29 серпня 2022 року м. Харків Справа № 922/3476/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" про забезпечення позову (вх.№4617ел.2928) у справі №922/3476/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна", м. Київ,
до Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича, с. Геніївка, Харківська область,
про стягнення коштів у розмірі 1 800 000, 00 грн
та за зустрічним позовом Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича, с. Геніївка, Харківська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна", м. Київ
про розірвання договору
Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" звернулось з позовом до Господарського суду Харківської області, просить стягнути з Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича штраф за непоставку товару - ячменю фуражного, 3-го класу, урожаю 2021 року у розмірі 30 % від суми непоставленого товару 1 800 000, 00грн на підставі пункту 7.4 Договору поставки №К2107-4903 від 12.07.2021.
Фермерське господарство Строгого Олександра Федоровича звернулось до місцевого суду з зустрічним позовом, просить розірвати Договір поставки №К2107-4903 від 12.07.2021.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" задоволено; cтягнуто з Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" штраф за Договором поставки №К2107-4903 від 12.07.2021 у розмірі 1 800 000, 00грн; cтягнуто з Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" витрати зі сплати судового збору у сумі 27 000, 00грн.
У задоволенні зустрічного позову Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 12.01.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" про ухвалення додаткового судового рішення задоволено; cтягнуто з Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 119 374, 80грн.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 24.12.2021, відповідач за первісним позовом звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2021 у справі №922/3476/21 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог за первісним позовом та задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича на рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2021 у справі №922/3476/21; призначено справу до розгляду на "10" березня 2022 р. о 15:00год.
Також Фермерське господарство Строгого Олександра Федоровича не погодилось з додатковим рішенням господарського суду першої інстанції та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2022 у справі №922/3476/21 повністю і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2022 у справі №922/3476/21; призначено справу до розгляду на "15" березня 2022 р. о 10:15год.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
За таких обставин, судові засідання, призначені на період починаючи з 24.02.2022 не відбулися.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-IX від 15.03.2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб - у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указами Президента України №259/2022 від 14.03.2022, №133/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” було продовжено воєнний стан в Україні.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу від 10.06.2022 року №113) затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30.05.2022. До переліку включено, в тому числі, Харківську міську територіальну громаду.
Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до статті 27 Конституції України, обов'язком держави є захист життя людини.
З огляду на викладене, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 доведено до відома учасників справи, що дати наступних відкритих судових засідань з розгляду справи №922/3476/21 будуть визначені після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку для життя і здоров'я учасників судового процесу.
25.08.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява про забезпечення позову (вх.№4617ел.2928), просить накласти арешт на грошові кошти, наявні на рахунках Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; адреса місцезнаходження: 63433, Харківська область, Чугуївський район, село Геніївка, вулиця Дружби, 102), у тому числі на рахунках № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_12 , а також на інші грошові кошти, що обліковуються на рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах, в межах суми позовних вимог та понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛУЇ ДРЕЙФУС КОМПАНІ УКРАЇНА" судових витрат у розмірі 2 008 988, 23грн (два мільйони вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень двадцять три копійки).
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що відповідач за первісним позовом внаслідок своїх недобросовісних дій може безперешкодно вивести зі своїх рахунків кошти, за рахунок яких могло б бути виконано рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2021 року у цій справі, що створює ризик унеможливлення виконання цього рішення у майбутньому, якщо воно буде залишене без змін судом апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції встановив таке.
Згідно наданих заявником документів, рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" задоволено; cтягнуто з Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" штраф за Договором поставки №К2107-4903 від 12.07.2021 у розмірі 1 800 000, 00грн; cтягнуто з Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" витрати зі сплати судового збору у сумі 27 000, 00грн.
У задоволенні зустрічного позову Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 12.01.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" про ухвалення додаткового судового рішення задоволено; cтягнуто з Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 119 374, 80грн.
На виконання рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2021 у справі №922/3476/21 Господарським судом Харківської області 31.01.2022 видано відповідний наказ.
14.02.2022 року приватним виконавцем Бабенком Д.А. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68646952, а 15.02.2022 року - постанову про накладення арешту на грошові кошти Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича у межах суми боргу, а також з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження на загальну суму 2 010 200, 00грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 поновлено Фермерському господарству Строгого Олександра Федоровича пропущений строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2021 у справі №922/3476/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича на рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2021 у справі №922/3476/21; призначено справу до розгляду на "10" березня 2022 р. о 15:00год.
21.02.2022 року приватним виконавцем Бабенком Д.А. відповідно до частини 1 статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №68646952 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 31.01.2022.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, апеляційна скарга Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича на рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2021 у справі №922/3476/21 у зазначену дату розглянута судом апеляційної інстанції не була.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 доведено до відома учасників справи, що дати наступних відкритих судових засідань з розгляду справи №922/3476/21 будуть визначені після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку для життя і здоров'я учасників судового процесу.
