Справа № 909/438/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
30.08.2022 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про розстрочення виконання рішення суду ( вх. 10589/22 від 16.08.2022) у справі
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив-Сервіс", вул. Незалежності, буд. 154, м. Івано-Франківськ,76018
до відповідача: Ворохтянська селищна рада Надвірнянського району Івано-Франківської області вул. Д. Галицького,41, смт. Ворохта, місто Яремче, Івано-Франківська область,78595
про стягнення заборгованості в сумі 723 532, 72 грн.
за участю:
від позивача : Удудяк Н.М.-довіреність
від відповідача: Попадюк Р.І.-довіреність
Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив-Сервіс" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області 723532,72грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.2021 позов задоволено частково, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.05.2022 суд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.09.2021 скасував в частині відмови в позові щодо стягнення 292 188,13 грн. - 12% річних за користування коштами, 58 227,21 грн. індексу інфляції та 21733,69 грн. 3% річних, прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено, в решті рішення залишено без змін. На виконання постанови видано накази.
16.08.2022 від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду до 31.06.2023року, з рівномірною щомісячною виплатою суми заборгованості у розмірі 64106,00 грн. В обґрунтування посилається на скрутне фінансове становище та військову агресію російської федерації.
Ухвалою суду від 16.08.2022 призначено розгляд заяви Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про розстрочення виконання рішення суду у справі № 909/438/21 у судовому засіданні на 30.8.2022року.
Позивач надав заяву у якій просить суд відмовити у задоволенні клопотання.
Представник відповідача (заявник) у судовому засіданні підтримав вимоги заяви про розстрочення виконання судового рішення по справі №909/438/21.
Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні заперечив проти задоволення означеної заяви відповідача з підстав, викладених у представлених суду поясненнях.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду на підставі такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалось, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
За змістом ст. 331 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Із зазначеного вбачається, що Господарський процесуальний кодекс України не містить конкретних підстав та застережень відстрочки чи розстрочки, а лише встановлює критерії, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.
У зв'язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми і національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача і боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатись законним та справедливим.
Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі.
Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача, так і заперечення відповідача, а також дотримуватись розумно встановленого строку розстрочки.
Як зазначає відповідач у поданій заяві, він знаходиться у скрутному фінансовому становищі, у зв'язку з військовими діями його доходи істотно зменшились, що є обставиною, яка суттєво ускладнює виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Згідно п. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1ст. 77 ГПК України).
В той же час, згідно правової позиції Верховного Суду, яка неодноразово викладалась у постановах суду, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.
На думку суду, наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для відстрочки виконання рішення суду в розумінні ст. ст.73,74,76,77, 331 ГПК України та не доводять неможливість виконання рішення суду у даній справі.
ЄСПЛ у справі "Бакалов проти України" та у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, зазначена відповідачем підстава для надання відстрочки - відсутність бюджетного фінансування і наявність витрат тільки на захищені видатки, не є самостійними та достатніми підставами для відстрочки та/або розстрочки обов'язкового до виконання судового рішення, яке вступило в законну силу.
З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін, оскільки довготривале невиконання рішення суду порушуватиме право позивача на справедливий судовий розгляд, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про розстрочення виконання рішення суду у справі № 909/438/21
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області про розстрочення виконання рішення суду у справі № 909/438/21- відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 30.08.2022
Суддя Шкіндер П.А.