктивних причин, що не залежать від суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2022 розгляд клопотання боржника про виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника призначено у судовому засіданні на 22.06.2022.
20.06.2022 до Господарського суду міста Києва від керуючого реалізацією надійшли пояснення по суті клопотання боржника про виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.06.2022 відкладено розгляд клопотання боржника про виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника у судовому засіданні на 22.08.2022.
19.08.2022 до суду надійшло клопотання керуючого реалізацією арбітражного керуючого Тущенка С.В. про розгляд справи без його участі.
У судове засідання, призначене на 22.08.2022, з'явився представник боржника. Інші учасники провадження у справі у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з клопотанням про виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника квартири АДРЕСА_1 .
Боржник доводить, що до ліквідаційної маси включено, зокрема квартиру, на яку не може бути звернено стягнення відповідно до норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки вона є єдиним місцем проживання боржника та його сім'ї.
Відповідно до пункту 6 статті 131 КУзПБ до складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім'ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд зазначає наступне.
Верховний суд, переглядаючи ухвалу Господарського суд міста Києва від 13.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у даній справі зазначив наступне.
Пунктом 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ установлено, що протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктурується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Провадження у справі про відновлення платоспроможності фізичних осіб за цими особливостями здійснюється (з розглядом та визнанням вимог кредиторів, розробленням, затвердженням та виконанням плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи тощо) за таких передумов:
- заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу;
- ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
- такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;
- предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
В контексті наведеної умови для застосування у справі про неплатоспроможність фізичної особи особливостей, передбачених в пункті 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, а саме умови існування у сім'ї боржника єдиного місяця проживання (квартири або житлового будинку), судам при дослідженні цієї умови належить виходити зі складу сім'ї боржника (фізичної особи) та, відповідно, враховувати за правилами цивільного, житлового та сімейного законодавства не тільки майно, що належить безпосередньо боржнику- фізичній особі, а й майно, що належить членам сім'ї боржника, та за своїми ознаками є (або може бути) місцем проживання (квартира або житловий будинок) сім'ї боржника.
У цьому висновку суд виходить з того, що за положеннями пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ поняття "сім'я боржника" характеризується множинністю осіб, а тому єдиним місцем проживання сім'ї боржника у розумінні пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ вважається не тільки майно (квартира або житловий будинок), що перебуває у власності боржника, а й майно (квартира або житловий будинок), що перебуває у власності членів його сім'ї, та може бути місцем проживання сім'ї боржника за правилами цивільного, житлового та сімейного законодавства.
При цьому джерелом відповідної інформації (а відповідно і доказовою базою) як для доведення боржником, іншими учасниками, так і для дослідження судом зазначених обставин можуть бути визначені КУзПБ (пункт 5 частини другої статті 12, частина третя статті 116, пункт 1 частини другої статті 123):
- інформація про фінансовий стан боржника, отримана арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією), зокрема з відповідних Державних реєстрів, з опису майна боржника, з декларації про майновий стан боржника - фізичної особи,
- звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника.
У цьому висновку, зазначеному у постанові Верховного Суду від 05.07.2022 по справі № 911/2891/19, Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 10.08.2021 у справі № 918/127/20.
Крім того, у справі № 910/6639/20 Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
При цьому, встановлення ознак фіктивного банкрутства боржника має здійснюватися протягом всієї процедури у справі про неплатоспроможність.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.11.2021 по справі № 915/2487/19.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять звіту арбітражного керуючого про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника. Крім того, арбітражним керуючим не долучено до матеріалів справи докази звернення до відповідних державних органів та установ з метою встановлення майнового стану членів сім'ї ОСОБА_1 . Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи у судовому засіданні.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відкласти розгляд клопотання боржника про виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника у судовому засіданні на 10.10.22 о 12:10 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 5.
2. Керуючому реалізацією у строк до 26.09.2022 (включно) подати суду:
- інформацію про фінансовий стан боржника, а також членів його сім'ї, отриману арбітражним керуючим, зокрема з відповідних Державних реєстрів, з опису майна боржника, з декларації про майновий стан боржника - фізичної особи,
- звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника у тому числі в частині відомостей щодо майнового стану членів його сім'ї.
3. Повторно зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Солар" у строк 10 днів з дня отримання ухвали подати суду письмові пояснення по суті клопотання ОСОБА_1 про виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника з урахуванням змісту постанови Верховного Суду від 20.01.2022 та пояснень керуючого реалізацією арбітражного керуючого Тущенка С.В.
4. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 26.08.2022
Суддя Д.В. Мандичев