26.07.2022 Фермерське господарство Строгого Олександра Федоровича звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в якій заявник просив суд визнати наказ Господарського суду Харківської області від 31.01.2022 у справі №922/3476/21 щодо стягнення з Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" штрафу за Договором поставки № К2107-4903 від 12.07.2021 у розмірі 1 800 000, 00грн таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.08.2022 заяву Фермерського господарства Строгого Олександра Федоровича про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задоволено; визнано наказ Господарського суду Харківської області, виданий 31.01.2022 на виконання рішення суду від 24.12.2021 у справі № 922/3476/21 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набрала чинності та оскаржена сторонами у справі не була.
Згідно з вимогами пункту 5 частини 1 статті 39, частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", приватний виконавець Бабенко Д.А. постановою від 19.08.2022 закінчив виконавче провадження №68646952 із припиненням чинності арештів з усіх рахунків ФГ Строгого О.Ф.
У заяві про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" зазначає, що на час апеляційного перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2021 року у цій справі його виконання ФГ Строгого О.Ф. на користь ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" забезпечувалося наявністю арешту на грошові кошти ФГ Строгого О.Ф. у межах суми стягнення, накладеного у межах виконавчого провадження № 68646952. Однак, наразі відповідач за первісним позовом може безперешкодно вивести зі своїх рахунків кошти, за рахунок яких могло б бути виконано рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2021 року у цій справі, що, на думку заявника, створює ризик унеможливлення виконання цього рішення у майбутньому, якщо воно буде залишене без змін судом апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення вимог заяви про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Питання забезпечення позову врегульовані главою 10 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 вказано, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
У спірних правовідносинах позивач за первісним позовом, посилаючись на імовірне виведення відповідачем за первісним позовом зі своїх рахунків коштів, за рахунок яких могло б бути виконано рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2021 року у цій справі, що створює ризик унеможливлення виконання цього рішення у майбутньому, якщо воно буде залишене без змін судом апеляційної інстанції, не надав, при цьому, жодних доказів і не навів жодного обґрунтування, які б свідчили про хоча б якусь імовірно недобросовісну поведінку відповідача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що не застосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Зі змісту заяви позивача за первісним позовом про забезпечення позову не вбачається обґрунтування на підтвердження того, що існують обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, якщо воно буде залишено без змін судом апеляційної інстанції: вчинення відповідачем за первісним позовом хоча б якихось дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання.
Вказані твердження ґрунтуються виключно на припущеннях заявника.
При цьому, заявник не надав жодного доказу і не навів жодного обґрунтування, із якими діюче законодавство пов'язує доцільність застосування заходів забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а посилання заявника на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків - імовірне невиконання рішення суду, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачем за первісним позовом певних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення у даній справі у разі залишення його в силі судом апеляційної інстанції, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 13.01.2020 у справі №922/2163/17, від 08.11.2019 у справі №904/421/19.
Судова колегія вважає безпідставними посилання заявника, що поведінка ФГ Строгого О.Ф. є недобросовісною внаслідок оскарження ним рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2021: відповідачем за первісним позовом було реалізовано своє право на апеляційне оскарження судового рішення у відповідності до вимог господарського процесуального законодавства.
Поновлюючи ФГ Строгого О.Ф. пропущений строк подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 16.02.2022 виходила з такого.
Частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення був складений 04.01.2022, копія повного тексту рішення вручена апелянту засобами поштового зв'язку 14.01.2022, апелянт звернувся з апеляційною скаргою 02.02.2022.
Враховуючи, що апелянт звернувся з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2021 у межах встановленого законом 20-денного строку для подання апеляційної скарги на рішення суду з дати вручення копії його повного тексту, отже, строк підлягав поновленню в силу прямої норми Закону.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Ухвала Господарського суду Харківської області від 11.08.2022, якою суд визнав наказ від 31.01.2022 таким, що не підлягає виконанню, набрала законної сили; Товариство з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" її не оскаржило.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Статтею 40 цього Закону передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Дії приватного виконавця Бабенко Д.А. щодо прийняття постанови від 19.08.2022, якою закінчено виконавче провадження №68646952 із припиненням чинності арештів з усіх рахунків ФГ Строгого О.Ф., стягувач також не оскаржує.
Відтак, доводи заявника щодо недобросовісності дій ФГ Строгого О.Ф. є надуманими та із наданих заявником документів не підтверджуються.
У той же час, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що під час розгляду заяви про забезпечення позову як накладення арешту на майно чи грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном.
Вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача за первісним позовом навпаки можуть призвести до перешкод у здійсненні господарської діяльності та, в свою чергу, погіршення майнового стану сторони.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.07.2020 у справі №910/3836/20.
Згідно з частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про недоведеність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" про забезпечення позову і вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти ФГ Строгого О.Ф.
Керуючись ст.ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" про забезпечення позову (вх.№4617ел.2928) у справі №922/3476/21 відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання; порядок і строки оскарження ухвали передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна