номер провадження справи 18/50/22
25.08.2022 справа № 908/769/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали справи № 908/769/22
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “УКР ГАЗ РЕСУРС” (вулиця Новокостянтинівська, 13/10, офіс 201, м. Київ, 04080)
до відповідача комунального підприємства “Побутовик” Запорізької міської ради (вулиця Рекордна, 31-А, м. Запоріжжя, 69035)
про стягнення 288418,96 грн.,
Без виклику учасників справи
Заявлено позовні вимоги про стягнення з комунального підприємства “Побутовик” Запорізької міської ради 288418,96 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 38-Е від 28.04.2021.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 38-Е від 28.04.2021 щодо своєчасної оплати електричної енергії, спожитої у жовтні-грудні 2021 року. За поясненнями позивача, направлені на адресу відповідача рахунки за спірний період оплачені частково на суму 10000,00 грн. Посилаючись на приписи ст. ст. 212, 525, 526, 610, 612 ЦК України, позивач просив позов задовольнити. До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем включено 18750,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які він просить стягнути з відповідача. Позивач просив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2022 справу № 908/769/22 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 31.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/769/22, присвоєно справі номер провадження 18/50/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі №908/769/22 та також, запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу суду від 31.05.2022 у справі № 908/769/22 вручено повноважному представнику відповідача 09.06.2022.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 31.05.2022 у справі № 908/769/22 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/769/22 дозволяють здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, а також запровадження воєнного стану на території України та ведення бойових дій на території Запорізької області, рішення прийнято без його проголошення - 25.08.2022.
Розглянувши матеріали справи, суд
Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (Постачальником, позивачем у справі) та комунальним підприємством “Побутовик” Запорізької міської ради (Споживачем, відповідачем у справі) 28.04.2021 укладений договір № 38-Е/2021 про постачання електричної енергії споживачу (надалі - Договір).
Відповідно до п.2.1 Договору за цим договором Постачальник продає електричну енергію в кількості 790000 кВт.год (найменування предмета закупівлі Електрична енергія (ДК 021:2015 (CPV) - 09310000-5 Електрична енергія)) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами нього Договору.
Обсяг споживання електроенергії за цим договором становить 790000 кВт.год (п. 2.3 Договору).
За визначенням п. 5.1. Договору, загальна вартість за цим договором становить 2284416,67 грн., крім того ПДВ 456883,33 грн., Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.
Згідно із п. 5.7 Договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін (тарифів) на електричну енергію суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (тарифів).
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.8 Договору).
Відповідно до п. 5.10 Договору оплата рахунка за цим Договором за спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих дні від дати отримання Споживачем цього рахунка, або потягом 5 робочих днів від строку, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
Пунктом 6.2. Договору визначено, що Споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами цього договору.
В п. 13.1 Договору передбачено, що цей Договір укладається на строк з моменту підписання по 31.12.2021, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлене комерційною угодою. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.
Додатковою угодою №1 від 15.09.2021 до Договору сторони встановили ціну електричної енергії на рівні 3,680232 грн. з ПДВ за 1 кВт/год.
Додатковою угодою №2 від 20.09.2021р. до Договору сторони встановили ціну електричної енергії на рівні 3,911484 грн. з ПДВ за 1 кВт/год.
Додатковою угодою №3 від 30.09.2021 до Договору сторони починаючи з 01.10.2021 встановили ціну електричної енергії на рівні 4,140372 грн. з ПДВ за 1 кВт/год.
Додатковою угодою №4 від 01.10.2021 до Договору сторони починаючи з 01.11.2021 встановили ціну електричної енергії на рівні 4,417584 грн. з ПДВ за 1 кВт/год.
Позивачем на виконання умов Договору в період з 01.10.2021 року по 31.12.2021 року на об'єкти відповідача було поставлено електричну енергію обсягом 68573,000 кВт/год на загальну суму 298418,96 грн., а саме:
- в жовтні 2021 поставлено 16262,00 кВт/год на суму 67330,73 грн.;
- в листопаді 2021 поставлено 23672,00 кВт/год на суму 104573,05 грн.;
- у грудні 2021 поставлено 28639,00 кВт/год на суму 126515,18 грн.
Позивач направив на адресу відповідача два примірника Акту приймання-передачі електричної енергії №УГР00003354 від 31.10.2021 на обсяг 16262,000 кВт/год на загальну суму 67330,73 грн.; два примірника Акту приймання-передачі електричної енергії №УГР00003675 від 30.11.2021 на обсяг 23672,000 кВт/год на загальну суму 104573,05 грн.; два примірника Акту приймання-передачі електричної енергії №УГР00004480 від 31.12.2021 на обсяг 28639,00 кВт/год на загальну суму 126515,18 грн.
За поясненнями позивача, відповідач на адресу позивача підписані примірники вказаних Актів приймання-передачі за жовтень, листопад, грудень 2021 року не повернув, вмотивованої відмови в підписанні зазначених Актів приймання-передачі за жовтень, листопад та грудень 2021 року на адресу позивача не надіслав.
Позивачем на адресу відповідача 05.05.2022 надіслано претензію №83-Ю1 від 05.05.2022, в якій наголошено на необхідності оплатити наявну заборгованість та повернути підписані оригінали Актів приймання-передачі електричної енергії. Згідно відомостей з офіційного сайту Укрпошти претензію вручено відповідачу 13.05.2022.
Разом з претензією на адресу відповідача повторно надіслано: два примірники акта прийому-передачі електричної енергії №УГР00003354 від 31.10.2021, два примірники акта прийому-передачі електричної енергії №УГР00003675 від 30.11.2021, два примірники акта прийому-передачі електричної енергії №УГР00004480 від 31.12.2021, рахунок на оплату №3579 від 31.10.2021, рахунок на оплату №3966 від 30.11.2021, рахунок на оплату №4676 від 31.12.2021. Претензія залишена без відповіді.
