Єдиний унікальний номер 448/536/22
Провадження № 2/448/345/22
(повний текст)
25.08.2022 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Юрія БІЛОУСА
за участю секретаря судового засідання Ірини РОМАНЧЕНКО,
сторони:
позивачка ОСОБА_1 ,
відповідач ТзОВ «ФК «Управління активами»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Державний виконавець Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Кузьм'як Іванна Олегівна,
про: визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
учасники справи:
позивачка ОСОБА_1 - не з'явилася,
її представник - адвокат Роман ТИНДИК (довіреність від 29.04.2022 року) - не з'явився (заява),
представник відповідача ТзОВ «ФК Управління активами», - не з'явився,
третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Олег ГУРЕВІЧОВ - не з'явився,
третя особа - Державний виконавець Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Іванна КУЗЬМ'ЯК - не з'явилася (заява),
І. Короткий виклад позовних вимог:
06.06.2022 року представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Тиндик Р.В. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Державний виконавець Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Кузьм'як Іванна Олегівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В позові зазначає, що 12.12.2019 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 13228 про стягнення з позивачки ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами», код ЄДРПОУ 35017877, якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014 відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №20182407-1/2 від 24.07.2018 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Бізнесфінанс», код ЄДРПОУ 35084758 відступлене право вимоги на підставі Договору факторингу №1706/01 від 17.06.2015 року, якому в свою чергу Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк», код ЄДРПОУ 33308489 на підставі Договору факторингу №20141028-Г від 28.30.2014 року відступлене право вимоги за Кредитним договором зі страхуванням життя позичальника (рахунок) №1304/3964CLAPT від 02.08.2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_2 заборгованості в сумі 8177,57 грн., а також стягнення з неї (позивачки) витрат за вчинення виконавчого напису згідно чинного законодавства. Загальна сума, яка підлягає стягненню за вказаним виконавчим написом складає 8327,57 грн.
Стверджує, що про наявність даної заборгованості позивачка дізналася з інтернет сайту Міністерства юстиції, де на сторінці Автоматизованої системи Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, ознайомилася із матеріалами виконавчого провадження ВП68511312, в тому числі з Кредитним договором зі страхуванням життя позичальника №1304/3964CLAPT від 02.08.2013 року, на якому вчинений виконавчий напис та з самим виконавчим написом від 12.12.2019 року, номер реєстрації в реєстрі: 13228.
Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства, а саме: Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому він не підлягає виконанню, з таких підстав.
В порушення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус при вчиненні спірного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Зазначає, що перед вчиненням виконавчого напису, стягувач зобов'язаний був надіслати на адресу боржника письмове повідомлення про порушення зобов'язання, проте жодних повідомлень від відповідача щодо наявності заборгованості за кредитним договором позивачка не отримувала, а про наявність виконавчого напису їй стало відомо лише після відкриття виконавчого провадження.
У зв'язку з викладеним, просить суд визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
ІІ. Позиція учасників справи:
Позивачка в судове засідання не з'явилася, однак в матеріалах справи міститься повноваження представника, згідно яких її інтереси представляє адвокат Тиндик Р.В. (доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги №41/4 від 29.04.2022 року).
В судове засідання адвокат Тиндик Р.В. не з'явився, однак надіслав на адресу суду заяву (отримано та зареєстровано канцелярією суду за Вх. №3599 від 25.08.2022 року), в якій підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд їх задоволити та здійснювати розгляд справи без участі сторони позивача.
Представник відповідача ТзОВ «ФК Управління активами» в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими відправленнями про вручення поштових відправлень за №0820507833559 та №0820508074260.
Крім цього, представник відповідача ТзОВ «ФК Управління активами», отримавши копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками, не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 22 червня 2022 року строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відтак, суд доходить висновку про належне вжиття всіх заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, будь яких повідомлень про зміну адреси відповідач суду не подавав, а відтак, суд, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8, ч. 11, ч. 12 ст. 128 ЦПК України вважає представника відповідача належним чином повідомленим про дату, час, місце та порядок судового розгляду зазначеної справи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, до суду не з'явився; клопотання про відкладення судового розгляду чи прохання про вирішення справи у його відсутності суду не надав, а також не скористався процесуальним правом подачі письмових пояснень на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 22 червня 2022 року строк.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державний виконавець Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Кузьм'як І.О. в судове засідання не з'явилася, однак надіслала на адресу суду заяву (отриману та зареєстровану канцелярією суду за Вх. №3312 від 09.08.2022 року), в якій просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника Мостиського ВДВС у Яворівському районі Львівської області ЗМУМЮ (м.Львів), при розгляді справи покладається на розгляд суду.
Вказані обставини у відповідності до статті 223 ЦПК України зумовили розгляд справи без участі приватного нотаріуса, державного виконавця та представника відповідача.
ІІІ. Процесуальні дії у справі:
Ухвалою суду від 06.06.2022 року повернуто позивачці ОСОБА_2 , заяву про забезпечення позову у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 151 ЦПК України.
Ухвалою суду від 22.06.2022 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, .
Оскільки представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з'явився, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
ІV. Обставини справи, встановлені судом:
12 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 13228 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами», код ЄДРПОУ 35017877, якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014 відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №20182407-1/2 від 24.07.2018 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Бізнесфінанс», код ЄДРПОУ 35084758 відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №1706/01 від 17.06.2015 року, якому в свою чергу Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк», код ЄДРПОУ 33308489 на підставі Договору факторингу №20141028-Г від 28.30.2014 року відступлене право вимоги за Кредитним договором зі страхуванням життя позичальника (рахунок) №1304/3964CLAPT від 02.08.2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_2 заборгованості в сумі 8177,57 грн.
За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат». Загальна сума, що підлягає стягненню - 8327,57 грн.
Відповідно до змісту, виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення, тобто з 12 грудня 2019 року та має бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з дня його вчинення.
07 лютого 2022 року на підставі виконавчого напису за реєстровим номером 13228 від 12.12.2019 року держаний виконавець Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Кузьм'як І.О. відкрив виконавче провадження ВП 68511312 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 6690,57 грн.
Держаним виконавцем Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Кузьм'як І.О., постановами від 07.02.2022 року в межах виконавчого провадження ВП № 68511312 стягнуто з боржника ОСОБА_2 виконавчий збір та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
V. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, а також зміст правовідносин, що виникли між сторонами та висновки суду:
Дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов'язків, виходив із такого.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріуса регулюються Законом України "Про нотаріат", наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (далі Порядок), постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса" (далі Перелік документів).
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на час вчинення спірного виконавчого напису) визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно положень пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку (п.п.3.1) нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п.п. 3.2). Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку (п.п.3.3). Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (п.п.3.4). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п.п.3.5).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік).
Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд в постанові від 24 грудня 2020 року в справі № 754/16184/16-ц, провадження № 61-11970св19 зробив наступний висновок: «Отже, підставами визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є недотримання визначеної Законом України «Про нотаріат» та Інструкцією процедури вчинення виконавчих написів. Тобто при оспорюванні виконавчих написів, позивачі звертаються з позовом про визнання їх такими, що не підлягають виконанню з тих підстав, що суми, на які вчинено виконавчий напис не є безспірними, стягувач не надав нотаріусу усі документи, які підтверджують заборгованість, пропущений строк вчинення виконавчого напису тощо».
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.
Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
У разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджувати факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватись таким, що не підлягає виконанню, (п.10 Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову у їх вчиненні, пленум ВССУ від 07.02.2014).
Наявність на час вчинення виконавчого напису спору щодо розміру заборгованості за кредитним договором не свідчить про безспірність такої заборгованості (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2020 року у справі № 755/1960/18, провадження № 61-46254св18 (ЄДРСРУ № 88880656).
Відповідно до правових позицій, викладених у Постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 760/2193/15-ц, 29 березня 2019 року, у справі №137/1666/16-ц, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі, установити та зазначити в рішенні чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису, боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Отже, боржник вважається належним чином повідомленим про порушення зобов'язань за кредитним договором та про зобов'язання погасити заборгованість у тому разі, коли кредитором не лише відправлено на адресу такого боржника вимогу, а й доведено факт її вручення адресатові під розписку.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18), від 19 березня 2021 року в справі № 750/3781/20 (провадження № 61-14943св20).
У Постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимога про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження №61-48504св18), від 17 березня 2021 року у справі №361/1488/19(провадження №61-6141св20), від 03 лютого 2021 року у справі № 761/6923/17 (провадження № 61-27333св18), 19 березня 2021 року у справі № 750/3781/20 (провадження № 61-14943св20).
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3ст. 13 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором позивачка ОСОБА_2 , отримувала, у зв'язку з чим остання була позбавлена можливості бути вчасно проінформована про наявність заборгованості та можливості оспорити вимоги ТзОВ «ФК Управління активами» або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення. Нотаріусом, у свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги та отримання її позивачкою, що унеможливило подання останньою нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
Крім того, у виконавчому написі зазначено що стягнення заборгованості проводиться за період з 27 жовтня 2014 року по 04 грудня 2019 року, однак не вказано за який період утворилась заборгованість, коли настав строк оплати та чи була здійснена будь-яка оплата.