Згідно відповіді Оператора системи розподілу електричної енергії - ПАТ "Запоріжжяобленерго" №33-33/65 від 19.05.2022 на адвокатський запит позивача про обсяги спожитої відповідачем електричної енергії у спірний період та встановлення особи постачальника, на якого було віднесено спожиті обсяги електричної енергії, відповідачем у жовтні - грудні 2021 року спожито 68573,000 кВт/год електричної енергії, яка поставлена саме позивачем.
За поясненнями позивача, платіжним дорученням №779 від 08.12.2021 відповідач перерахував на рахунок позивача 10000,00 грн. в якості часткової оплати за поставлену електричну енергію в жовтні 2021, заборгованість за спожиту електричну енергію в жовтні - грудні 2021 року становить 288418,96 грн.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості спожитої електроенергії стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договором № 38-Е про постачання електричної енергії від 28.04.2021.
У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Закон України „Про ринок електричної енергії від 13 квітня 2017 року N 2019-VIII набув чинності 11.06.2017. Пунктом 13 розділу XVII „Прикінцеві та перехідні положення цього Закону передбачено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання. З метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: суб'єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов'язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж трьох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб'єкт господарювання; фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України „Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України „Про ринок електричної енергії споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії.
Частинами 6 та 7 статті 276 ГК України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Строк оплати вартості спожитої електричної енергії визначено у 5.10 договору - 5 робочих дні від дати отримання Споживачем рахунка на оплату.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманих від постачальника електричної енергії рахунків за жовтень-грудень 2021 року у визначений договором строк, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, не виконав, що призвело до утворення у останнього заборгованості за договором в розмірі 288418,96 грн.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін вартості отриманої електроенергії є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.
Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 288418,96 грн. основного боргу за договором заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Стосовно розподілу судових витрат господарський суд зазначає наступне.
До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем включено 18750,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які він просив стягнути з відповідача.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.
Відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Правову допомогу позивачу надавав адвокат Невструєв Леонід Борисович згідно договору № 13/5 про надання правничої допомоги від 20.05.2019, укладеного з ТОВ “УКР ГАЗ РЕСУРС”, та довіреності вих. № 01-Ю від 13.01.2022.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Невструєвим Леонідом Борисовичем (Адвокат) та ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» (Клієнт) 20.05.2019 укладений договір № 13/5 про надання правничої допомоги та 15.03.2022 підписано додаткову угоду №12/22 до вказаного договору.
Відповідно до п. 1.1. Додаткової угоди адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту у господарському провадженні у справі по стягненню заборгованості з комунального підприємства “Побутовик” Запорізької міської ради перед клієнтом, яка утворилась на дату укладення цієї Додаткової угоди.
Сторони погодили погодинну ставку виконавця за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги у розмірі 2500,00 грн. за 1 (одну) годину (п. 2.1. Додаткової угоди).
Відповідно до п. 2.4. Додаткової угоди факт наданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг.
Гонорар сплачується у безготівковому порядку на рахунок адвоката (п. 2.6. Додаткової угоди).
Адвокатом та клієнтом підписаний детальний опис наданої професійної правничої допомоги, в якому відображено вартість послуг виконавця, а саме: ознайомлення адвокатом з матеріалами справи (2 год.) 5000,00 грн.; підготовка та направлення адвокатом адвокатського запиту №15/22 від 22.02.2022 (1 год.) 2500,00 грн.; підготовка та направлення адвокатом претензії №83-Ю1 від 05.05.2022 (1 год.) 2500,00 грн.; ознайомлення адвокатом з відповіддю ПАТ «Запоріжжяобленерго» №33-33/65 від 19.05.2022 на адвокатський запит №15/22 від 09.05.2022 (0,5 год.) 1250,00 грн.; підготовка адвокатом позовної заяви (3 год.) 7500,00 грн.
Адвокатом та Клієнтом підписаний без зауважень акт прийняття-передачі наданих послуг № 1/12/22, в якому сторони погодили, що виконавцем витрачено 7,5 годин під час чого виконано такі роботи як ознайомлення з матеріалами справи, підготовка та направлення претензії, адвокатського запиту, підготовка позовної заяви. Вартість правничої допомоги склала 18750,00 грн.
Водночас, суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №910/9243/20 та у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року).
Отже, достатньо підставою для покладення на іншу сторону витрат на правничу допомогу є доведений факт їх обсягу та реального виконання, навіть за відсутності відомостей про перерахування коштів на користь адвоката.
Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За визначенням ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Отже, суд дійшов висновку, що поданими та вказаними вище документами підтверджено статус Адвоката Невструєва Леоніда Борисовича, а відтак правова природа зазначених витрат ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» є витратами на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розумінні статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв'язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач не скористався правом, передбаченим ч. 5 ст. 126 ГПК України, та будь-яких заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу суду не надав.
Розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним заявленим у позові вимогам.
На підставі викладеного, суд визнав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 18750,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язаних з розглядом справи № 908/769/22.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з комунального підприємства “Побутовик” Запорізької міської ради (вулиця Рекордна, 31-А, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код 13624954) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (вулиця Новокостянтинівська, 13/10, офіс 201, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 41427817) 288418,96 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч чотириста вісімнадцять грн. 96 коп.) основного боргу, 18750,00 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 4326,28 грн. (чотири тисячі триста двадцять шість грн. 28 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 30.08.2022.
Суддя В.В. Левкут