Суд констатує той факт, що в матеріалах справи наявний Додаток №1 «Графік платежів» до Кредитного договору зі страхуванням життя позичальника (рахунок) №1304/3964 CLAPT від 02.08.2013 року, який частково відображає інформацію щодо руху коштів по рахунку боржника ОСОБА_2 , а саме за період з 21.09.2013 року по 21.08.2016 року.
Однак, виписки з особового рахунку за Кредитним договором зі страхуванням життя позичальника (рахунок) №1304/3964 CLAPT від 02.08.2013 року, які б відображали інформацію щодо руху коштів по рахунку боржника ОСОБА_2 саме за період вказаний у виконавчому написі, тобто з 27.10.2014 року по 04.12.2019 року, а також здійснення боржником ОСОБА_2 останньої оплати по кредиту - відсутні, а отже неможливо встановити дійсний розмір заборгованості.
Також, як вбачається з Кредитного договору зі страхуванням життя позичальника (рахунок) №1304/3964 CLAPT від 02.08.2013 року та Додатку №1 «Графік платежів» до Кредитного договору, останній платіж мав бути внесений позивачкою ОСОБА_2 21.08.2016 року.
Таким чином, можна дійти висновку, що заборгованість за тілом кредиту утворилась за період з 2013 року по 2016 рік, у зв'язку з чим у Банка існувало право на стягнення заборгованості за тілом кредиту станом на 22.08.2016 року.
Тобто, фактично нотаріус не міг встановити чи дійсно боржником ОСОБА_2 допущено прострочення платежів та чи дотримано кредитором (стягувачем) строки звернення за вчиненням виконавчого напису.
Отже виконавчий напис нотаріуса, щодо стягнення зазначених сум, вчинено після трьох років з дня виникнення права вимоги, що є порушенням ст. 88 Закону України "Про нотаріат".
Тому, враховуючи що на момент вчинення спірного виконавчого напису з дня виникнення у відповідача права вимоги минуло більше трьох років та наявність порушення при вчиненні виконавчого напису ст. 88 Закону України «Про нотаріат», це є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову.
Слідує відмітити, що саме така правова позиція Верховного Суду, висловлена в постанові від 03.10.2018 року за результатами розгляду справи за №910/3337/17.
Суд звертає увагу і на той факт, що згідно виконавчого напису за реєстровим номером 13228 від 12.12.2019 року, загальна сума заборгованості яка підлягає стягненню з боржника ОСОБА_2 становить 8327,57 грн., а згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП 68511312 від 07.02.2022 року, сума до стягнення становить 6690,57 грн. Доказів часткового погашення боргу матеріали виконавчого провадження ВП 68511312 не містять та такі стороною позивача не долучалися.
Інших доказів на підтвердження заборгованості позивачки ні нотаріусом, ні державним виконавцем чи відповідачем у справі суду не подано.
Враховуючи наведене, а також доводи сторони позивача про недотримання нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, що не були спростовані відповідачем в ході розгляду справи, суд погоджується із доводами позивачки, що сума заборгованості не є безспірною.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежності. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Таким чином, оскільки з наявних у матеріалах справи документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, судом не встановлено отримання позивачкою повідомлення про добровільне погашення боргу, що створює ситуацію коли боржник не міг ніяким чином заперечувати проти нарахованих сум і відповідно нотаріус не мав вчиняти виконавчий напис, оскільки ним не була перевірена безспірність вимог кредитора, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому вимоги позивачки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
VI. Судові витрати:
За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, згідно квитанції №1392362 від 19 травня 2022 року позивачкою було сплачено 992,40 грн. судового збору.
По справі позивачкою заявлено вимогу про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №13228, вчинений 12 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олегом Миколайовичем, котра була задоволена в повному обсязі, а тому у зв'язку із задоволенням позову на користь позивачки підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274, 280-283 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Державний виконавець Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Кузьм'як Іванна Олегівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис №13228 від 12.12.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олегом Миколайовичем, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» заборгованості на загальну суму 8 327 (вісім тисяч триста двадцять сім) гривень 57 копійки, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» (708200, м.Ірпінь, вул. Стельмаха, 9а, офіс 9, код ЄДРПОУ 35017877) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст судового рішення складено 30.08.2022 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами», місцезнаходження: м.Ірпінь, вул. Стельмаха, 9а, офіс 9, код ЄДРПОУ 35017877;
Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору:
¦Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, місцезнаходження: м.Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5;
¦Державний виконавець Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Львів) Кузьм'як Іванна Олегівна, місцезнаходження: м.Мостиська, вул. Грушевського, буд. 22.
Суддя Юрій БІЛОУС
Рішення суду набрало законної сили «______»____________________20___ року
Суддя Юрій БІЛОУС